Без меж. Як Гончарук змусить українців платити за тепло по-європейськи

Кабінет Міністрів Олексія Гончарука 15 листопада скасував урядову постанову, прийняте 26 червня цього року № 560 "Деякі питання захисту прав споживачів житлово-комунальний послуг", повідомило Міністерство енергетики та навколишнього середовища.

Постанова № 560 було прийнято урядом Володимира Гройсмана за місяць до виборів у Верховну Раду, на які прем'єр йшов з власною партією "Українська стратегія". Документ встановлював граничний розмір тарифу на послуги постачання тепла для населення: 1400 грн за 1 Гкал при наявності лічильників і 35,21 грн (з ПДВ) за 1 кв. м опалювальної площі, якщо лічильника немає. Також постановою Гройсмана була встановлена і верхня планка вартості гарячої води: 83,66 грн (з ПДВ) за 1 куб. м за умови підключення полотенцесушителей і 75,74 грн (з ПДВ) за 1 куб. м при їх відсутності.

При цьому, як зазначає Міністерство енергетики, Гройсман пообіцяв в майбутньому сезоні ціну навіть нижче, ніж склалася на той час на ринку — на 1 травня 2019 р. середньозважений по Україні тариф на опалення становив 1807 грн за 1 Гкал.

Тоді уряд заявив, що тарифи по Україні завищені в середньому на 14% від їх фактичної вартості і фіксація їх верхньої планки повинна привести до зниження для жителів міст, але для кожного міста окремо. Наприклад, для Чернігова тариф повинен був знизитися на 19%, Луцька — на 24%, Рівному — на 22%, Кропивницького — на 38,6%, а для жителів Сміли, де найвищий тариф на опалення в країні, — взагалі на 40%.

Прем'єр Гройсман тоді зазначав, що лише в чотирьох областях — Одеській, Вінницькій, Чернівецькій та Івано-Франківській — тарифи на опалення не перевищували встановлений Кабміном рівень 1400 грн.

Однак політична вмотивованість цієї постанови очевидна — за місяць до виборів у парламент Гройсман спробував сподобатися виборцям, пообіцявши їм, що тарифи на опалення в майбутньому сезоні рости не будуть. Однак його партія програла, і ще через місяць Гройсман пішов у відставку і зійшов з політичної арени.

До того ж межа тарифів було встановлено не для всіх населених пунктів, а лише для міст обласного значення та Києва.

Проти обмеження тарифів на опалення виступили керівники міст — Асоціація міст України від імені 833 органів місцевого самоврядування просила уряд Олексія Гончарука скасувати постанову Гройсмана. Причина проста — при діючій верхній планці тарифу різницю між нею і фактичною вартістю послуг опалення довелося б відшкодовувати з місцевих бюджетів.

А це, як заявив виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, призвело б до того, що на ці цілі з місцевих бюджетів потрібно було б викласти у новому опалювальному сезоні 7 млрд грн. І щоб оплатити обігрів помешкань городян, місцевим радам довелося б піти на скорочення інших статей видатків: на освіту, медичне обслуговування та ін.

Міський голова Житомира Сергій Сухомлин ще на початку листопада попереджав, що при тарифі на тепло в 1636,96 грн за 1 Гкал різниця, яку необхідно компенсувати із місцевого бюджету комунальному підприємству "Житомиртеплокомуненерго", становитиме понад 70 млн грн. "Місто фактично залишається без бюджету розвитку. Потрібно буде вибирати: нова школа, капітальний ремонт дороги або зарплати медиків і вчителів... Про реконструкцію скверів, парків та стадіонів мова взагалі не йде", — сказав мер Житомира.

Антимонопольний комітет підрахував, що у абсолютної більшості міст грошей на компенсацію різниці в тарифах просто немає, тому якщо б обмеження не було б знято, то це нібито могло б призвести до припинення послуг з теплопостачання і постачання гарячої води. "У разі її функціонування ряд міст опинився б перед загрозою відключення опалення і гарячого водопостачання із-за неможливості покриття собівартості послуг і неможливості компенсувати економічно обґрунтовану вартість їх надання", — повідомило Міненерго.

Крім того, постанова Гройсмана суперечило Закону "Про ціни і ціноутворення", стаття 15 якого говорить, що якщо Кабмін запроваджує державне регулювання цін на товари нижче економічно обґрунтованого рівня, то він повинен компенсувати різницю з держбюджету. Але постанова № 560, прийняте посеред бюджетного року, ніяких відсилань до компенсації не містило.

Асоціація міст постійно ставила питання про те, що їм для погашення різниці в тарифах на житлово-комунальні послуги потрібна субвенція з держбюджету. І при цьому називався її розмір значно більший, ніж нарахувало уряд, — 19 млрд грн. Однак таких субвенцій, ясна річ, місцева влада так і не отримали.

Тепер же питання цін на опалення буде цілком в руках місцевої влади — ще до 2015 р. тарифи на опалення і гарячу воду встановлювала Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, але після початку процесу децентралізації це стало сферою відповідальності виключно місцевих чиновників.

А для населення це означає однозначне подорожчання послуг опалення прямо зараз — як тільки місцева влада стануть приймати відповідні рішення. Величина підвищення буде індивідуальною для кожного міста, але сумарно по країні українцям доведеться викласти з кишень мінімум ті 7 млрд грн, яких не вистачало місцевій владі на покриття різниці в тарифах. А скільки максимум — не зможе зараз ніхто сказати.

Але при цьому потрібно пам'ятати ще ось що — на 80% тариф на опалення складається з ціни на газ, який, як вже писала "ДС", з 1 листопада подорожчав на 14,7%, до 4899 (без ПДВ, націнки газозбутових компаній і транспортних витрат). І в грудні ціни на газ для теплокомуненерго будуть ще вище, як мінімум на 20%.

А з січня 2020 р. теплокомуненерго будуть купувати газ за цінами, за якими його набуває промисловість. Тарифи для промисловості прив'язані до цін на газ на європейських хабах. Так що з нового року українці можуть готуватися до того, що за опалення вони будуть платити за європейськими мірками. Тобто дуже дорого.