Імпорт з Росії і "зелені" проблеми. Як новий ринок змінив українську електроенергетику в 2019 році
"ДС" згадала найважливіші події на ринку електроенергії в році, що минає.
Новий ринок
Минулий 2019 р. став роком впровадження нової моделі ринку електроенергії, прописаної в законі "Про ринок електричної енергії", який був прийнятий ще в середині 2017 р. З січня по липень 2019 р. тривав перехідний період, а нова модель ринку була запущена з 1 липня 2019 р.
Попередня модель оптового ринку електричної енергії виглядала як загальний котел - всі виробники (атомні, теплові, гідроелектростанції та станції, що працюють на поновлюваних джерелах енергії) продавали в нього вироблену електроенергію за тарифами, які визначала держава. З цього "котла" електроенергія продавалася обленерго, які потім постачали електроенергію споживачам у своїх регіонах. Тарифи на електроенергію для бізнесу і населення визначалися Національною комісією, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики та комунальний послуг (НКРЭКУ).
Нова модель ринку передбачає кілька компонентів: ринок двосторонніх договорів (коли споживачі укладають договори з виробниками напряму); ринок "на добу вперед" (договір на поставку полягає тільки на одну добу); "внутрисуточный ринок" (контракт на постачання електричної енергії укладається за принципом "сьогодні на сьогодні") і "балансуючий ринок".
З 1 липня держрегулювання цін на електроенергію було скасовано і ціноутворення стало здійснюватися на основі співвідношення попиту і пропозиції. Як і бізнес, так і населення зможе вільно вибирати постачальників електроенергії.
Для цього всі обленерго, які раніше виконували дві функції - постачання електроенергії та збір платежів - були розділені на дві компанії, одна з яких займалася фізичною поставкою енергії, друга - її продажем. Наприклад, в Києві компанія "Київенерго" перетворилася в "ДТЕК Київські електричні мережі" та "Київський енергетичні послуги". Крім реформованих обленерго, на ринку з'явилися компанії-трейдери електроенергії, і споживачі отримали право самостійно вибирати собі постачальника.
Проте напередодні 1 липня у деяких учасників ринку виникли сумніви, що все готово до запуску нової моделі. Проти введення виступала НЕК "Укренерго", голова якої Всеволод Ковальчук посилався на значні нормативно-правові обмеження та високий рівень концентрації двох генерацій - НАЕК "Енергоатом" і ДТЕК, сумарна частка яких складає близько 80%.
ДТЕК, навпаки, не бачив причин перенесення запуску ринку - теплова генерація працювала на 36% від своїх технічних можливостей, і нові правила давали можливість компанії заробити додаткові гроші.
Все ж ринок відкрили з 1 липня.
Його запуск супроводжувався підвищенням цін на електроенергію для промислових споживачів. За оцінками експертів, електрика стало дорожче для бізнесу приблизно на 20%. Це сталося в тому числі і з тієї причини, що найбільший виробник дешевої електроенергії "Енергоатом" міг продавати на вільний ринок тільки 10% своєї енергії.
Особливо відчутно підвищення цін на електроенергію позначилося на водоканалах, в структурі собівартості послуг яких витрати на електроенергію займають значний відсоток. Водоканали пригрозили переходом на погодинну подачу води, щоб скоротити витрати на електроенергію.
Також виникла проблема нерівномірних і неповних платежів за надані НЕК "Укренерго" послуги з передачі електроенергії.
Крім того, не до кінця збалансована модель призвела до утворення за результатами липня значної заборгованості перед виробниками електроенергії за "зеленим" тарифом - держпідприємство "Гарантований покупець" сплатила їм лише половину належних грошей - 1,51 млрд грн. Проте пізніше проблема виплат "зеленим" виробником була вирішена.
Але в цілому, значних проблем, які суттєво вплинули б на споживачах, вдалося уникнути. Правда, для цього на біржових ринках, де продавалася електроенергія, були введені цінові обмеження терміном на 9 місяців.
При цьому державні виробники електроенергії - "Енергоатом" і "Укргідроенерго" - в умовах нової моделі стали заробляти більше коштів.
Імпорт електроенергії з Росії
У вересні Верховна Рада прийняла внесену головою комітету Ради з питань енергетики та ЖКГ Андрієм Герусом поправку в закон "Про ринок електроенергії", яка дозволила купувати в Росії електроенергію за двосторонніми договорами. Герус заявив, що це поліпшить конкуренцію на електроенергетичному ринку країни і може призвести до зниження ціни на електроенергію для промислових споживачів.
Комерційний імпорт електроенергії в Україну з РФ востаннє здійснювався в 2015 р. за спеціальним договором для подальшої її передачі в окупований Крим. Контракт діяв тільки протягом 2015 р. і в подальшому він не був продовжений.
За даними "Укренерго", вже в жовтні з Росії було імпортовано 128 млн кВт-год електроенергії, у листопаді - 132 млн кВт-ч.
4 грудня на тлі скандалу у зв'язку з імпортом електроенергії з країни-агресора Верховна Рада знову змінила законодавство, заборонивши імпорт електроенергії з Росії за двосторонніми договорами або на внутрисуточном ринку. Однак Кабмін має право в разі надзвичайної ситуації скасовувати заборону на певний строк. Однак при цьому збереглася можливість імпортувати электрлоэнергию з Білорусі, де найближчим часом очікується запуск атомної електростанції, побудованої на російські кредити російськими фахівцями.
Коломойський і Центренерго
Близький до президента Володимиру Зеленському бізнесмен Ігор Коломойський дуже зацікавився "Центренерго" - останньої генеруючою компанією, що оперує ТЕС, яка знаходиться в держвласності. Останні роки уряди різних складів заявляли про намір приватизувати цю компанію, але цього весь час заважала процедура банкрутства "Центренерго". У серпні цього року Фонду держмайна (ФДМ) вдалося вивести "Центренерго" з цього процесу, але потім Коломойський заявив, що приватизація цієї держкомпанії передчасна. Крім того, як писало в кінці серпня видання Enkorr, постачальниками вугілля на "Центренерго" стали компанії, близькі до Коломойському, і такі ж компанії стали викуповувати на аукціонах вироблену електроенергію. Електроенергія була потрібна Коломойському, щоб постачати нею його Нікопольський і Запорізький феросплавні заводи.
Однак це призвело до значних збитків "Центренерго" - експерти нарахували 1,5 млрд грн до початку листопада.
Також суди прийняли рішення на користь Коломойського за тарифами "Укренерго", з-за чого феросплавні підприємства змогли отримувати електроенергію дещо дешевше.
Дорога "зелена" енергія
"Зелена" енергетика в 2019 р. в Україні переживала бурхливе зростання - тільки за результатами 9 місяців потужність об'єктів, генеруючи електрику з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), зросла вдвічі: з близько 2300 МВт станом на кінець 2018 р. до близько 5000 МВт на 1 жовтня 2019 р.
Потужність введених в експлуатацію в липні-вересні цього року об'єктів ВДЕ склала 956 МВТ, що в шість разів перевищує обсяг за аналогічний період 2018 р.
Всього у створення потужностей "зеленої" енергетики за 9 місяців цього року було інвестовано понад 2 млрд євро. За цей період було встановлено: сонячних електростанцій (СЕС) - понад 2 тис. МВт; вітрових (ВЕС) - майже 400 МВт; близько 120 МВт СЕС домогосподарств (тільки перші півроку); біогазові установки - 24 МВт; 13 МВт - об'єкти малої гідроенергетики і 4 МВт - об'єкти на біомасі.
Зокрема, ДТЕК 19 квітня запустив в Дніпропетровській області найбільшу в Україні і третій за масштабами в Європі Нікопольське СЕС встановленою потужністю в 200 МВт (панельна потужність - 246 МВт). 31 жовтня ДТЕК запустив Покровську СЕС потужністю 240 МВт, яка буде виробляти 400 млн кВт-год "зеленої" електроенергії, (достатньо для 200 тис. домогосподарств). А 1 листопада ДТЕК ввів в експлуатацію Приморську ВЕС, яка є однією з найбільших в Україні - станція складається з двох черг по 100 МВт кожна, а кожна чергу - з 26 вітротурбін.
Всього ж встановлена потужність ВДЕ в Україні за підсумками 2019 р. може досягти 5,4 ГВт.
Заплановано будівництво нових СЕС і ВЕС. Зокрема, в січні 2019 р. за участю президента Петра Порошенка та президента ЄБРР Суми Чакрабарті підписано угоду про будівництво компаніями NBT і Total вздовж узбережжя озера Сивашу в Запорізькій області ВЕС потужністю 250 МВт, кредит під яку виділяє. І ДТЕК планує до кінця 2022 р. побудувати ще 1 ГВт "зелених" потужностей.
Бурхливий будівництво об'єктів ВДЕ обумовлено привабливим тарифом на вироблену ними електроенергію, що гарантований законом. Фіксовані "зелені" тарифи становлять 15 євроцентів для СЕС і 10,8 євроцентів для ВЕС.
Однак таке бурхливе і неконтрольоване будівництво нових об'єктів ВДЕ призвело до того, що бракує балансуючих потужностей, і управляти об'єднаною енергосистемою України стає все складніше. Зокрема, у ніч на 5 листопада оператор об'єднаної енергосистеми компанія "Укренерго" була змушена обмежити "зелену" генерацію через профіцит електроенергії. При цьому ще раніше були відключені резерв (або перенесений пуск на денний час) сім енергоблоків на ТЕС, а також диспетчери були змушені розвантажити більш ніж на 500 МВт ТЕЦ і ТЕС, які залишалися в роботі.
Проблему занадто бурхливого будівництва ВДЕ має вирішити запровадження системи аукціонних торгів на право їх будівництва - у квітні Верховна Рада прийняла відповідний закон. Система аукціонних торгів по ВДЕ впроваджена вже більш ніж в 70 країнах світу й активно витісняє режим фіксованого "зеленого" тарифу на електроенергію. Закон повинен знизити ціну кіловат-години "зеленої" генерації і вводить квоти на спорудження нових електростанцій. Крім того, разом із запуском аукціонів будуть знижені існуючі "зелені" тарифи - для СЕС на 25%, для ВЕС - на 10%.
Стара-нова НКРЭКУ
Конституційний Суд в червні визнав неконституційними низку положень Закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг" (НКРЄКУ) - вона була створена у неконституційний спосіб, її статус та спосіб формування не відповідають Конституції. Подання депутатів по цій справі в КСУ було подано ще в 2017 р.
Тому вже в грудні Верховна Рада прийняла закон, спрямований на приведення діяльності НКРЭКУ у відповідність з цим рішенням суду. Тепер НКРЭКУ є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом і створюється Кабінетом Міністрів. Закон також передбачає, що члени і керівник НКРЭКУ призначаються розпорядженнями Кабміну за підсумками конкурсного відбору, тоді як раніше - указами президента. Члени НКРЭКУ призначаються на шість років. Проте цей закон ще має бути підписаний президентом.
Зміна кадрів
У цьому році суттєво оновиться кадровий склад органів управління енергетичною сферою - після формування нового Кабміну наприкінці серпня посаду міністра енергетики отримав Олексій Оржель, який до цього був керівником сектору "Енергетика" Офісу ефективного регулювання BRDO, а з 2006 р. по 2014 р. обіймав різні посади в національному регуляторі НКРЭКУ.
Після виборів у Верховну Раду посаду керівника профільного парламентського комітету отримав Андрій Герус, колишній член НКРЭКУ, і експерт з енергетичних питань.
Наприкінці жовтня президент Володимир Зеленський звільнив з посад членів НКРЭКУ Євгена Магльованного і Олександра Формагея, і тимчасово, на термін до трьох місяців, призначив членами комісії Руслана Кайдаша, Ольгу Бабій Валерія Тарасюка та Олексія Магду. Вони пробудуть на цих посадах не більш, ніж на три місяці - поки не будуть призначені нові люди, відібрані за результатами конкурсу. У складі НКРЭКУ залишилися на своїх постах Оксана Кривенко, Олена Антонова і Дмитро Коваленко. 4 листопада оновлений склад НКРЭКУ обрав новим головою НКРЭКУ Валерія Тарасюка, який раніше працював віце-президентом з правових питань ТОВ "ВС Енерджі Інтернейшнл Україна", входив до наглядових рад "Київобленерго" і "Рівнеобленерго".
Зміна кадрів дійшла і до керівників великих держкомпаній - Кабмін наприкінці листопада звільнив президента "Енергоатома" Юрія Недашковського, і призначив т.в.о. президента держкомпанії гендиректора Рівненської АЕС Павла Павлишина.
Також на початку грудня міністр енергетики Олексій Оржель заявив, що Кабмін має намір звільнити і директора НЕК "Укренерго" Всеволода Ковальчука.
