Холодний душ для бізнесу. Чи стануть "терором" нові закони про податки
16 січня Верховна Рада прийняла в цілому законопроекти про адміністрування податків №1209-1 і №1210 (перше читання вони пройшли ще 3 грудня). За №1209-1 проголосували 256 народних депутата, за №1210 - 283. Обидва документа формально присвячені вдосконаленню адміністрування податків і усунення окремих неузгодженостей у податковому законодавстві - основні новації описані в статті "ДС" "Торкнеться всіх. Які податки придумали в Раді для металургів, айтішників і табачників" Однак наші експерти настільки активно коментували ці закони, що ми вирішили звести їх коментарі в окремий матеріал.
Партнер юридичної компанії Legal House Наталія Радченко:
- Законопроект №1210 став холодним душем для бізнесу. Ми, як податкові консультанти, розуміли всі ризики нових норм і сподівалися на краще, але дива не сталося. Мінфін відпрацював більшість пунктів BEPS різко і без особливих сумнівів. Якщо врахувати ще Конвенцію MLI, яка вступила в силу 1 грудня 2019 р., Україна повинна взяти перший приз на конкурсі країн з радикальними податковими змінами.
Один з основних моментів - це поява норм про контрольованих іноземних компаніях (КІК), що є податковою новацією для України. КІК - це логічне продовження світової політики визначення реальних доходів кінцевих бенефіціарів бізнесу. Звичайно, багатьох бенефіціарів не влаштовує така прозорість, оскільки обіцяна податкова амністія запізнюється.
На нашу думку, вводити в силу КІК без амністії - поспішне рішення. Тому чекаємо повний текст закону зі строками набрання чинності окремих норм. Сподіваємося, що амністію ще встигнуть прийняти і її варіант буде ліберальним.
Після введення КІК офшорні схеми бізнесу стануть ще більш невигідними, і нові зміни зажадають нових моделей законної податкової оптимізації: інститути спільного інвестування, трасти, позики, роялті стануть звичайним явищем в національному податковому структуруванні.
Основна рекомендація: читайте скрупульозно, тому що диявол в деталях, а їх у 1210 багато. Не забудьте також міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування, які вже замінили книжки на ніч для тих податкових консультантів, хто серйозно вивчає MLI і її вплив на українське законодавство.
Трансфертне ціноутворення - це друге велике поле, в якому у податковій великий фіскальний інтерес. Введена трирівнева структура документів для міжнародних груп компаній, яка включає в себе документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл), глобальну документацію (майстер-файл) і звіт в розрізі країн (country-by-country reporting), а Сергій Верланов вже давно пообіцяв збільшення податкових перевірок за ТЦУ.
З норм, до яких ще будемо звикати, - процедура взаємного узгодження, концепція оподаткування прирівняних до дивідендів платежів при здійсненні операцій з нерезидентами, принцип винною відповідальності платника податків.
Для податкових адвокатів відкриваються додаткові горизонти для юридичної троллінгу податкової інспекції у судах: визначені вимоги до правильності рішення контролюючих органів про накладення штрафів, а також закріплений перелік податкових правопорушень контролюючих органів і введена матеріальна відповідальність органу за неправомірні дії його посадових осіб. Правда, для роботи останнього зміни потрібна ще додаткова підзаконна нормативка з відповідним порядком стягнення.
Юрист компанії Stron Олена Перепеличная:
- Відразу ж після прийняття законопроект №1210 був названий в ЗМІ та соціальних мережах "законопроектом про податковий терор", і для цього є свої підстави. В цілому можна сказати, що він посилить податкове навантаження для українського бізнесу і бенефіціарів у зв'язку з імплементацією норм, пов'язаних з планом BEPS. Але дані зміни були очікуваними, оскільки законопроект був розроблений з метою запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементації норм, передбачених Планом протидії практикам розмиття оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування.
Найбільш скандальними стали норми про 18% податку на прибуток за кордоном, норми про подвійне оподаткування, посилення контролю за розмиванням податкової бази оподаткування курсової різниці, а також норми про права податківців на коригування фінансового результату підприємства для підвищення податкових платежів і "правила ділової мети" (права податківця оцінювати зовнішньоекономічну операцію на предмет економічного сенсу). Дані норми можуть вплинути на IT-бізнес в Україні, а також негативно позначитися на бізнес-клімат України в цілому.
Законопроектом також переглянуті зміна розмірів штрафних санкцій і пені. В цілому законодавці в більшості випадків збільшили існуючої розмір штрафу в чотири рази. Зменшення штрафів можливо тільки у випадках, коли донараховують суму податку податківці, а також у випадках несвоєчасної сплати податків, однак і тоді штраф може бути значно більше, якщо податківці доведуть, що порушення було скоєно навмисно.
Законопроект передбачає також і нові штрафи, які раніше не були зазначені в Податковому кодексі України, наприклад порушення порядку подання інформації контролюючим органам про угоди по оренді об'єктів нерухомості. Щодо пені законодавці хочуть встановити окремий період нарахування пені за випадки несплати податків з-за їх заниження податкової звітності.
А серед плюсів законопроекту для бізнесу можна відзначити збільшення річних лімітів граничного доходу для Фопів.
Незважаючи на те що законопроект істотно змінився в порівнянні з першим читанням, він все одно став значним ударом для українського бізнесу та економіки. Але залишається відкритим питання, як всі ці положення будуть реалізовані на практиці і чи дійсно цей законопроект стане робітником або ж буде скасовано у зв'язку з активною критикою.
Партнер компанії ID Legal Group Олег Добровольський:
- Законопроектом №1210 передбачено додаткову підставу для подовження строку перевірки контролюючим органом тривалістю на три робочих дні. Такою підставою є надання платником документів за запитом контролюючого органу пізніше ніж за три робочих дні до завершення перевірки. Враховуючи, що перевіряючі, як показує практика, досить часто дають платнику запит на отримання майже всіх або значного обсягу документів в останній чи передостанній день перевірки, на підставі такої норми Кодексу строк розпочатої перевірки буде продовжено.
У Кодексі вводиться поняття доказовості "провини" платника податків. При цьому правопорушенням визнається винне діяння, а дії вважаються вчиненими навмисне, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків штучно, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання ним вимог чинного законодавства.
Однак виникає питання, як посадова особа податкового органу може довести або спростувати факт незаконного діяння.
Також планується збільшити розмір деяких штрафів, які будуть застосовуватися до платників. Однак при цьому механізм і порядок застосування штрафів не змінюється, тобто це по суті не впливає на дотримання податкової дисципліни.
Таким чином, вводяться "новації" Кодексу не вселяють оптимізм у платників податків і не будуть сприяти залученню інвестицій в економіку України.
Юрист юридичної фірми "Ільяшев і Партнери" Ніна Бец:
В цілому вважаю, що даний закон Україні все-таки потрібен, так як наша держава має дотримуватися міжнародних стандартів по боротьбі з ухиленням від сплати податків. Однак необхідно зазначити, що закон потребує змін, зокрема щодо наступного:
- умовні дивіденди (пп. 14.1.49, п. 14.1. ст. 14). Нове поняття в українському законодавстві, прирівнює ряд операцій до фактичної виплаті дивідендів з нарахуванням і сплатою податку на репатріацію. Враховуючи можливе широке фіскальний трактування даних нововведень, платники податків з високою ймовірністю зіткнуться з безпідставним донарахуванням податків;
- норма про застосування принципу ділової мети. У поточній редакції вона здатна створити значні перешкоди для діяльності добросовісних платників податків;
- запровадження норми щодо розміру штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання. Запропоновані зміни створюють грунт для додаткових суперечок між платниками та контролюючими органами, збільшують суб'єктивізм і покладає додаткове навантаження на платників.
