У 300 разів більше. Навіщо в Україні хочуть підняти нотаріальні мита

Верховна Рада готується розглянути внесений ще 6 квітня законопроєкт №3236-1 про зміни до ст. 3 Декрету Кабміну України "Про державне мито" щодо приведення у відповідність розміру ставок на деякі нотаріальні дії. Ініціатор законопроєкту - депутат від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Суть документа - в істотному збільшенні розмірів деяких державних платежів, які стягуються при здійсненні нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад народних депутатів. Підкреслимо, зміни не стосуються приватних нотаріусів.

Оновити та допомогти місцевим бюджетам

Розміри багатьох мит дійсно вже дуже застаріли і не відповідають сьогоднішнім реаліям. Нинішні ставки були встановлені Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ще у 1993 р., і деякі його положення потребують коригування. Виграти від цього повинні насамперед доходи місцевих бюджетів, куди надходить держмито.

Точніше, не надходить, тому що мито на багато дій обчислюється незначною частиною неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а він становить всього 17 грн (пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України для застосування при посиланнях в законах чи інших нормативно-правових актах).

Сам автор законопроєкту Данило Гетманцев в коментарі для "ДС" одразу попросив не плутати державне нотаріальне мито та вартість послуг нотаріуса.

"Мене бентежить та маячня, що розігналася у ЗМІ навколо цього чудового законопроєкту. Йдеться про те, що з 1993 р. не переглядалися мита на вчинення нотаріальних дій. І сьогодні приватні нотаріуси беруть стільки, скільки хочуть, за свої послуги. А сільські ради, місцеві органи влади, які теж мають право на здійснення деяких нотаріальних дій, не можуть компенсувати навіть витрати на чорнило, - сказав Гетманцев. - Вони змушені вигадувати якісь ліві схеми з додатковими послугами, які, до речі, вони не мають права надавати. Їм легше відмовити у вчиненні нотаріальної дії, ніж її здійснити. Тому що по деяких нотаріальних діях вже навіть немає таких грошей - наприклад, 17 коп., - якими потрібно сплатити ці мита. Виходить, ми лицемірно утримуємося від підвищення мит, а це призводить до відмови від вчинення нотаріальних дій".

За словами нардепа, зміна ставок нотаріальних мит - давно назріле питання, до якого руки не доходили ні у парламенту, ні в уряду.

На скільки зростуть ставки?

Ми порівняли ставки держмита, прописані в Декреті Кабміну від 1993 р., з тими, що запропоновані в законопроєкті, до речі, він займає всього одну сторінку.

Як з'ясувалося, у тих випадках, коли мито вираховується на базі неоподатковуваного мінімуму доходу громадян (НМДГ), тарифи можуть піднятися в сотні разів. Наприклад, оформлення заповіту подорожчає в 300 разів (з 0,05 до 15 НМДГ). Це означає зростання з 0,85 грн до 255 грн.

За передачу заяв громадян, державних установ, підприємств та організацій іншим громадянам, держустановам, підприємствам держмито збільшиться в 17 разів - з 0,03 до 0,5 НМДГ, або з 0,51 грн до 8,5 грн. За видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів - у 167 разів, з 0,03 до 5 НМДГ, або з 0,51 грн до 85 грн.

Мита на довіреності на право користування і розпорядження майном, крім транспортних засобів, зростуть у 150-300 разів, з 0,03 до 10 мінімумів, тобто з 0,51 грн до 170 грн (якщо довіреність видається члену сім'ї) або з 1,7 грн до 255 грн (якщо видається сторонній людині).

Довіреність на право розпорядження транспортними засобами - зростання в 50-100 разів (з 0,1 до 10 мінімумів). Для членів сім'ї - 170 грн (раніше 1,7 грн), для передачі іншим людям - 255 грн (раніше 5,1 грн).

Верифікація копій документів і виписок з них - в 100 разів, з 0,01 до 1 НМДГ за кожну сторінку. Тобто замість нинішніх 17 коп. за засвідчення сторінки треба буде платити 17 грн.

Засвідчення справжності підпису на документах - тут зростання в 500 разів, з 0,02 до 10 мінімумів за кожний документ. Тобто замість нинішніх 34 коп. за документ - 170 грн.

У пояснювальній записці до законопроєкту також сказано, що перегляд ставок дозволить краще наповнювати місцеві бюджети. Правда, ніякі цифри по останньому пункту в пояснювальній записці не наведені, не назвав їх і Данило Гетманцев.

Чи подорожчають нотаріуси?

Багато хто відразу припустив, що нотаріуси в новій ситуації можуть заодно підняти розцінки. Данило Гетманцев на запитання оглядача "ДС", чи можливо це, відповів: "Вартість послуг нотаріусів формується ринком, а сам цей ринок не регульований в принципі. Тому підняття мит призведе до можливості отримувати гроші тими, хто бере саме мита. А не гроші за послуги. Тому що нотаріуси беруть гроші за послуги". Нагадаємо, що зміни стосуються не приватних нотаріусів, а державних нотаріальних контор та сільських виконкомів.

Однак для клієнтів державних контор зміни все-таки будуть відчутними. На перший погляд, навіть сильне підвищення мит на засвідчення документа не виглядає надто значним, адже багато тарифів прив'язані до розміру НМДГ, який, нагадаємо, становить всього 17 грн. Однак остаточні суми - при досить великих обсягах та кількості документів - після прийняття закону можуть бути досить вагомими.

"Є реальна небезпека того, що багато угод, що реєструвалися нотаріально, підуть у тінь. Треба розуміти, що люди рідко приходять до нотаріуса, щоб зареєструвати щось одне, скажімо, купівлю-продаж сільського будинку. Такі угоди швидше виняток, - сказала в коментарі для "ДС" київський нотаріус Світлана Володимирська. - Зазвичай приходять, щоб нотаріально зареєструвати цілі пакети документів - виділення частки, спадщину, купівлю-продажтощо. Або людина виїжджає за кордон - потрібен апостиль (підтвердження достовірності) диплома, інших документів. Це все безліч сторінок документів, що виливається в тисячі гривень. Де-небудь у провінції сума виходить непідйомна вже зараз, до зміни тарифів".

Головне науково-експертне управління Верховної Ради вже зазначало: "Збільшення ставок державного мита певним чином створить для окремих (малозабезпечених) осіб перешкоди до реалізації законних, в тому числі конституційних прав".

Нарешті, парламентських юристів збентежило те, що в законопроєкті зазначено: закон набирає чинності з 1 липня 2020 р. "Це не узгоджується з вимогами пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, яким визначено принцип стабільності податкового законодавства України: податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року", - зазначають у Головному науково-експертному управлінні.

Тепер профільний комітет буде доопрацьовувати законопроєкт №3236-1 з урахуванням отриманих зауважень і пропозицій. Що ми побачимо у другій версії законопроєкту, сказати складно. Зрозуміло тільки одне: платити нотаріусам доведеться набагато більше.