За що дійсно вчора голосували американці
Поки високочолі політичні видання і журналісти обговорюють результати виборів і перерозподіл сил у Конгресі США, зважують, якою буде політика "світового поліцейського" стосовно Росії чи України - прості американці більше, ніж черговою зміною політичного шила на мило, цікавляться результатами "супутнього" голосування. А саме - легалізацією марихуани. Це питання у кількох штатах було винесено на плебісцит, що проводився одночасно з виборами у Конгрес.
Те, що викликає в нас - особливо останнім часом - громадянське обурення, у США давно стало частиною політичного процесу: виборців на дільниці, так само як у кінотеатри чи ресторани, треба чимось заманювати. Ця традиція є доволі давньою. Можливо, майже такою самою давньою, як сама демократія. А особливо вона розквітає, коли заходиться про імітацію демократії. В пам'яті народній все ще живі радянські вибори, коли просто на дільницях можна було придбати якийсь дефіцит - копчену ковбасу, наприклад, або капронові колготи. Тобто продаж картоплі та моркви за оптовими цінами на дільницях Лугандону - це цілком собі рідна, радянська традиція.
Американці в цьому сенсі лишаються відданими ідеям демократії. Під час виборів вони пропонують своїм виборцям якусь розвагу цілком демократичного штибу. Це мусить бути якесь суспільно важливе - чи радше дражливе - питання, на яке "люди підуть". Наприклад, у штаті Каліфорнія "місцем пристрасті" є питання визнання одностатевих шлюбів. І коли адміністрація відчуває, що явка на вибори передбачається загрозливо низькою, до виборчого бюлетеню додають питання про легалізацію одностатевих шлюбів. Явка відразу підвищується. Більшість виборців, звісно, іде висловитися щодо одностатевих шлюбів - але заодно і на виборах проголосує.
Нинішні вибори у кількох штатах були "збагачені" питанням про легалізацію марихуани. Питання в черговий раз поділило країну - і не на республіканців і демократів, а на штати, в яких марихуана легалізована, і тих, в яких все ще ні. І, думаю, прибічники і противники узаконення травки ведуть між собою значно гарячіші баталії, ніж прибічники однієї із політичних партій.
Американці, чию політичну культуру прийнято вважати зразковою, виявляють куди менше власне політичного азарту, ніж, приміром, ми. Втім, може в цьому також є ознаки політичної зрілості - американці впевнені у власній політичній системі, яка є доволі добре збалансованою і регулюється періодичною рокіровкою в межах двопартійної системи.
А можна вбачати у цьому елемент прямого народовладдя на тлі відсторонення від власне "реальної політики". Поки політики ведуть свої баталії у медіа-просторі, люди визначають пріоритети у житті своєї громади. Щоправда, питання, які висяться на плебісцит, також мають медійно-скандальний характер - інакше їх неможливо було би використати в якості приманки. Та все одно вони стосуються безпосередньо побуту чи життя локальної спільноти.
Те, що ці вибори увійдуть в історію локальних спільнот - Вашингтону і штату Орегон, приміром, як черговий крок до легалізації марихуани, а не "провал Обами", чи "тріумф республіканців" - мабуть, справедливо. Можливість вільного вживання марихуани для пересічного американця - питання важливіше за політику Обами. Хіба що новий "республіканський" Конгрес втягне Америку в якийсь серйозний конфлікт. Враховуючи можливу участь у цьому божевільної путінської Росії, як на мене, краще б найстрашнішим і найзначнішим медіаприводом залишилася марихуана.
