Чи вб'ють людство звичайні бактерії
Стійкі до ліків бактерії набувають всесвітнього визнання. За останніми даними, вони мають шанс зірвати Олімпіаду-2016 у Ріо-де-Жанейро. Велику кількість стійких до антибіотиків бактерій, скоріше за все - штаму кишкової палички виявили у водах затоки Гуанабара, де мали відбуватися олімпійська регата та змагання з віндсерфінгу.
Але головним промоутером "супербактерій" став Джим О'Ніл, економіст, що очолює британську урядову комісію з питань нової бактеріальної загрози. За висновками комісії, вже в осяжному майбутньому "супербактерії" вбиватимуть близько 10 млн людей на рік, тобто більше, ніж онкологічні хвороби. Хоча й їхні нинішні "досягнення" - 700 000 смертей щорічно - не такі вже малі. Але до 2050 року захворювання, пов'язані з "супербактеріми" мають суттєво вплинути на популяцію та завдати помітного удару по світовій економіці.
Тобто на загал, масований вихід "внутрішньолікарняних" інфекцій назовні був справою найближчого часу. Нічого дивного у тому, що велика кількість "супербактерій" комфортно почувається у прибережних водах Ріо, десятимільйонного міста, яке не надто переймається і скидає значну частину каналізації в неочищеному вигляді просто в океан. Цілком можливо, що приблизно те саме робиться у прибережних водах маси інших великих міст - просто Ріо старанно перевіряють перед Олімпіадою.
Взагалі, цікаво, як інформаційні потоки "рейтингують" біологічну загрозу світові. Наприклад, останнім часом хто тільки не писав про Еболу, від якої загинули кілька тисяч людей за всю історію спостережень. Проте розробка вакцини від малярії, від якої щороку вмирає півмільйона людей, майже не зацікавила новинарні ресурси. А новина про "супербактерії", що вбивають вже тепер по 700 тис. людей на рік і збираються в найближчі десятиліття випередити за кількістю жертв рак, викликали цікавість взагалі тільки тому, що "засвітилися" в "олімпійському товаристві". Просто важко уявити, що "чумою ХХІ століття" може виявитися не щойно відкритий/викрадений з військової лабораторії/закинутий з космосу вірус, а звичайнісінька кишкова паличка.
Комісія О'Ніла, створена близько півроку тому, виконала частину свого завдання - приблизно визначила масштаби катастрофи. Цій "комісії економістів" можна вірити швидше, ніж фармацевтам з лікарями, які напрочуд швидко доходять згоди, коли заходиться про їхні корпоративні інтереси. Друга частина завдання британської комісії буде, мабуть, важчою: знайти шляхи розв'язання за умов наявності отої корпоративної згоди фармацевтичних корпорацій.
Втім, рецепт протистояння новій супербактеріологічній загрозі може виявитися несподіваним, в тому числі для гігантів фармацевтичного ринку. По-перше, у фармацевтичній галузі - не тільки "гіганти", які не вважають за потрібне вкладати гроші у коштовні дослідження. Є немалі фармацевтичні потужності в країнах третього світу - які потерпають навіть не від недостатнього фінансування лабораторій, а від системи патентного права, який регулює фармацевтичний ринок і зв'язує їх по руках і ногах. Якщо трохи змінити правила гри у цьому сегменті - це може значно підвищити продуктивність індійських та китайських дослідницьких лабораторій.
А по-друге, хто сказав, що відповідь кишковій паличці може бути виключно медикаментозна? Просто "гонка озброєнь" - на кожен стійкий штам продукувати нові ліки - першою спадає на думку. Але, можливо, варто шукати виходу з порочного кола залежності від ліків. Щоб про це не думали фармацевти і всі інші "торговці життям".