Казус Клімкіна. Чому Зеленському варто їхати в Осаку непрошеним
Хайп довкола буцім заяви Павла Клімкіна про те, що Володимир Зеленський в Осаці зустрінеться з російським тезкою-колегою, демонструє кілька цікавих чинників, що характеризують український інформаційний простір.
По-перше, все (ну гаразд, майже все), що в ньому відбувається, є парафразом мема "я художник - я так бачу!". Тепер можемо говорити (теж, звісно, по приколу, із обов'язковою кінською долею сарказму): "я журналіст - я так розумію!".
Не те щоб автор цих рядків закликав журналістів не пропускати інформацію крізь себе - навіть навпаки. Але він змушений уже вкотре констатувати: українські новинарні готові до заміни людського персоналу на ботів-агрегаторів. Різниці все одно ніхто не помітить, проте, принаймні, з контекту на виході можна буде сміятись без сорому. Втім, це провина не так тих, хто копі-пастить на стрічках, як системи, в якій вони працюють. Системи, орієнтованої на те, щоб поставити якомога більше новин якомога швидше. Тут уже не до рефлексій і перевірок. В результаті навіть проста помилка перетворюється на фейкову новину й підставу для маніпуляцій. Як, зрештою, й сталося у випадку з Клімкіним.
Міністр, ніде правди діти, не Цицерон. І формально - суто формально - в сумнозвісному інтерв'ю 5 каналу, з якого почалась нинішня політикомедійна (можна й без дефісу) історія він, відповідаючи на питання про візити Зеленського до Парижа й Берліну висловився двозначно: "Я вважаю, що дуже класно, що ці візити саме зараз відбулися, з точки зору часової. Потім будуть зустрічі в японському місті Осака з Путіним, тому саме зараз це супер". Але ця двозначність розвіюється, якщо брати до уваги три речі: контекст, логіку й граматику. Адже й Ангела Меркель, і Еммануель Макрон матимуть зустрічІ з російським президентом під час саміту G20 в Японії. Саме з огляду на це той факт, що Зеленський з ними встиг переговорити, Клімкін і оцінив як "супер". З іншого боку, Україна не входить до "двадцятки", але навіть якщо уявити, що він таки отримав запрошення поспілкуватись із кимось на полях саміту, то вкрай сумнівно, щоб із тим таки Путіним у нього було більше однієї зустрічі.
Але хто зважає на такі дрібниці, коли план, і сенсація, і вот ето вот всьо?! На головну! Негайно!
Далі ж почалася очікувана феєрія. Сенсація доходить до Москви, путінський прес-секретар Дмітрій Пєсков в кої то вєкі не створює альтернативну реальність, твердячи, що в розкладі його боса зустріч із українським президентом не передбачено. І цю новину швиденько підхоплюють уже наші ЗМІ і соцмережі. Хтось із радістю - Зе макнули, хтось із сумом - Зе макнули. Але вишенькою на цьому торті стає повідомлення ТАСС про те, що МЗС Японії нічого не знає про наміри презедента відвідати Осаку. Завважте: наші ЗМІ так і не зібрались поцікавились у японців самі. Та й навіщо, якщо ТАСС зібрався. То може б і блокування "РИА Новости" скасувати? - Вони ж бо ще спритніші, а нам важливі новини, а не факти.
На виході маємо наступне. По-перше, "конфуз Клімкіна". Частково заслужений: з огляду на термін служби міністр мав би засвоїти ту просту істину, що розмова на публіку - все одно що розмова з тінейджером, що погано вчиться та добре гуляє.
По-друге - "конфуз Зеленського". Сенсаційно незаслужений. І я певен, що недруги Петра Порошенка тепер "мочитимуть" Клімкіна, людину з його обойми, яку так і не вдалося зняти з посади, за "зумисну підставу". Мовляв, це все помста попередників. Хоча попри те президентській команді варто подумати над відправкою шефа в Осаку. Дарма що це нагадує анекдот про сина нуворіша:
- Тато, а Ейфелева вежа ж у Єгипті?
- ??? В Парижі!
- Перевези до Єгипту, а? Бо мені одиницю з географії вліплять...
Втім, що йому там робити? Не з Путіним же зустрічатись, справді. Та й часу для підготовки візиту не лишилось. Хоча варіанти, звісно, можливі.
По-третє, "конфузу інформаторів" очікувано не сталося. Отой "син" - наші ЗМІ - як то кажуть, знову "нє прі дєлах". Тож далі буде. Буде соромно, але весело. Стежте за новинами.
