Міністр оборони Болгарії: НАТО ще не готове до гібридної війни з Росією

- РФ анексувала АР Крим і захопила частину Донбасу за допомогою організованих штурмових груп під прикриттям жінок і дітей, "тітушок" і перевдягнутих кадрових військових. Пане Ненчев, чи готова Болгарія, як член НАТО, до викликів гібридної війни?

- Дуже добре питання. Не пригадую жодного випадку, коли б на зустрічах з вищими керівництвом НАТО або в рамках НАТО не дискутувалася ця проблема. Воно стало частиною порядку денного. Цього року було докладено багато зусиль до вироблення стратегії НАТО й поставлено на порядок денний питання, пов'язані з гібридними загрозами і розробкою превентивних заходів. Окрім цього, кожна країна-член НАТО повинна серйозно поставитися до викликів гібридної війни і мати власну національну стратегію. Нашу безпеку розглядаємо у контексті НАТО в цілому, оскільки Болгарія є повноправним членом Альянсу.

Втім і Болгарія активно працює у цьому напрямі. Я надіслав запрошення своєму англійському колезі щодо співпраці й допомоги, також провів грунтовну розмову з голладською колегою, яка нещодавно побувала з робочим візитом у Болгарії. Сподіваюся, що вдасться, хоча і не в рамках мандата міністра оборони, провести міжнародну конференцію, на якій детально розглядатимуться виклики гібридної війни. Щодо того чи готова Болгарія, думаю, що жодна держава не була готова до такого сценарію, й Україна - яскравий приклад.

Вважаю, що ми ще недостатньо добре підготувилися і маємо скористататися всіма можливостями, щоб бути готовими до подібних дій з боку Росії.

- В Україні РФ активно прикривається російськомовним населенням і використовує своїх симпатиків, у ЄС бачимо цілеспрямовані натовпи мігрантів і біженців, які дестабілізують ситуацію. Наскільки наразі ці виклики актуальні для Болгарії?

- На відміну від Греції проблема, пов'язана з біженцями, не дуже відчутна у Болгарії. В нас їх мало, маю на увазі тих біженців, що йдуть з території Туреччини: сирійці, афганці, іракці та ін.. Ми доклали багато зусиль і впоралися з цією проблемою, тож біженці не становлять загрози для національної безпеки Болгарії. Попри те, що наш мандат уже добігає кінця, дискутується питання щодо російських громадян, які придбали нерухомість у Болгарії, а таких є чимало. З урахуванням багатьох факторів і з огляду на безпеку Болгарії, розглядаємо можливість певних обмежувальні кроків і превентивних заходів.

- ЗМІ і їхня роль у гібридній війні. Чи не вважаєте, що серед іншого і ви стали її жертвою? Маю на увазі відкриття проти вас кримінальних справ і їх висвітлення у пресі.

- Уже не раз казав іншим ЗМІ і повторюся, що вплив гібридної війни добре відчуваю на собі, інколи по кілька разів протягом дня. Це дійсно так, кажу цілком відповідально. Як з'ясувалося, у Болгарії винятково складно вести євроатлантичну політику. Це виглядає дуже дивно, бо Болгарія - член ЄС і НАТО. Безперечно, значна частина ЗМІ водять дискредитивну кампанію. Але стикаємося з однією проблемою.

Ми як частина вільного і демократичного світу намагаємося думати і діяти відповідно. Ми - частина Добра і не можемо дозволити собі використовувати аналогічні методи гібридної війни. Нещодавно переповів Генеральному секретарю НАТО свою історію (відразу після президентських виборів і відставки уряду Генпрокуратура Болгарії звинуватила Ненчева у перевищені посадових повноважень через те, що в обхід наявного контракту із РСК "МиГ" він домовився про ремонт двигунів для винищувачів із Польщею. До порушення справи й кампанії проти міністра доклались проросійські ЗМІ - ред.) і про те, що відбувається у Болгарії, і поцікавився, як діяти в такому разі. Відповідь була короткою: треба говорити правду.

І я погоджуюся з ним. Та коли подати правдиву інформацію, то її опублікують кілька ЗМІ - якщо ж, наприклад, я скажу неправду, то її підхоплять кілька десятків медій. У цьому питанні необхідні превентивні законодавчі заходи, пов'язані з прийняттям такого типу закону, який допоможе швидко викривати джерела неправдивої інформації і сприятиме справедливому покаранню за її поширення. Проте варто пам'ятати, що ми представники і захисники громадянського суспільства, яке має бути нашим партнером, нашим другом, має бути нашою опорою, до якого ми можемо звернутися в будь-який момент і якому можемо довіряти. Інакше ми програємо цю битву.

- Наскільки Вам за час перебування на посаді міністра оборони вдалося модернізувати болгарську армію?

- Насамперед вдалося оновити відповідну законодавчу базу: прийняли закон про військову розвідку та програму розвитку обороноздатності, змінили закон про оборону і збройні сили, внесли зміни до закону про військову поліцію і резервістів, вирішили питання, пов'язані з модернізацією армії, які відкладалися останні 25-27 років.

Тобто маємо два нові проекти модернізації болгарської армії. Один стосується придбання багатофункціональних літаків на суму 1,5 млрд левів; другий - нових патрульних кораблів на суму 820 млн Завершили проект модернізації сухопутних військ на суму 1 млрд 200 млн. Створили передумови для подальшого розвитку армії, що є важливим в рамках НАТО. Це важливо й особисто для мене. Досягли балансу і довіри між нашими союзниками. На жаль, не вдалося реалізувати все з передбачуваного.

Хотілося підвищити зарплату військовослужбовцям, щоб дати більше стимулів тим людям, хто вирішив пов'язати своє майбутнє з болгарською армією. Але і те, чого нам вдалося досягти, не є мало.

- У цей неспокійний час актуальним є питання готовності населення на випадок військових дій. Що в цьому напрямку пропонує Міністерство оборони громадянам Болгарії?

- Відповідь на це питання міститься у спеціально прийнятому законі про оборону і зройні сили. У середній школі будуть проводитися відповідні курси. Окрім того, населенню буде надана можливість, особливо молоді, яка виявить бажання, пройти таку підготовку. Для мене було приємною несподіванкою, що в Єдиному центрі професійної підготовки в м. Плевен уже записалися багато кандидатів.

- Усе частіше в інформаційному просторі Болгарії, особливо в соціальних мережах, дискутується повернення строкової служби. Яке Ваше ставлення до подібних міркувань?

- Не погоджуюся з подібними закликами і поясню чому. Розмови про строкову службу, дійсно, викликали серйозну суспільну дискусію, а Міністерство оборони провело серйозний аналіз. Щоб підготувати одного військовика, щоб він був у стані захистити державу, потрібен щонайменше рік. А це величезні витрати. З іншого боку, треба врахувати, що в Болгарії відчутна демографічна криза. І якщо ми вирішимо повернутися до строкової служби, припускаю, що значна частина болгарської молоді емігрує і попросить громадянства іншої держави.

Також припускаю, що значна частина громадян, які мають подвійне громадянство, відмовляться від болгарського. Зрештою, варто врахувати, що витрати на підготовку одного військового строкової служби набагато вищі, ніж на підготовку професійного. Через рік служби строковик повернеться до цивільного життя, тож підготовлений професійний військовий з цього погляду є ефективнішим. Ці та інші аргументи доводять, що строкова служба віджила своє.

Тому, вважаю, за доцільніше, щоб гроші, які були б витрачені на підготовку строковика, краще спрямувати на одну професійну бригаду, яка буде ефективнішою і може впоратися з більшим набором завдань.

- Враховуючи інтегроване традиційне русофільство болгар, чи готова психологічно болгарська армія до викликів гібридної війни?

- Гібридна агресія має різні виміри. Знову повторюся, що велика перевага Болгарії - її членство в НАТО та ЄС. Хоча, безперечно, у нас є чимала група людей, які мають яскраво виражені русофільські симпатії. Та, відповідаючи на ваше питання, переповім цікаву історію одного з лідерів партії "Болгарський земельний народний союз".

Десь 80 років тому певні болгарські депутати часто часто жалілися російському послу у Софії на русофобство своїх колег і болгар. Через певний час російський посол, проаналізувавши діяльність "русофобів", зауважив скаржникам: "Названі вами депутати - не русофоби, вони - болгарофіли, якими маєте бути і ви. Наскільки сильно ви демонструватимете своє русофільство, настільки сильно болгари ставатимуть русофобами". І я категорично переконаний, що за останні кілька років симпатії до Росії різко зменшилися і зменшилися саме через нав'язування та агресивну кампанію, яку проводять болгарські проплачені нікчеми. Безперечно, що в Болгарії є симпатії до Росії як до слов'янського і православного народу, такі ж симпатії ми маємо і до українців.

- Членство в НАТО - це поза сумнівом великий плюс, але... уже менше ніж за місяць натовський генерал офіційно заступить на посаду президента Республіка Болгарія і, як з'ясувалося під час теледебатів, він не знає, кому належить Крим.

- Сподіваюся, що це непорозуміння або ж миттєві емоції. Подібні розмови є дуже небезпечними. Я дуже занепокоєний. У Болгарії можуть майоріти різні прапори. І їх може підняти не хтось чужий, а наші ж громадяни, але це не означає, що ця територія належить іншій державі. Це дуже небезпечно! Має бути чітке усвідомлення, що це є наша суверенна територія.

- Як ви оцінюєте військову співпрацю між Болгарією і Україною? І чи продовжиться вона? Адже відомо, що деякі країни ЄС, як наприклад Нідерланди, висловилися проти такої співпраці за лінією Євросоюзу, що й довелося зафіксувати в нашій Угоді про асоціацію.

- За час перебування на посаді міністра вдалося створити Довірчий фонд допомоги Україні, в якому бере участь і Болгарія. Окрім того, на нашій міністерській базі реабілітують українських військовослужбовців. Я дуже щасливий, що й таким чином допомагаємо Україні. Зустрічаючись зі своїми колегами з інших держав і послами, щоразу переконую їх у необхідності внести додаткові кошти в цей фонд, щоб розширити його діяльність. Під час саміту НАТО у Варшаві чув промову вашого презедента. Це була дуже сильна і надихаюча промова. Бачу, що Україна та український народ мають високу підтримку з боку НАТО - таке моє враження. Країни-члени НАТО дають дуже ясну і категоричну підтримку Україні.

- Після предидентських виборів у Болгарії відбувається політичне перегрупування, чи не вважаєте ви, що наступний парламент й уряд спробує зміцнити політичні зв'язки з режимом Володимира Путіна?

- Я б так не сказав. Але ще раз повернімося до початку нашої розмови про необхідність говорити правду. Вважаю, що болгарський народ має особливі симпатії до українського народу. І я переконався у цьому ще задовго до цієї кризи. Усе можливо. Демократія, свобода, відчуття справедливості не дані раз і назавжди, потрібно їх оберігати і постійно відстоювати.

Навіть не хочу думати, що в Болгарії популізм і націонал-популізм можуть узяти гору, бо тут мова вже не стільки про ставлення до Росії, як до СРСР. Сьогодні (21.12) я вніс пропозицію, а Кабінет Міністрів прийняв рішення про нагородження Ніколи Пєткова - людини, яка виступила проти російсько-совєтської імперії і заплатила за це власним життям. Тож для Болгарії і подібні приклади ще дуже актуальні. Але сподіваюся, що здоровий глузд візьме гору і дуже вірю, що болгарський уряд прийме правильне рішення.