Хто кого - американські корпорації чи ФБР?

Боротьба за "таємницю листування" набуває розмаху. Судові рішення, які зобов'язують відкривати особисті дані користувачів, "нірки" в програмах та операційних системах, війни за розміри ключа шифрування і навіть персональні переслідування творців протоколів шифрування - це вже вчорашній день. Тепер спецслужби борються з цілими операційними системами. І не з партизанськими версіями Linux з глибин кіберпідпілля, а з творіннями ІТ-гігантів. Які, не виключено, за рішенням суду будуть заборонені до використання у теперішньому вигляді. Не тому, що порушили чиїсь права, як це часто трапляється. А тому, що вони не подобаються спецслужбам. Google та Apple зі своїми новими ОС, які роблять дані користувачів недоступними "навіть для представників урядових організацій", не могли не роздратувати Великого Брата.

Сьогодні директор ФБР Джеймс Комі жорстко розкритикував рішення Google і Apple шифрувати дані користувачів iOS і Android. На думку очільника ФБР, компанії зробили програми, які "ставлять користувачів вище від закону". Комі впевнений в тому, що урядові організації повинні мати доступ до даних громадян "в екстрених випадках", наприклад, коли мова йде про терористичну атаку.

Відповідей Комі можна дати багато. Нагадати про теракт 11 вересня, коли - як потім з'ясувалося - ніякий необмежений доступ до особистої інформації терористів нікого не врятував. Інформація щодо підготовки теракту була отримана - але загубилася у купі іншої інформації. Чи про те, як "оперативне отримання інформації" використовується для промислового шпіонажу і фінансових шахрайств.

Але все це буде намарно. Бо йдеться про безпеку. А "безпека" - слово number one у словнику американця, починаючи з дитячого віку. І навіть коли діти дорослішають, вони все одно залишаються під пильним наглядом тих, хто дбає за їхню безпеку. Втім, пам'ятаючи попередження класика про те, що "народ, який жертвує навіть дещицею свободи заради безпеки, не заслуговує ані на одне, ані на інше і втратить і те, і те", американці дратуються через надмірну опіку з боку спецслужб. А також через те, що ІТ-компанії, яким вони довіряють свою особисту інформацію, надто легко надають можливість уряду та хакерам стромляти свій ніс в їхнє життя. Не варто забувати про те, що американці завжди дуже переймалися власним privacy. Тому і спецслужбам не так вже й легко переконувати їх в тому, що "безпека дорожча".

Щодо ІТ-компаній - то вони опинилися між молотом та ковадлом. З одного боку, уряд тисне на них з вимогами доступу - і ці вимоги зростають і зростають. За останні кілька років, за даними Google, кількість запитів на розкриття особистих даних у США виросла чи не втричі. З іншого - роздратований користувач, який починає шукати альтернативні продукти компаній, які б не були такі лояльні щодо вимог уряду. Великій компанії завжди важко вибирати між покупцем і державою.

Google та Apple зробили крок назустріч користувачеві: ключ доступу зберігатиметься не на пристрої користувача. Тому отримати з нього інформацію супроти бажання користувача стає неможливо. Те, чим кілька років тому займалися радикальні кіберактивісти, сьогодні стало практикою крупних компаній.

Судячи з усього, гіганти індустрії не просто так пішли на передбачуване загострення стосунків зі спецслужбами. Можливо, прозорливі маркетологи та соціологи сказали їм про те, що користувачі дещо втомилися від всевидючого ока свого Великого Брата і його мантри про "безпеку понад усе".

Безумовно, у разі, якщо ФБР подасть на ІТ-гігантів в суд - а такий варіант зовсім не виключений - останній керуватиметься правом і законом. Проте про настрій сукупності людей, які є народом Америки, теж, мабуть, забувати не варто.