Після Бандери - лише "Іскандери"
Бо сучасна Росія - це вже не СРСР. І сучасний Захід - також "не той". "Той" Захід сприйняв би бажання України декомунізуватися "на ура". А тепер у найвпливовіших західних ЗМІ тільки і розмови про те, що "це бажання України можна зрозуміти, але..."
Черговий сплеск медійної активності стався вчора. Російські ЗМІ розтиражували експертну думку американського екс-службовця Держдепу, що опублікував у Foreign Policy статтю з промовистою назвою "Люба Україно, не стріляй собі в ногу". Експерт вважає закон про визнання УПА "недемократичним" і таким, який не відповідає свободі слова. Щоправда, він експерт з питань економіки - колишній керівник проектів з "управління економічними реформами в країнах колишнього СРСР". Але оскільки "експерт з колишнього СРСР", отже, цілком може і про Бандеру написати.
Цю публікацію можна було би віднести до звичайного в західній пресі обміну думками: сьогодні в них pro Бандера, завтра - contra Бандера, і все виглядає начебто збалансовано. Якби не той факт, що в той самий день відбувся ще один "бандерський" скандал - у Лондоні. Де відомий прокремлівський журналіст Грем Філліпс викликав на скандал працівників музею-квартири Бандери. Він відверто визнав, що для того він туди й прийшов, аби сказати: "музей поплічника нацистів Бандери у Лондоні - це ганьба".
Останнім часом все менше віриться у прості співпадіння. Якщо вже у двох частинах світу раптом одночасно згадали про Бандеру - "значит это кому-нибудь нужно".
Перше, що спадає на думку, звичайно, замовлення. Москва вирішила дати черговий "рішучий бій" Бандері. Використавши ОУН-УПА в якості червоної ганчірки для західних борців з фашизмом - які так само погано розуміються і на ОУН, і на УПА і на українській історії загалом. І заодно червоного прапорця, який привертає увагу західного обивателя: вони, мовляв, попереджали, що у Києві - "фашистська хунта".
Чергова хвиля "боїв з Бандерою" з боку англійців і американців виглядає курйозом. Бо ані він особисто, ані ОУН, ані УПА не були визнані жодним міжнародним судом злочинними організаціями. Тобто будь-які звинувачення такого штибу можна вважати за наклеп - допоки суд не прийняв іншого рішення.
Але в контексті сьогоднішньої "гібридної війни" все виглядає логічно. По-перше, не варто забувати, що КДБ вбив Степана Бандеру без суду і слідства на території іншої держави. До речі - на території, яка знаходилася під контролем американців та англійців. Якщо він був "поплічник нацистів" винуватий у злочинах проти людства, то це вже ніби і не "вбивство", а цілком собі "страта". Байдуже, що жодна судова інстанція, в компетенцію якої входять відповідні справи, не визнала його винним.
По-друге, Москва в такий спосіб завдає удару англійцям і американцям їхніми власними руками - адже виявляється, що вони багато років переховували на підконтрольній території та покривали людину, винувату у злочинах проти людяності. КДБ в цій історії виглядає святішим за папу римського, бо значно послідовніше карав прибічників нацизму, ніж союзники - СРСР і тут виявив більшу принциповість у "очищенні землі від фашистської мерзоти". Відповідно істинні причини переслідування Бандери, викривлення історії, свідома дискредитація ОУН-УПА відсуваються на другий план, і навіть післявоєнні чистки на Західній Україні виглядають майже пристойно.
А просто з УПА все пішло зовсім не так, як розраховували у Москві. "Союзників" - без яких війну, звісно, виграли би нараз, то нехай хоч з Бандерою допоможуть - довелося залучити після того, як у підтримці відмовили поляки. На яких в Москві покладали великі надії - адже всім відомо, що поляки до власної історії та історичних травм ставляться майже так само уважно, як росіяни.
Але тут Кремль - так само як і експерт з економіки, який переймається пострілами в ногу - сів в калюжу. Експерт висловлює у статті схвилювання тим, "як цей закон сприймуть поляки". Але експерту - якщо він дійсно експерт - варто було знати і згадати у своєму опусі той факт, що Польща в особі очільника МЗС офіційно заявила, що не має претензій до України стосовно реабілітації ОУН-УПА. Чи він про це знає - але "тим гірше для фактів"?
Так, поляки могли би образитися. Але є кілька "але", про які мали би знати і в Москві, і в Foreign Policy. Будь-яка солідаризація з Москвою щодо подій навколо Другої світової для поляків неможлива. Бо поляки так і не вивчили радянську версію історії, і добре пам'ятають і про розділ Польщі, з якого почалася Друга світова, і про Катинь, і про повоєнну депортацію поляків з Галичини та Волині. І, нарешті, поляки добре розуміють, що дружити з Україною проти Москви для них наразі більш актуально, ніж навпаки.
Те, що Москва через своїх агентів чи просто "корисних ідіотів" на Заході вирішила черговий раз налякати світ Бандерою як уособленням "українського фашизму - добра новина. Бандера - їхній останній антиукраїнський козир. І якщо вже ця карта лягла на стіл і має всі шанси бути битою, чим вони далі лякатимуть світ? Окрім веселого настрою "Іскандерів", зрозуміло.
