Зоряні війни. Чому у США стривожені через космічні маневри Росії

Ввечері 14 лютого американський інформаційний простір сколихнула інформація про загрозу національній безпеці США з боку Росії в космосі. Що, зазначимо, збіглося в часі з політичними баталіями в Конгресі щодо допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню і певною зміною риторики топкандидата в номінанти на посаду президента від Республіканської партії – Дональда Трампа.

Зокрема, Associated Press з посиланням на поінформовані джерела повідомило про отримання спецслужбами конфіденційних розвідданих щодо протисупутникової зброї Росії, яка потенційно може загрожувати функціонуванню американських сателітів на орбіті, а отже завдати удару по цивільних комунікаціях, супутниковій розвідці і військових операціях США та союзників. Джерела агенції не виключають, що зброя ця може бути ядерною, хоча достеменно наразі це невідомо.

Цією інформацією останні тижні відомства поділилися з високопосадовцями, зокрема й законодавцями у профільних комітетах обох палат Конгресу, тобто з так званою "Групою восьми" (Gang of Eight) – лідерами обох партій в Палаті представників і Сенату, очільниками і високопоставленими членами розвідувальних комітетів.

І один з них – республіканець Майк Тернер, голова комітету з розвідки у Палаті представників – 14 лютого звернувся до адміністрації Джо Байдена з проханням розсекретити інформацію про те, що є "серйозною загрозою для національної безпеки", поділитися нею зі всіма членами Конгресу, щоб, до того ж, Штати могли відкрито обговорити з союзниками методи реагування.

Втім, Білий дім на заклик Тернера відреагував досить прохолодно. А за інформацією The New York Times, навіть з певним невдоволенням. Так, радник Білого дому з питань нацбезпеки Джейк Салліван відмовився надати коментар щодо заяви Тернера, але повідомив про намір зустрітися з ним сьогодні, 15 лютого.

Водночас демократ Джим Хаймс, високопоставлений член Комітету з розвідки Палати представників погоджується, що проблема "серйозна" і підтримав Тернера в тому, що той акцентував на цьому увагу.

Штучна сенсація?

Насправді ж рух Росії до мілітарізації космосу і розробка відповідних засобів не є новиною.

Власне, ще на початку 2020 р. стало відомо про сумнівні операції РФ у космічному просторі, а саме про активне стеження, наприклад, за супутником US 245 типу KH-11, що належить Національному управлінню військово-космічної розвідки США. Стеження проводилося невеличким супутником, який Росія запустила 26 листопада 2019 р. всередині іншого – більшого – сателіта. Ще тоді командувач тільки-но створених Трампом Космічних військ США Джон Реймонд припускав, що Росія може використовувати супутники не тільки для стеження, але й для атаки на американські апарати.

Тим самим підзабуті з часів холодної війни "Зоряні війни" знов набули актуальності на тлі активнішого вивчення і освоєння космічного простору, зокрема, космічних тіл з метою видобутку ресурсів. І поки ексміністр торгівлі США Вілбур Росс у Давосі пропонував світові де-факто розробити і ухвалити єдину космічну політику, Росія рухалася у бік, протилежний створенню такої міжнародної системи. І рухалася не сама, а у компанії з просунутішим технологічно і ресурсно Китаєм.

Ще у квітні 2023 р. один з найавторитетніших у світі в питаннях нацбезпеки і оборони think tank – Центр стратегічних і міжнародних дослідження (CSIS) – оприлюднив детальну доповідь про розробку Росією зброї для протидії іншим супутникам, хоча автори також зазначали, що допоки Росія утримується від використання у "космічних війнах" всього арсеналу антисупутникових засобів, створених нею.

Проте з кінця минулого року фіксується помітне збільшення запусків Росією з космодрому у Плесецьку супутників різноманітного призначення, в тому числі військового (ймовірніше, що лише військового), наприклад, 27 жовтня, 25 листопада, 21 грудня і 9 лютого.

Разом з тим, наприкінці січня вже цього року Bloomberg і The Economist присвячують великі й інформативні матеріали діяльності Китаю, Росії, а також Ірану у космосі, а саме запускам сателітів, які можуть використовуватися не тільки для збору даних чи ремонту інших супутників, але й для нападу на сателіти противника. Британський журнал по собі взагалі зазначає, що війна у космосі більш не є "науковою фантастикою".

Політика — просто космос

Себто, насправді, з урахування цих публікацій, повідомлень про численні пуски супутників, CSIS і коментарі командувачі Космічними військами США, заява Майка Тернера не є сенсацією. Розробка Москвою, Пекіном та Тегераном засобів стеження і нападу у космосі – секрет Полішинеля.

Так чому ж дійсно саме зараз очільник комітету з розвідки Палати представників, який, завважимо, належить до прихильників надання допомоги Україні, раптом про це заговорив? Чи не є причиною, власне, деструктивна опозиція ультраконсервативного крила Республіканської партії у нижній палаті Конгресу?

Тому цілком ймовірно, що винесення у публічну площину чинника загрози з космосу безпосередньо для США з боку РФ є важелем впливу на трампістів, які прагнуть схватися за власний ізоляціонізм та ігнорувати не тільки Кремль, але й де-факто сформовану "вісь зла 2.0" за участі Китаю, Ірану, КНДР.

Примітно і те, що разом з тим було оприлюднено вельми песимістичний прогноз про намір Кремля завоювати Україну у 2026 р. авторства RUSI — Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень Великої Британії, міністр закордонних справ якої Девід Кемерон зараз виступає в ролі адвоката України, закликаючи конгресменів нарешті вже ухвалити рішення щодо надання допомоги.

Паралельно російський диктатор Владімір Путін дає ще одне інтерв’ю (вже своїм кишеньковим пропагандистам), що по суті є рефлексію на інтерв’ю Такеру Карлсону, яке не викликало того ажіотажу, на який він розраховував. В ньому Путін, зокрема, бідкається, що не напав на нас раніше, і це є прямим меседжем Штатам і Європі. Тобто знов підвищує ставки.

На цьому тлі знов вигулькує Трамп з низкою суперечливих оцінок.

Так, з одного боку, за інформацією Bloomberg, він в разі перемоги на виборах має намір примусити Україну і Росію до перемовин. З іншого ж, Трамп під час зустрічі з виборцями у Норт-Чарльтоні (Південна Кароліна) 14 лютого, по-перше, стверджує, що він зробить для України більше за Байдена; по-друге, пропонує надати нам допомогу у форматі кредитів, які Україна, "якщо зможе, поверне", "якщо не зможе, то не повинна". Плюс, як пише Bloomberg, його радники Ларрі Кудлоу та Роберт О’Браєн наполягали на посиленні санкцій щодо російського Центробанку, аби змусити Путіна до перемовин.

Звісно не варто вірити в те, що Трамп раптом змінив свою позицію. Особливо після того, як він, а також його авторитетні прихильники, повсякчас виступали проти надання допомоги Києву і стояли на позиції необхідності для України розміняти свої території і людей на замороження конфлікту.

Але й не можна не звернути увагу на таку дивну зміну риторики після того, як Трамп викликав хвилю обурення зусібіч через його заяву у тій же Південній Кароліні, але 10 лютого і у місті Конвей, про те, що він дозволив би Росії робити, що заманеться з країнами-членами НАТО, які витрачають менше за 2% від ВВП на оборону. Свою позицію щодо витрат союзників він, в принципі, не змінив, однак саме через ймовірність повернення Трампа до Білого дому, європейські члени Альянсу дійсно збільшили видатку на оборону і генсек НАТО Єнс Столтенберг очікує, що вже цього року вони витратять навіть більше за 2% від ВВП.

Отже, є сенс припустити, що технологам Трампа довелося корегувати відповідний напрямок медійної кампанії з метою утримати голоси тих консервативних виборців, для яких вплив і роль США у захисті демократії ще має певну цінність.