Нові доходи на 2025 рік. На що підуть 35 млрд євро для України з російських активів

Як повідомляла ДС, 9 жовтня посли країн Євросоюзу погодили макрофінансову допомогу Україні на суму 35 млрд. євро. А днями до них долучився ще й комітет з питань торгівлі Європарламенту. Цей кредит є внеском Євросоюзу в ініціативу G7 з підтримки України шляхом виділення $50 млрд. Платежі за кредитом, як і за іншими кредитами від країн G7, здійснюватимуться за рахунок доходів від заморожених російських активів та координуватимуться через кредитний механізм співробітництва з Україною. Кошти будуть доступними до кінця 2024 року, і мають бути виплачені до кінця 2025 року.

Виділення кредиту остаточно має ухвалити Європарламент. Очікується, що це відбудеться наступного пленарного тижня 21-24 жовтня. Дуже важливо, щоб європейські депутати не спіткнулися, адже непрогнозованість результатів президентських виборів у США, які пройдуть 5 листопада, здатна внести корективи в європейську політику. Простіше кажучи, Євросоюзу може на певний час стати не до цього надважливого для нас рішення. І воно зависне, як зависло через ураган "Мілтон" очікуване засідання у форматі Рамштайн за участі Джо Байдена.

Як трампісти випадково допомогли розворушити "Велику сімку"

Тут буде доречним нагадати, як важко далося рішення про ці 35 млрд. Про конфіскацію російських активів в Євросоюзі, США та в інших дружніх до нас державах мова зайшла відразу після початку повномасштабного вторгнення. За різними оцінками за межами Росії заморожено близько 300 млрд доларів. Проте відразу стало зрозуміло, що шлях до такого рішення буде тернистим. Причин називалося кілька.

По-перше, необхідно було розробити механізм конфіскації, який би Москва не змогла оскаржити у міжнародних судах. По-друге, союзники мали ухвалити спільне рішення, тобто, компромісне. Компроміси у Києві сприймали як половинчасті міри. По-третє, окрім Росії західний світ вів і веде економічну діяльність з іншими державами, далекими від демократичних цінностей, а конфіскація суверенних активів могла підштовхнути ці держави до виведення грошей із небезпечних для автократій і деспотій цивілізованих країн. По-четверте, виявилося, що російськими державними активами, замороженими в ЄС на початку повномасштабного вторгненняії, володіє здебільшого Бельгія (в європейському депозитарії Euroclear зберігається близько 190 млрд. євро заблокованих резервів Центробанку РФ) і вона не погоджувалася на використання коштів для відновлення України без одночасного аналогічного кроку з боку членів G7. Тобто Бельгія хотіла гарантій, що у випадку розмороження цих грошей вона не стане крайньою.

Але неочікувано на допомогу українцям прийшли американські конгресмени-трампісти, які наприкінці минулого року заблокували рішення про виділення нашій державі допомоги у розмірі $61 млрд. В адміністрації Джо Байдена на такий випадок був план "Б" — створення спільно з іншими членами G7 механізму використання на користь України заморожених російських активів. Після цього почали шукати варіанти рішень. Як це відбувалося, живописав тодішній очільник МЗС Великої Британії Девід Кемерон: "Я не сумніваюся, що ми знайдемо спосіб, але ми повинні бути творчими, ми повинні бути гнучкими". Творчий підхід спочатку привів до наступного рішення: надати Україні не самі заморожені російські активи, а прибутки від них. Але потім подумали ще і вийшли на новий варіант: виділити Україні кредит на суму близько $50 млрд, забезпечений доходами від знерухомлених активів. На ньому зрештою і зійшлися в червні.

Між США, ЄС та Орбаном: чи виділять Україні обіцяний кредит вчасно

Крім членів G7 рішення ще мали ухвалити в рамках ЄС. У березні лідери Євросоюзу підтримали політичне рішення щодо використання доходів від заморожених російських грошей, але ніяк не могли домовитися про план дій. Головною перешкодою була позиція друга Путіна Віктора Орбана, який блокував саме рішення про конфіскацію цих грошей. У свою чергу американці наполягали на тому, щоб Європа змінила свій санкційний режим, аби рішення про заморозку російських грошей ухвалювалося раз на 36 місяців, а не раз на півроку. Деталі продовжують узгоджуватися досі. А Будапешт і далі вставляє палиці в колеса. Він уже півтора роки блокує 6,6 млрд євро з Європейського фонду миру, звідки державам ЄС відшкодовують витрати на зброю для України. Цього разу відмовляється схвалювати збільшення терміну дії санкцій Євросоюзу, як просять американці. Останній вибрик Орбана — не ухвалювати рішень до виборів у США. Зрозуміло, що він підіграє Дональду Трампу, який неодноразово заявляв, що припинить допомогу Україні в разі обрання президентом.

Отже, хоча комітет Європарламенту з питань торгівлі і схвалив пропозицію Єврокомісії про надання Україні макрофінансової позики, це ще не означає, що Угорщину, яка з усіх сил рятує путінські мільярди, остаточно відсунули. Навіть після того, як Європарламент ухвалить рішення на користь України, але у підвішеному стані лишатиметься прохання американців про терміни санкцій, всі сторони угоди продовжать шукати консенсус.

Тоді ми обіцяних мільярдів ще довго не побачимо? Ні, обіцянку партнери виконають, хоча і продовжуватимуть між собою дискусії. За процедурою, регуляторні правила щодо виплати кредиту набудуть чинності через день після їх оприлюднення в офіційному журналі ЄС. Проте це ще не все. Виплати по макрофінансовій позиці обумовлять дотриманням Києвом власних зобов’язань щодо ефективних демократичних перетворень, поваги до прав людини тощо. Ці та інші політичні передумови викладуть у меморандумі про порозуміння. Враховуючи, що за позитивного перебігу подій цього року Україна отримає тільки частину коштів, а інші протягом 2025 року, існують ризики, що Україну звинувачуватимуть у порушенні взятих на себе зобов’язань.

На що ж підуть гроші? У заяві українського Мінфіну після червневого рішення G7 з-проміж іншого сказано: "Нещодавно ЄС також схвалив розподіл доходів від заморожених російських активів у розмірі 1,5 млрд євро… 90% буде спрямовано на потреби оборони, 10% — на реконструкцію та відновлення". Дуже ймовірно, що в таких пропорціях використовуватимуться й кошти з 35 мдрд євро. Тобто Україна може їх витрачати на власний розсуд, проте ситуація на фронті, очікуване посилення ракетних атак на енергетичну інфраструктуру країни в холодний період року змушуватиме витрачати значні суми на зброю та системи ППО. А ще можна очікувати від окремих країн-партнерів скорочення військової допомоги під тим приводом, що в українців будуть багатомільярдні суми, аби купляти зброю та виробляти свою. Та це вже окрема тема для аналізу.