"Катарський розкол" як попередження Україні
Тобто не лише на "офіційному" рівні єпископів, але й на рівні священників. Причиною сварки стала спірна територія Катара, яку кожн з патріархів вважає належною до своєї "канонічної території".
Територіальні сварки притаманні не лише державам. Церкви, які є наддержавними утвореннями, тим не менше потерпають від територіальних суперечок. Історія з маленьким Катаром, де уся правосвна паства налічує близько трьох тисяч осіб, дуже показова. Все почалося з того - радісного - моменту, коли влада Катару у 1997 р. дала можливість християнам країни вільно сповідати свою релігію. Тоді Єрусалимський патріарх призначив для Катару екзарха. Проблеми почалися у 2013-му, коли Катарська церква отримала статс єпархії і патріарх Єрусалимський призначив єпископа на катарську кафедру. Тоді патріарх Антиохійський заявив протест, оскільки Катар, як і інші країни Персидськрої затоки, знаходяться на його канонічній території. Намагання домовитися між двома патріархами з залученням Вселенського патріарха та уряду Греції, ні до чого не привели. У 2014-му ці дві церкви припинили спілкування між єпископами, а нині - заборонили спілкування навіть на рівні кліриків.
Сюжет виглядає майже абсурдним, враховуючи розмір "приза" - церкву, яка налічує за самими компліментарними підрахунками три тисячі вірних. Звісно, ані Єрусалимська, ані Антиохійська церкви не є надто великими, щоби знехтувати навіть трьома тисячами парафіян, але хіба мир та злагода нічого не варті? Втім, ця історія набуває зовсім інших барв, якщо поглянути на неї з українського ганку.
По-перше, цікаво, що все це відбувається напередодні великої події в історії православної церкви - Всеправославного собору, запланованого на 2016 р. Тобто сварки між православними патріархатами - давніми зокрема - річ не те щоби зовсім незвична. Але рішення зібратися на Собор, здавалося б, мало казати про те, що наразі у православному світі - час перемир'я. Чи вплине сварка між двома членами пентархії на перспективу проведення собору? І в який спосіб? До речі, цікаво, що посварилися два патріархи, які наразі знаходяться під сильним впливом Москви. І Вселенський патріарх виявився безсилим їх примирити. Може, вдасться патріархові Московському?
На тлі катарського канонічно-територіального конфлікту зовсім цікаво виглядає питання визнання української церкви. Розкол у православ'ї з приводу територіальних суперечок - щось на кшталт попереджувального пострілу у бік України: будь-який "канонічний перерозподіл" призводить до отаких сумних наслідків. А тому Україну краще не чіпати - це ж вам не маленький Катар, тут і наслідки будуть куди як вагоміші...
Втім, цей постріл може мати несподівані наслідки. Якщо Москва трохи перегне палку з шантажуванням Вселенського патріарха мождливістю провести Всеправославний собор, патріарх Варфоломій може відмовитися від ідеї його проведення взагалі. Кінець кінцем, який сенс проводити Собор під тиском Москви? Тоді питання української церкви набуде нового звучання: якщо два давні патріархи змогли дозволити собі пересваритися через маленький Катар, то чому Вселенський мусить відмовляти собі у можливості посваритися з Московським, коли на кону - велика Україна?