3% на бідну старість. Як українців зобов'яжуть збирати на пенсію і чому це не допоможе
Група депутатів Верховної Ради на чолі з головою комітету з питань соцполітики та захисту прав ветеранів Галиною Третьякової внесла до парламенту законопроект про створення другого рівня пенсійної системи (накопичувальної пенсії).
Про необхідність його впровадження говорять уже багато років, але до законопроектів справа поки не доходило. Поквапитися почати приймати конкретні рішення депутатів змусила динаміка старіння українського населення - за даними ООН, Україна входить в топ-15 країн з найвищими темпами скорочення населення. Це ставить під загрозу здатність нинішньої солідарної системи забезпечити пенсіонерів у майбутньому хоч якийсь пенсією, на яку вони зможуть жити.
Третьякова метою підтвердження наводить такі цифри: на 1 січня 2018 р. в Україні нараховувалось 11,7 млн пенсіонерів, або 27,8% від загальної чисельності населення. Частка населення старше 60 років становить 22,9%, а до 2050 р. вона зросте до 32%. У підсумку через 30 років пенсіонерів в Україні буде на 2 млн людей більше, ніж тих, хто сплачує Єдиний соціальний внесок (ЄСВ), який, власне, і формує більшу частину нинішнього бюджету Пенсійного фонду. "Оскільки вирівняти цей демографічний баланс майже неможливо, потрібно вже зараз шукати шляхи вирішення проблеми все зростаючого дисбалансу і недостатності пенсій", - зазначила Третьякова.
Взагалі-то система накопичувальних пенсій в Україні вже діє, але це третій рівень пенсійної системи - добровільне накопичення, коли працівник сам вирішує, відкладати йому гроші чи ні. Але статистика роботи недержавних пенсійних фондів (НПФ) невтішна: на 30 червня минулого року в Україні було 62 НПФ, в яких відкрили персональні рахунки 860,8 тис. українців, лише 82,7 тис. людина вже отримують з них пенсії. У НПФ сплачено тільки 2,07 млрд грн внесків, з яких 90,5% - роботодавцями. За весь час пенсіонери отримали лише 878,6 млн грн виплат. Тобто добровільне накопичення не користується попитом у майбутніх пенсіонерів.
Тому депутати вирішили ввести накопичення на персональну пенсію примусово. Законопроект передбачає, що до формування накопичувальних пенсій будуть залучені як самі працівники, які будуть платити 1% від зарплати, так і роботодавці, які перерахують 2% від того, що платять співробітникам. Працівник може підвищити відсоток внесків, і роботодавець повинен буде збільшити виплати пропорційно, але не більше 5% від зарплати.
Працівник зможе направити свої внески до Пенсійного казначейство - юридична особа публічного права, яке буде створено Кабміном для акумулювання коштів пенсійних внесків і яке не буде мати на меті отримання прибутку. Гроші Пенсійного казначейства підуть на зберігання в банки й компанії з управління активами, і ті і інші повинні будуть пройти авторизацію.
На початковому етапі роботи Пенсійного казначейства (2022-2023 рр.) воно потребуватиме фінансування з держбюджету в обсязі 62,8 млн грн, після чого, за прогнозами, вийде на самоокупність.
Якщо ж працівник не хоче зв'язуватися з держструктурами, він зможе в рамках другого рівня перераховувати внески відразу в НПФ, які також повинні будуть пройти авторизацію для участі в цій програмі.
Накопичені кошти будуть власністю працівника, і ці гроші можуть перейти його спадкоємцям.
Згідно з розрахунками авторів законопроекту в разі запуску системи з 2022 р. вже у 2030 р. в ній братиме участь майже 10 млн працівників, які заплатять на рік 105,3 млрд грн внесків. При цьому сума накопичених активів працівників зросте до 616,4 млрд грн, а заощадження власне пенсіонерів складуть 26,4 млрд грн.
У 2050 р. кількість платників внесків знизиться до 7,9 млн осіб, які в рік заплатять 448,2 млрд грн внесків. Сума накопичених активів зросте до 6959,2 млрд грн, з яких 1936 млрд грн складуть заощадження пенсіонерів.
Однак це все макроекономіка. Набагато цікавіше підрахувати, скільки ж грошей зможе накопичити середньостатистичний українець за допомогою другого рівня пенсійної системи. Автори законопроекту оминули увагою це питання і навіть орієнтовних цифр не вказали, тому "ДС" вирішила підрахувати, на які ж виплати може розраховувати працівник після десятирічних відрахувань на персональний рахунок.
Так, у 2040 р. загальний обсяг накопичених активів пенсіонерів складе 408,3 млрд грн, а з урахуванням того, що в Україні до того часу буде 11,7 млн пенсіонерів, на одну людину припадатиме майже 35 тис. грн. Однак цю суму для кращого розуміння варто перевести в помісячні виплати. Питання: скільки пенсійних років буде у людини? На сьогодні, за даними Держстату, середній вік дожиття для українця, який досяг 60 років, становить 18,5 року (при тому, що середній термін життя в Україні значно нижча, але це інший параметр). Ми виходимо з того, що сьогодні 60 років - це вік виходу на пенсію. З часом він, звичайно, може підвищитися, однак, цілком ймовірно, з розвитком медицини і "накопиченням" економічного зростання збільшиться і тривалість життя. Тому для подальших розрахунків приймемо умовні 20 років як періоду отримання пенсії. Також зазначимо, що, згідно із законопроектом, людина сама може визначати, на яке розтягнути час отримання виплат, але воно (за деякими винятками) не може бути менше 15 років. Отже, у наведеному вище прикладі щомісячна доплата з другого рівня пенсійної системи після виходу на заслужений відпочинок складе 145 грн на одну людину.
Ще через 10 років, у 2050 р., ситуація кардинально не покращиться. Розмір активів другого рівня пенсійної системи складе 1936 млрд грн, кількість пенсіонерів - 11,7 млн чоловік, тому на кожного пенсіонера буде припадати 165 тис. грн (якщо він проживе на пенсії 20 років) або ж трохи менше 690 грн в місяць.
"ДС спробувала зайти з іншого боку і підрахувати суму накопичень самостійно, виходячи з прогнозів авторів законопроекту, що номінальна зарплата в Україні у 2023 р. складе 12,8 тис. грн, у 2030 р. - 22 тис. грн, у 2040 р. - 39,3 тис. грн, а в 2050 р. - 59,9 тис. грн, а при цьому, припустимо, розмір відрахувань на персональний рахунок буде зростати з 3% у 2023 р. до 4% в 2030 р., 6% - в 2040 р. і до 7% - у 2050 р. Навіть при таких вихідних даних за період з 2023 по 2050 р. працівник зможе накопичити тільки 48,2 тис. грн і щомісяця може розраховувати на доплату до 200 грн. Навіть відкладаючи десяту частину зарплати за 27 років вдасться накопичити чи 100 тис. грн, яких вистачить (якщо розраховувати прожити на заслуженому відпочинку ще 10 років, а не 20) на 830 грн в місяць. Потрібно враховувати, що купівельна спроможність гривні в 2050 р. буде абсолютно інший, ніж зараз, проте цей момент ми не записуємо в мінус, тому що функцією НПФ як раз і є захист від інфляції та примноження заощаджень (інша справа, не гарантія, що це їм вдається).
Цілком можливо, автори законопроекту розраховують, що він дасть більший ефект після 2050 р. зокрема, в цьому році накопичені активи працівників (яких, як очікується, буде 9,7 млн осіб) повинні скласти 6959 млрд грн, або 718 тис. грн на одного платника внесків. До цього ми проводили розрахунки виплат, виходячи з активів тих осіб, які до того чи іншого році вийдуть на пенсію. Але в цілому працівників більше, і, якщо взяти за основу всю суму на їх рахунках у 2050 р. і поділити на кількість людей, кожному повинно вистачити приблизно на 3 тис. грн щомісячної пенсії.
Природно, потрібно також пам'ятати, що все перераховане вище - це дохід від другого рівня пенсійної системи. Скільки складуть пенсії від нині діючої солідарної системи - прогнозувати складно. Можна лише з упевненістю очікувати, що якщо армія пенсіонерів буде перевершувати за чисельністю кількість працюючих, то пенсія з солідарної системи, представленої сьогодні Пенсійним фондом, просто не може бути достатньою.
Вже сьогодні Пенсійний фонд дефіцитний. Згідно затвердженого 24 січня його бюджету на 2020 р. витрати фонду складуть 448,4 млрд грн, при цьому дефіцит, який буде покритий за рахунок асигнувань держбюджету, складе 172,6 млрд. грн.
