Як "вразливі" релігійні почуття руйнують те, що пощадив час
Цікаво спостерігати за тим, як процес "захисту релігійних почуттів" перебігає у різних країнах і різних - принаймні, напозір - культурах. За долею новосибірського "Тангейзера", тобто його режисера, а тепер ще й іжевської "Метели", а до того - "Левіафана" - можна спостерігати, як за серіалом. У постановці "Тангейзера" використали священні християнські символи "не за призначенням". У постановці "Метели" священика, який вінчав героїв, зобразили "без пошани" - дурнуватим і п'яним. У "Левіафані", як пам'ятаєте, архиєрей взагалі "грав за поганих". Всі ці факти викликали обурення, лунали заклики покарати "безбожників" у різні способи - від звільнення і позбавлення фінансування до ув'язнення, благо тепер вже і стаття відповідна у російському законодавстві є.
Феміді - як свідчить ситуація з "Тангейзером" - навіть не треба експертиз, їй і так зрозуміло, що святотатство "мало місце". Окремі особи у Держдумі закликають покарати режисера. Обурення іжевського батюшки, щоправда, підтримують значно обережніше - від нього акуратно відмежовуються у Московській патріархії і навіть місцевий архієрей не в захваті - але батюшка, що виступив проти "образи почуттів", як то кажуть, "в тренді", на його боці підтримка мас.
Три роки тому, коли відбувався ганебний процес над Пуссі Райот, багато хто - зокрема, з числа православної інтелігенції - попереджав, що прийнявши рішення "захищати почуття вірних" російська влада випустить джина з пляшки. Проти "церковной цензури" театралам наразі доводиться відбиватися на "найвищому рівні" - творчу свободу сибірських колег змушені відстоювати власним авторитетом народні артисти СРСР. Може, з колегіальних міркувань, а може тому, що розуміють: якщо не зупинити цензуру на дальніх кордонах, вона невдовзі задушить всіх незалежно від звань та титулів.
Втім, можна навіть на це не чекати. Що буває, коли хтось ставить власні "релігійні почуття" вище за будь-що, нам наочно демонструють ісламські радикали. Зруйнованими шумерськими та ассирійськими пам'ятками в Іраку. Висадженими у повітря буддійськими ступами в Афганістані. Зрівняними з землею християнськими храмами у Сирії. На черзі, кажуть, єгипетські піраміди та сфінкс - принаймні, сайт Islam Web, який пов'язують з міністерством у справах релігій Катару, вказує що це поганські святині, знищення яких - обов'язок кожного правовірного мусульманина. Чому б ні - якщо піраміди чи, тим паче, шумерські статуї - ображають його релігійні почуття?
Практичний "захист релігійних почуттів" - широкий крок в бік фундаменталізму, який обов'язково рано чи пізно починає захищати сам себе від будь-яких впливів, що можуть "розмити ідентичність", кинути виклик "традиційним цінностям". Ті, хто з політичних міркувань робить перший крок у цьому напрямку, зазвичай, вже не в стані зупинити наступні, що ведуть все далі й далі від здорового глузду.
