Навіщо Китаю атомні криголами
Транзитне і військове значення арктичного узбережжя продовжує відігравати помітну роль у зовнішній політиці Росії. Але якщо в контексті нинішнього наростаючого протистояння з Євроатлантичним конгломератом проблематичність будь-яких (як мінімум публічних) компромісів з іншими ключарями арктичної коморі Канадою і США - є очевидною, то конкуренція з державою, що має лише статус спостерігача в Арктичному раді, почала усвідомлюватися російськими "геополитиками" відносно недавно. Між тим в березні нинішнього року компанія НОВАТЕК, яка за допомогою складних взаємозв'язків переважно контролюється державою, була змушена продати майже 10% свого ключового проекту "Ямал-СПГ" китайського Фонду Шовкового шляху. При цьому китайська CNPC вже володіє 20% проекту, і сукупна частка китайців впритул наблизилася до 30%. Росія розраховує, що залишилися $12 млрд необхідного фінансування отримає кредит від China Development Bank, материнської структури Фонду Шовкового шляху. "Ямал-СПГ" - проект будівництва заводу з виробництва зрідженого природного газу, який надходитиме з Південно-Тамбейского родовища (його запаси оцінюються в 926 млрд кубометрів, проектний рівень видобутку - близько 27 млрд куб. м в рік). Як йдеться на сайті Новатека, проект "знаходиться в стадії активного будівництва", початок виробництва запланований на 2017 р.
Далеко виступаючий в Карське море півострів Ямал - один з головних цеглин всієї російської соціально-економічної системи, проте, як бачимо, південно-східному сусідові вже вдалося оволодіти третю цього плацдарму. Важко уявити, що вимагатиме віддати Китай, тримає Росію на надзвичайно мізерною фінансової дієті, за $12 млрд (це приблизно 4% усіх поточних резервів РФ). Можливо, такими поступками стануть широкі привілеї користування Північним морським шляхом, а також придбання в Росії тих незавершених проектів в галузі суднобудування, які гордо анонсувалися росіянами ще кілька років тому, однак з урахуванням останніх даних про виконання оборонного замовлення перетворилися практично в непідйомні.
Тим часом Китай, обережно розширює свою присутність біля кордонів Європейського союзу шляхом надання вражаючих кредитних ліній новим країнам-членам та країнам-сусідам, не забуває заглядати за горизонт подієвого потоку. Одним з масштабних проявів такого глобального планування є поступове просування Піднебесної в Арктику. У травні 2013 р. Арктичний рада погодився визнати Китай та Індію спостерігачами в арктичному регіоні - у той час ці країни, а особливо КНР, розглядалися як потенційні союзники РФ, і такий крок не викликав заперечень з боку Москви. Таким чином, Китай в цілому вже десять років бере активну участь в полярних дослідженнях - у 2005 р. на Шпіцбергені почала свою науково-дослідницьку діяльність станція "Хуанхе". Також КНР поступово стає одним з найбільших гірничодобувних інвесторів в Гренландії, а з Ісландією країна має намір погодити договір про вільну торгівлю.
Поки що концерн володіє лише одним подібним кораблем - універсальним вантажним судном "Юн Шен". За даними MarineTraffic, цей суховантаж довжиною 160 м і повною вантажопідйомністю 19,2 тис. т був побудований в 2002 р. і зараз обслуговує південний маршрут між Китаєм і Європою через Сінгапурський протоки і Суецький канал. Однак саме "Юн Шен" в 2013-му і в жовтні 2015-го здійснив два пробних рейсу по північному морському шляху. Успіх обох операцій підштовхнув COSCO до планування подальших поставок через Північний Льодовитий океан.
У 2013 р. в КНР була затверджена програма створення свого арктичного криголамного флоту. І ось не далі як 28 грудня 2015 р. в Хулудао (провінція Ляонін) відбулася церемонія введення до складу Північного флоту ВМС Народно-визвольної армії Китаю дизель-електричного криголама Haibing 722 - головного корабля нового проекту 272. Криголам був побудований на знаходиться в Хулудао суднобудівному підприємстві Bohai Shipbuilding Heavy Industry Company (BSHIC), що входить до складу китайської державної суднобудівної корпорації China Shipbuilding Industry Corporation (CSIC) і відомий головним чином як будівельник китайських атомних підводних човнів. У складі ВМС НВАК новий криголам замінив попередній з тією ж назвою (Haibing 722), побудований в Шанхаї в 1969 р. і списаний у липні 2013-го. (Раніше єдиним новим китайським криголамом вважався побудований у 1993 р. в Херсоні "Сюе Лун" ("Сніжний дракон") - в 2010-му він досяг Північного полюса.)
В даний час у BSHIC у високому ступені готовності знаходиться другий криголам проекту 272, здачу якого можна очікувати в нинішньому році. Безсумнівно, китайці готують свій криголамний арктичний флот не тільки для перевалки вантажів. На Крайній Півночі їх залучають колосальні запаси вуглеводнів, у зв'язку з чим Пекін охоче реагує на пропозиції про придбання відповідних активів з можливістю впливати на їх управління або без такої - заділ на майбутнє. Створюється враження, що потенціал, який Китай проектує на Арктику, зростає пропорційно стискання можливостей Росії.
Про те, для чого Канада ставить на мирну експансію, читайте тут
