"Силовики" проти "бізнесменів". Кому дозволять працювати в карантин

Як руйнується економіка

У всіх країнах експертно-аналітичні центри намагаються зрозуміти, наскільки глибоким буде падіння національних економік. Україна тут не виняток: свої прогнози вже представили три аналітичні групи.

Український інститут майбутнього (UIF) видав два сценарії: на два місяці карантину і на 12. У першому випадку експерти прогнозують, що в 2020 р. падіння ВВП України на 5%, у другому - на 10%. Середній курс нацвалюти протягом року становитиме 30 грн за долар. Недобір єдиного соцвнеску (ЄСВ) складе 35-40 млрд грн, недобір податку на прибуток - близько 30 млрд грн, недобір ПДВ - 40 млрд грн. Держборг в умовах курсу 33 грн/$ зросте з 2 до 2,78 трлн грн, що становитиме 65% ВВП замість 50% до 2019 р.

Інвесткомпанія Dragon Capital дала новий базовий прогноз на 2020 р. Там очікують падіння ВВП на 4-9% і курс 30-35 грн/$. ВВП може впасти в цьому році на 9%, якщо карантин буде продовжено до червня-липня. В такому випадку гривня подешевшає до долара до 35 грн/$.

Нарешті, аналітики Capital Times дають такий базовий сценарій на 2020 р.: падіння ВВП на 4%, середньорічний курс гривні 30,3 грн/$ (на піку - 35 грн/$), інфляція зросте до 10,5%, доларовий ВВП знизиться на 9,9%, до $139,4 млрд, валютні резерви НБУ знизяться до $18,6 млрд. Економічний підйом почнеться в першому кварталі 2021-го. Песимістичний сценарій: падіння ВВП на 10%, середньорічний курс гривні 32,6 грн/$ (на піку - 45 грн/$), інфляція -16,5%, доларовий ВВП знизиться на 17,2% - до $128,2 млрд, валютні резерви НБУ знизяться до $10,1 млрд. Економічний підйом почнеться в другому півріччі 2021 р.

Дві стратегії

У ситуації початку кризи, настільки ж тотального, як і оголошений карантин, стали актуальні два підходи. Перший - так званих "охоронців" (в основному силовиків). Другий - "бізнесменів", мова про економічному блоці уряду та у великому бізнесі.

"Бізнесмени" виступають за максимально слабкі обмежувальні заходи, які не зупинять економіку в цілому. Їх озвучила заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Світлана Панаиотиди.

"Ми не плануємо зупиняти економіку. Обмеження поки що плануються на тому ж рівні, які були на сьогодні: сфера послуг (ТРЦ, ресторани, туристичні послуги, кінотеатри). Ми візьмемо за основу досвід Італії та Америки і зробимо спільне бачення по галузях. Наш пріоритет - максимальне збереження робочих місць, але з обов'язковим дотриманням усіх карантинних норм безпеки", - написала вона на своїй сторінці в Facebook.

Також Панаиотиди запропонувала вводити обмеження за галузевим принципом товарів, робіт і послуг, а не за переліком підприємств.

Її бачення того, як має діяти держава, в цілому співпадає з пропозиціями бізнес-асоціацій України. Спілка українських підприємців, Європейська бізнес-асоціація, Федерація роботодавців України, Український клуб аграрного бізнесу, журнал "Бізнес 100", асоціація IT Ukraine і СЕО club Ukraine прийняли спільну заяву. У ньому вони підкреслили, що введення надзвичайного стану з зупинкою більшості нестратегічних підприємств передчасно і може призвести до катастрофічних наслідків для економіки.

"Якщо зупинити більшість компаній, мільйони українців втратять роботу, а бюджет - більшу частину доходів. Соціальні наслідки будуть дуже негативними", - йдеться в заяві.

На думку бізнесменів, до 22 березня Україна вже застосувала комплекс більш жорстких заходів порівняно з іншими країнами. "Запланований заборону діяльності підприємств, що не входять у перелік критичної інфраструктури, призведе до втрати мільйонів робочих місць і значних втрат бюджетів різних рівнів", - заявили бізнес-асоціації.

"Звичайно, зупиняти економіку не можна. Масові зупинки підприємств, малого та середнього бізнесу, з одного боку призведуть до поглиблення економічної кризи, а також спровокують паніку і публічні протести у населення через соціальної незахищеності. Якщо значна частина населення України залишиться без роботи, без засобів до існування, це може спровокувати колапс який буде страшніше будь-якого вірусу. Тоді вже не буде важливим прогноз курсу долара до гривні, або досягнення НБУ цінової стабільності, - сказав "ДС" перший заступник голови правління Індустріалбанку, віце-президент Асоціації українських банків Віталій Романчукевич. - Сьогодні час разом пройти випробування, підтримавши місцевого виробника, малий і середній бізнес, допомогти національному виробнику максимально зберегти робочі місця. Настав час протекціонізму. Зараз не важливо, який рівень інфляції, зараз важливо вижити вітчизняним підприємствам і підтримати народ".

Через сильні обмежувальні заходи виступають представники силового блоку - ті самі умовні "охоронці". Ще в суботу, 21 березня, глава МВС заявив: "Тотальний повний карантин - моя позиція, про яку хочу просити кожного з вас і буду наполягати на ньому, відповідно до моїх повноважень в органах влади. На даний момент в країні повинні працювати тільки критично необхідні суб'єкти господарювання (незалежно від форм власності)... Решта мають бути закриті, а люди повинні бути вдома на карантині... Про збитки і компенсації подумаємо і вирішимо пізніше, коли виживемо".

Втім, вже у понеділок, 23 березня, Аваков представив власну програму заходів з протидії економічній кризі. Треба сказати, досить логічну. Зокрема, міністр пропонує переглянути держбюджет: створити спеціальний стабілізаційний фонд, з якого фінансувати антикризові заходи (про це також заявив прем'єр Денис Шмигаль), збільшити дефіцит держбюджету мінімум на 200 млрд грн, провести секвестр бюджету, скоротивши витрати на некритичні вкладення та інвестиції, але без шкоди для безпеки та оборони. Також Аваков запропонував укласти угоду з МВФ, заручившись підтримкою в антикризових заходах і, отримавши фінансування за програмами допомоги, в тому числі за програмою підтримки у зв'язку з пандемією коронавіруса, реструктуризувати зовнішні борги України, жорстко присікати спекуляції на валютному ринку і виведення антикризової гривневої маси на валютний ринок. На його думку, слід прийняти спеціальну програму доступних кредитних ресурсів для бізнесу за низькими ставками 5-7% річних за допомогою рефінансування комерційних банків, а також стимулювати імпортозаміщення.

Хто чого боїться

Зрозуміло, чого бояться українські бізнесмени - того, що економікою, бізнесом під маркою боротьби з кризою захочуть рулити люди в погонах. "Те, що якісь підприємства не працюють, не отримують виручку - це означає, що вони, відповідно, припинять платежі і припинять робити замовлення своїм контрагентам. Ланцюжок іде далі. Це призведе до неплатежів. Це призведе до того, що, навіть незважаючи на те, що вони можуть зараз працювати, вони також припинять свою діяльність, щоб обмежити платежі, так як обсяги виручки суттєво зменшуватися. Найменш постраждають підприємства-експортери. Тобто експорт аграрний і агропродукції збережеться, - сказав "ДС" директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовский. - Але керівники країни все зупинили, зробили транспортний колапс... Підприємства будуть зупинятися".

Втім, як вважає експерт, ряд галузей виграють від того, що відбувається. Зокрема, лікувально-фармацевтична галузь: кількість замовлень і прибуток тут будуть просто величезними. Легпром вже зараз перемикає виробництво на виготовлення різноманітних захисних костюмів, марлевих пов'язок і т. д.

"Також буде зростання по інтернет-магазинах. В умовах кризи люди намагаються економити. Через якийсь час вони почнуть купувати, і це буде популярно, - каже Несходовский. - Служби доставки будуть користуватися попитом. "Розетка" сильно підніметься. Як і компанії, які налаштовують способи дистанційного керування різноманітних інтернет-конференцій, різноманітні способи зв'язку при організації роботи і іншого".

Проте більш-менш точно говорити про те, які галузі впадуть, а які виживуть, можна буде лише тоді, коли стане ясно хоча б те, скільки триватиме карантин. І якими будуть його умови.

Американський приклад

Описане протистояння "охоронців" і "бізнесменів" характерно не тільки для України. Наприклад, в США теж дуже багато хто вважає, що економічна криза, викликаний пандемією, неможливо вирішити ринковими методами. Потрібно всеосяжне державне втручання у всі сфери життя.

Американський інвестор, власник хедж-фонду і співавтор "Сучасної теорії грошей" Уоррен Мослер запропонував список термінових антикризових заходів для США. У їх числі: негайно розподілити по $1000 на душу населення з бюджетів штатів; націоналізувати фінансово неспроможні підприємства, що мають стратегічне значення для суспільства; збільшити мінімальну оплату по соцстрахуванню до $2000 в місяць, а мінімальна допомога по безробіттю до $500 на тиждень для всіх безробітних і без обмежень; фінансувати з бюджету зарплату $15 на годину для некомерційних організацій, щоб вони могли найняти будь-якого, який бажає працювати; забезпечити всім безкоштовну медицину і тимчасово обнулити тарифи на ЖКГ.

Заходи з запропонованого набору в тій чи іншій формі цілком могли б підійти і для інших країн, в тому числі для України. Головне: коли все закінчиться, не забути повернутися в нормальне конкурентне середовище.