Здоровий апетит. Дійде черга до конфіскації майна Ахметова
Говорячи про спецконфискации, члени уряду та народні депутати називають дві суми: 10,5 млрд грн і $1,5 млрд, що приблизно еквівалентно 40 млрд грн. Вони розрізняються майже в чотири рази, дельта між ними становить близько 30 млрд грн. Тим цікавіше, в чому причина такого різнобою.
10,5 млрд грн - це точна сума, яка фігурує у проекті держбюджету-2017 як "конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного і пов'язаного з корупцією правопорушення". Згідно з проектом вся ця сума повинна надійти до спецфонду держбюджету і наповнити цільовий фонд для забезпечення оборони і безпеки держави. Статті витрат держбюджету, на які підуть ці гроші, відображені в інфографіці.
Правда, щоб казна поповнилася конфіскованими засобами, депутатам належить прийняти кабмінівський законопроект про забезпечення стягнення в дохід держави необґрунтованих активів. Якщо спецконфискация не відбудеться, то найбільше постраждають територіальні громади: Держфонд регіонального розвитку не отримає 5 млрд грн і залишиться порожнім, також місцеві бюджети втратять 1 млрд грн субвенції на формування інфраструктури об'єднаних теробщин. Сфера безпеки і оборони втратить 3 млрд грн, включаючи замовлення для підприємств космічної галузі. Нарешті, малі та середні сільгоспвиробники втратять обіцяної їм держпідтримки в обсязі 1,5 млрд грн. Усі ці напрями були багаторазово пропиарены прем'єром, коли він представляв проект бюджету, та іншими членами уряду.
Тепер про другий сумі в розмірі $1,5 млрд. Саме стільки, за твердженням прем'єра, а також міністрів юстиції і фінансів, можна буде повернути в держбюджет після прийняття закону про спецконфискации. Але для цього, згідно з проектом, необхідно, щоб по кожній такій справі генпрокурор або керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до суду, а суд, у свою чергу, задовольнив поданий позов. Зрозуміло, що за якимось позовами судове рішення може бути винесене швидко, за якихось - затягнутися, а деякі позови суд взагалі може відхилити, вважаючи їх недостатньо обґрунтованими. Таким чином, $1,5 млрд, або 40 млрд грн - це завдання-максимум, яка, швидше за все, не буде виконана в повному обсязі, а 10,5 млрд грн - це завдання-мінімум, у вирішенні якої уряд упевнений настільки твердо, що записав цю суму в проект бюджету-2017.
Однак цілком можливо, що реальний обсяг задоволених позовів перевищить завдання-мінімум. До того ж у ході розпочатих кримінальних проваджень можуть спливти нові активи. Доля додаткових конфіскованих коштів - понад 10,5 млрд грн, які вже розписані за статтями витрат, - залишається неясною.
Власне пропозицію підготував "Народний фронт". Ще
7 вересня Людмила Денисова, Бурбак Максим і Олександр Горбунов внесли законопроект, який пропонує конфісковані кошти та виручку від реалізації конфіскованого майна поділити порівну між програмами соцзахисту населення та цільовим фондом для забезпечення оборони і безпеки держави.
Можливо, Кабмін і правляча коаліція зуміють виробити компроміс без зайвих скандалів. Але в будь-якому випадку можна прогнозувати, що в наступному році політичні конкуренти уряду (навіть всередині коаліції) і різні ЗМІ будуть пильно стежити, чи зійдеться дебет з кредитом і не загубиться якась частина конфіскованих коштів по дорозі від арештованих банківських рахунків до держскарбниці.
З іншого боку, оскільки спецконфискация розтягнеться у часі, вона перетвориться на постійний чинник політичного життя. Кожен місяць будуть якісь повідомлення про судові процеси і коштів, вилучених до бюджету. Як наслідок, суспільство буде вимагати все нових і нових жертв.
Перший крок у цьому напрямку вже намічено. 5 вересня внесений законопроект, серед новацій якого можна знайти тюремний термін до восьми років з конфіскацією майна для держреєстраторів, причетних до рейдерства. На підтримку цієї ініціативи активно виступає міністр юстиції, який стверджує, що проект розроблений депутатами та експертами спільно з Мін'юстом і Кабміном. У ініціатори проекту записалися 16 депутатів (шість з БПП, по три з "НФ" і "Самопомочі", двоє з Радикальної партії Олега Ляшка, по одному з "Батьківщини" та "Відродження"). Якщо вірити закону зростання апетиту, госрегистраторах справа не закінчиться.
