Навіщо сайту "Однокласники" євпаторійський телескоп

Після анексії Криму був евакуйований в Київ Центр далекого космічного зв'язку (ЦДКС), який здійснював управління комплексом радіотелескопів, розташованих у кількох селищах під Євпаторією. Більшість телеметричного обладнання українська влада встигли вивезти до Києва і Житомирську область. Проте гігантські радіотелескопи і комплекси космічного зв'язку демонтувати було неможливо. Серед вкраденого у України майна виявився і унікальний радіотелескоп П-2500 (РТ-70), що володіє одними з найвищих у світі дальністю спостереження, роздільною здатністю і точністю. На базі майна нашого ЦДКС окупанти сформували 40-й окремий командно-вимірювальний комплекс (військова частина 81415) у складі Головного випробувального космічного центру ім. Р. С. Титова Повітряно-космічних сил РФ. Ця військова частина укомплектована переважно дезертирами з української армії, раніше охранявшими даний об'єкт.

Чого не врахували США

Захоплення величезного комплексу українських станцій стеження в Євпаторії істотно розширив карту контролю космічного простору російської армії. Використовуючи вкрадене у України обладнання, РФ почала поступово повертати 40-му Кіку статус основного Центру управління ВКС РФ. Першою офіційною операцією євпаторійського КІК стало управління відбувся в жовтні 2015 р. запуском транспортного модуля "Прогрес" з вантажем для Міжнародної космічної станції (МКС). В ході заходу російська преса встигла опублікувати фотознімки екранів ГИКЦ їм. Тітова з картою контролю супутникового обстановки - на ній був позначений радіуса з центром в Євпаторії. Однак, салютуючи про участь 40-го Кіка в управлінні жовтневим стартом "Прогресу" до МКС, російська преса замовкла наступне важлива подія: в грудні 2015-го був виведений на орбіту черговий супутник-шпигун "Космос-2513". Немає жодних підстав припускати, що при цьому запуску також не використовувалися євпаторійські вимірювальні станції, а мовчання обумовлено небажанням ініціативно загострювати відносини. Участь ГИКЦ їм. Тітова в пограбуванні українського Державного космічного агентства з самого початку анексії Криму могло б стати приводом для санкцій проти цього підприємства і його співробітників з боку США і ЄС. Цьому завадили обставини "тимчасово непереборної сили" - іноземним космічним відомствам треба якось оплачувати послуги РФ по запуску вантажних кораблів до МКС. З іншого боку, самої ворушити санкційне болото інформацією про участь Євпаторії в управлінні супутниками-шпигунами для Москви не дуже далекоглядно - поки вона зберігає надії на пом'якшення обмежувальних заходів. До речі, звернувши до 2011 р. космічну транспортну систему Space Shuttle, адміністрація Барака Обами будувала довгострокові плани по залученню модулів "Прогрес" до обслуговування МКС. Очевидно, вони не передбачали сценарію окупації частини України російською армією. Американська політика того періоду також не передбачали варіанту, за яким РФ буде посилювати свою ПРО за рахунок анексії територій. І тим більше - вести управління космічними запусками з окупованої частини іншої країни і отримувати за це на рахунки "Роскосмосу" оплату коштів NASA і платників податків США.

З плином часу після анексії Криму політика США щодо розширення санкцій проти РФ стає все більш стійкою. В космічному сегменті драйверами цієї політики виступають приватні американські корпорації, які розробляють нові ракети-носії для заміщення імпорту послуг РФ по запуску "Прогрессов" на МКС. А наступним логічним кроком має стати припинення імпорту російських ракетних двигунів до певних типів нових американських ракет, зокрема, РД-181 для американо-українського ракетоносія Antares.

Операція "Легалізація"

Отже, завдання РФ до вельми вірогідного поглиблення санкцій полягає в тому, щоб встигнути провести легалізацію награбованих в Криму українських активів, що сприятиме підняттю антисанкционной хвилі в американській та європейських столицях. У випадку з євпаторійським ЦДКС можна говорити про перспективи задіяти українське майно у міжнародних наукових проектах та ініціативах, спрямованих на вирішення "загальнолюдських завдань" та інших глобальних проблем.

В цьому контексті слід розглядати висловлену навесні нинішнього року прохання Російської академії наук передати їй частину обладнання 40-го Кіка для реалізації міжнародних проектів з дослідження далекого космосу. Зокрема, мова йде про астрономічному проекті Breakthrough Initiatives, в якому беруть участь відомі вчені Стівен Хокінг, Френк Дрейк і Джефф Марсі. Він отримав системного спонсора в особі російського бізнесмена Юрія Мільнера, оголосив про фінансування у розмірі $100 млн. Проект покликаний вивести програму з пошуку інопланетного розуму (SETI) на новий технологічний рівень, серед інших напрямків роботи він передбачає оренду робочого часу двох найбільших телескопів - 100-метрового Green Bank Telescope в Західній Вірджинії (США) і 64-метрового Parks в Новому Південному Уельсі (Австралія).

Мільнер, крім своєї чималої іміджевої інвестиції в проект Breakthrough Initiatives, також відомий як співвласник Mail.ru Group (холдингу належить ряд масових електронних продуктів російської індустрії кшталт соціальних мереж "Одноклассники" і "ВКонтакте") і DST Global (венчурний фонд, що інвестує в інтернет-компанії). А також Мільнер через СП "Лукойл Нафтохім" є співвласником найбільшого в Україні хімічного комбінату "Карпатнафтохім".

Отже, космічні ініціативи Мільнера отримали гарячу підтримку з боку російської влади. Свідченням цього стала заява російського оборонного віце-прем'єра Дмитра Рогозіна, який включив в число завдань російської науки пошук позаземних цивілізацій, зазначивши, що не виключає їх існування. "Комсомольская правда" одразу ж підкріпив цей новий девіз великим репортажем з захопленого у України космічного центру, продаючи читачам пропагандистське принт-шоу про повну тотожність досягнень СРСР і РФ в освоєнні космосу. Паралельно із заявою Рогозіна стартувала потужна піар-підготовка урядового рішення про спільне використання євпаторійського П-2500 структурами Росакадемии наук і військовими. У ряді коментарів російські світила припустили, що відкрити для науки відібраний у України радіотелескоп обійдеться дешевше, ніж витрачати гроші на добудову аналогічного об'єкта в Узбекистані. У квітні заступник генерального директора з автоматичним космічним комплексів "Роскосмосу" Михайло Хайлов повідомив про виділення коштів на модернізацію вкраденого у України ЦДКС: "Там передбачається навіть не модернізація, а створення абсолютно нових коштів. Тому кримська земля, те, що там створено, буде використано і модернізовано найближчим часом. І нові елементи управління науковими космічними апаратами та далекого космічного зв'язку на другому етапі нашої програми будуть створені".

Таким чином, коли російські військові допустять до телескопа цивільних вчених, ніщо не завадить зробити наступний крок - включити П-2500 в спонсорований Мільнером проект Breakthrough Initiatives.

Звернення Кремля до ідеї передачі структурам РАН захопленого в України космічного комплексу означає, що до ймовірного поглиблення санкцій проти РФ вона прагне у вигляді контрзаходів передати частину майна міжнародним проектам з хорошою репутацією (чого вартий тільки ім'я Стівена Хокінга). Такий підхід дозволить представити Україну, яка висловиться однозначно негативно, противником цінностей глобального сталого розвитку.

Що може вийти в результаті?

Тобто космос в даному випадку виступає ще і як пробна куля, що показує, як красиво навісити легітимність на грабіж.

Що зможе в такій ситуації зробити Україна? Як мінімум - працювати на випередження, а не чекати, поки віце-прем'єр Рогозін повідомить про те, як українські радіотелескопи в Криму працюють в інтересах міжнародних проектів. Раз Москва позначила варіант легалізації "через науку", нашій країні знадобляться значні зусилля у сфері дипломатії для того, щоб ініціювати реальну ізоляцію РФ від участі в міжнародних астрофізичних і космічних програмах. В іншому випадку будь-яка міжнародна наукова конференція в кримських Сімеїзі, Шкільному, Молочному або Вітіно ризикує завдати значної шкоди нашим зусиллям по деокупації півострова.

Скільки може коштувати кримський Х'юстон"

Якщо Російська академія наук отримає від військових доступ до захопленого під Євпаторією в Криму радіотелескопа П-2500 (РТ-70), це дозволить заощадити $40-50 млн. Така сума в останній раз озвучувалася як необхідна для добудови аналогічного радіотелескопа Міжнародної радіоастрономічної обсерваторії "Суффа", розташованої на високогірному плато Суффа у відрогах Туркестанського хребта в Республіці Узбекистан. Міжурядову угоду про спільні роботах із завершення будівництва МРАО "Суффа" було підписано Росією і Узбекистаном ще в 1995 р. Радіотелескоп, як і український, повинен був мати площа 2500 кв. м і діаметр дзеркала 70 м - цими параметрами і зумовлено його назва. З 1995-го проект практично не розвивається із-за недостатнього фінансування.

Будівництво нашого П-2500 в селищі Молочне було закінчено у 1978 р. Він унікальний тим, що, крім виконання звичайних радіоастрономічних завдань, пов'язаних з пасивним спостереженням власного випромінювання небесних тіл, дозволяє проводити активні космічні експерименти, пов'язані з випромінюванням в сторону досліджуваних об'єктів потужних електромагнітних потоків з подальшим аналізом прийнятих сигналів. У світі всього два таких потужних радара - другий належить Комплексу дальньої космічного зв'язку Голдстоун, розташованому в пустелі Мохаве в Південній Каліфорнії.

З початку експлуатації П-2500 виконував різні наукові роботи. У 1979-1989 рр. брав участь у дослідженні Меркурія, Венери, Марса і його супутника Фобос, комети Галлея, забезпечував управління орбітальними науковими станціями "Фобос-1" і "Фобос-2". У 1989-1999 рр. брав участь у міжнародній програмі з дослідження об'єктів Всесвіту з допомогою космічної обсерваторії "Гранат". З 1992-го і до окупації Криму брав активну участь у міжнародних радіоастрономічних і радіофізичних експериментах з вивчення планет сонячної системи, космічного сміття, визначення параметрів руху астероїдів.