Навіщо патріарх Кирил російській Держдумі

Патріарх Московський та всієї Русі виступив перед депутатами Держдуми. Виступ був лише запланований, а про нього вже казали як про "історичний" і навіть "безпрецедентний". Хоча прецеденти, звісно, були, практика виступів у парламенті представників громадських організацій - нормальна річ, а щодо голови РПЦ, то він ніколи і не приховував, що вважає співпрацю церкви та влади цілком природною.

Інше питання - чому саме зараз патріархові надали трибуну Думи для "історичного" виступу, в якому він не сказав жодного нового слова. Лише знайомі всім розмови про моральність і напучення політикам, як їм боронити "традиційну мораль" у їхній законотворчості. Але чому саме зараз? І кажучи примітивною мовою сучасного російського політикуму: "який сигнал?"

Питання "чому зараз" відносно легке. Бо криза стала відчутною на усіх рівнях російського суспільства, і до роз'яснень від "авторитета №1" Путіна треба додати роз'яснення від "авторитета №2" - патріарха. А було ж іще роз'яснення від "авторитета №Х" Лаврова. Тобто Кремль відчув, що народ потребує пояснень, чому саме стало так погано, і чому, ймовірно, буде ще гірше. Росія потребує згуртування нації. А тому в хід іде все, що може мати помітний ідеологічний вплив.

Те, що для ідеологічного меседжу було обрано постать саме патріарха Кирила, каже про те, що будь-якого відруху у напрямок будь-якої лібералізації чи модернізації годі чекати. Навпаки, росіянам доведеться гуртуватися навколо консервативних ідей і цінностей. Те, що патріарха допустили до високої трибуни Держдуми означає, що на нього у цьому питанні покладена відповідальність. Саме він і його відомство покликані сформулювати ті ідеологічні меседжі, навколо яких гуртуватимуться маси. А Держдума "підтримає вогнем" - тобто відповідними законами.

Звісно, не варто очікувати, що Держдума на всі пропозиції глави РПЦ відповість "есть!" Але цікаво і симптоматично те, що патріарх не просто озвучив свої побажання щодо законів "морального" спектру - він продемонстрував готовність до певного компромісу. Наприклад, не йшлося про відмову від біометричних паспортів взагалі, а лише про можливість альтернативних документів "для тих, хто хоче". Не йшлося про заборону абортів - а лише про вилучення цієї позиції з пакету послуг, що покриваються державним страхуванням. Питання про "православний банкінг" та інші екстравагантні пропозиції від РПЦ не піднімалися взагалі.

Патріарх побудував свою промову навколо суто моральних проблем. Але цей суто моральний меседж цінний не сам по собі - у патріарха він прозвучав саме в контексті протистояння Заходу. Патріарх "виграв ідеологічний тендер" не тому, що "Православ'я - наше всьо" (якби так було - навряд чи виграв би, надто сильні союзники завдають зайвого клопоту). А тому, що вже деякий час послідовно виступав в якості опонента "західним цінностям". Точніше сказати - "міфу про західні цінності", але для російської медіа-свідомості міфи сильніші за реальність. Патріарх Кирил і його спікери вже доволі давно розробляють риторику "цивілізаційного протистояння" традиційних (вони ж - істинні) цінностей, на яких "стоїть" Росія і західних "антицінностей", які "роз'їдають" західну цивілізацію. Те, що міф про "Захід, який загниває" вийшов з моди ще на початку 90-х його не бентежить. Бо моди в країні встановлює Кремль, а патріарх про кремлівські моди знає краще за будь-кого.

Виступ патріарха підкреслив, що РПЦ є союзником держави у протистоянні Заходу. І це, можливо, було найціннішим у цій промові. Бо патріарх недвозначно провів "лінію розлому" по "моралі". І тепер кожен телеглядач має зрозуміти, що це протистояння виникло, загострилося, перетворилося для кожного росіянина на особисту проблему не через політику Кремля - в Криму, на Донбасі і взагалі у світі, а через те, що Захід аморальний, а Росія зберігає моральність і всі розтоптані на Заході цінності.