НАБУ проти Олега Бахматюка. Три аргументи, чому справа розвалиться в суді
"ДС" розповість простою мовою про претензії НАБУ до колишніх топ-менеджерів Нацбанку і керівництву структур, пов'язаних з бізнесменом Олегом Бахматюком. Подивимося, чи дійсно є підстави для підозр.
Якщо в двох словах, з 2016 р. триває справа щодо правомірності видачі Нацбанком 10 жовтня 2014 р. стабілізаційного кредиту в 1,2 млрд грн Віейбі Банку Олега Бахматюка, який, як і багато фінансові структури, відчував у тому році труднощі. В таких умовах державі повинно бути вигідно фінансово підтримати банки, оскільки, якщо вони впадуть, це може підірвати всю фінансову систему плюс доведеться виплачувати вкладникам гроші з Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО). До речі, в 2014-2016 роках НБУ надав комерційним банкам таких кредитів рефінансування на 319,9 млрд грн.
Отже, у жовтні 2014-го НБУ за підписом тодішнього першого заступника її голови Олександра Писарука видав Віейбі Банку 1,2 млрд грн. На жаль, в тому числі з-за позиції екс-глави НБУ Валерії Гонтарєвої банк не зміг вижити і до кінця осені був визнаний неплатоспроможним. Проте детективи НАБУ вважають, що ці гроші пішли не на його порятунок, а в основному на фінансування структур, пов'язаних з його власником, причому при потуранні відповідальних осіб з НБУ. В цілому вже затримано сім осіб, в тому числі Писарук, за підозрою в заволодінні цими 1,2 млрд грн.
Сам Олег Бахматюк відкидає версію слідства і дає відповіді на всі озвучені звинувачення. Примітно, що дана справа вже закривали інші правоохоронні органи у зв'язку з відсутністю складу злочину. Так що ж потрібно детективам НАБУ?
Ми вивчили аргументацію сторін і прийшли до певних висновків.
Питання 1. Яка вартість застави
У НАБУ стверджують, що реальна вартість майна, під заставу якого Віейбі Банк отримав кредит, не перевищувала 73 млн грн. При цьому детективи зазначають, що це була нерухомість, звіти про оцінку якій підроблено. У той же час Олег Бахматюк заявляє, що вартість цих активів повністю покривала кредит в 1,2 млрд грн, посилаючись на дослідження Харківського та Одеського університетів експертиз. Як же так вийшло, що суми розходяться в 16 разів?
Якщо коротко, в НАБУ неправильно порахували і не врахували фактор часу.
Тепер в деталях. Олег Бахматюк в 2014 р. передав у заставу не просто нерухомість, а працюючий лікеро-горілчаний завод в Івано-Франківську. Вартість бізнесу оцінюється не як сума матеріальних активів, а з урахуванням його прогнозованого прибутку в майбутньому.
До того часу завод був модернізований і генерував близько 680 млн виручки і 60-70 млн грн прибутку на рік. Іншими словами, за 20 років він тільки за рахунок своєї роботи міг компенсувати повну вартість виданого банку стабкредиту (фактор інфляції не враховуємо, так як прибуток підприємства також зростав би разом з цінами).
Зазначимо, що 20 років — це традиційний період, за яким оцінюється повернення на інвестиції. Інша справа, що коли НБУ забрав собі підприємство у власність, то воно зупинилося (і без роботи залишилися 800 чоловік), але це якраз та ситуація, коли новий власник просто змарнував свій актив і сам винен.
Крім заводу, під заставу державі була передана нерухомість в Києві і Харкові. Так, вона згодом впала в ціні, але будь-які операції слід оцінювати за принципом історизму — на осінь 2014 р. це був хороший заставу.
Питання 2. Була програма порятунку банку
Нацбанк повинен бути впевнений в тому, що банк, якому видається допомогу, можна врятувати. Тому комерційний банк для отримання стабілізаційного кредиту має надати програму свого фінансового оздоровлення. Детективи НАБУ стверджують, що Віейбі Банк не підготував необхідний пакет документів. Це неправда. Як стверджує член Ради громадського контролю НАБУ, юрист Тетяна Козаченко, така програма була надана НБУ.
Питання 3. Виводилися кредитні гроші
НАБУ будує аргументацію на те, що 1,2 млрд грн, видані Віейбі Банку в жовтні 2014 р., були за 40 днів виведені з фінустанови — ще до того, як банк був визнаний неплатоспроможним і в нього зайшла тимчасова адміністрація. В матеріалах справи зазначається, що гроші нібито вивели з банку на контрольовані Олегом Бахматюком структури: кіпрську компанію Quickom Limited (680 млн грн), деякі інші фірми і решту — шляхом зняття готівки.
В цьому питанні всі крапки над "і" допоможе розставити третя сторона - в даному випадку Фонд гарантування вкладів фізосіб. У його відповіді Козаченко значиться, що гроші на компанію Quickom Limited не виводилися. "Навпаки, ця компанія завела реальні гроші в Віейбі Банк, для того щоб виконати зобов'язання перед клієнтами, підтримати стабільність банку", — зазначила член Ради громадського контролю НАБУ.
У свою чергу Фонд гарантування вкладів фізосіб за запитом НАБУ видав акт, в якому вказується, що 1,2 млрд грн рефінансування пішли на виплати фізичним особам. А 14 листопада 2019 р. це підтвердив і Нацбанк у спеціальній заяві:
"НБУ визначив цільове використання коштів - виплата коштів вкладникам. Нецільового використання коштів НБУ не виявлено... Кошти були спрямовані на виплату вкладникам. Всі кошти були використані на виплати 80 тис. вкладників протягом 18 днів. В середньому банк виплачував щодня понад 100 млн грн", - повідомили в прес-службі регулятора.
Що пропонує Олег Бахматюк
Олег Бахматюк хоче вирішити проблему, пов'язану з падінням його банків — Віейбі і "Фінансової ініціативи", в цілому. Він пропонує повернути Фонду гарантування вкладів в якості заборгованості за цим банкам 8 млрд грн, але реструктуризувати платежі — по 1 млрд на рік. При цьому він готовий відразу зробити гарантійний внесок у 500 млн грн. Фінансове покриття забезпечить належний йому агрохолдинг "Укрлендфармінг". Бізнесмен зазначає, що йде переговорний процес і є розуміння з боку Мінфіну і самого ФГВФО.
Навіщо НАБУ це справа
Це розпочате НАБУ справу з 2014 р. розслідувалася та іншими правоохоронними органами, зокрема Нацполицией і прокуратурою, однак чотири рази було закрито. Чому ж воно не розслідувалася в НАБУ, але потрапило до нього знову? Тому що бюро підслідні справи, в яких фігурують топові чиновники. Якщо їх немає, матеріали передаються в поліцію. Так і було. Але НАБУ запідозрило в змові з банкірами Олександра Писарука і таким чином повернув собі справу. Сам Олег Бахматюк вважає мотивацією НАБУ, а також нового генпрокурора Руслана Рябошапки "бажання сподобатися" народу: "Треба когось призначити винним, і обов'язково щоб цей призначений був якийсь відомий в суспільстві. І ще бажано, щоб підпадає під поняття "олігарх", хоча я себе до олігархам абсолютно не відношу, тому що не маю ніякого політичного впливу".
Більше того, Олег Бахматюк вважає, що "є люди, які запускають арешт і хочуть зробити дефолт компанії". А в "Укрлендфарминге" 27 тис. працівників і найбільший (або другий за величиною) земельний банк. Компанія платить 3 млрд грн податків, 3,5 млрд зарплат і генерує 1% ВВП країни. Так що "справа банкірів" виходить далеко за межі бізнесу Олега Бахматюка і може негативно вплинути на всю українську економіку.
Фактично ми маємо справу з черговою спробою перерозподілу власності за типом тієї, яка була здійснена під час так званої "очистки банківської системи". Коли активи, що перебували в заставах у "вбивали" банків, продавалися конкретним зацікавленим покупцям за символічні гроші.
