З Глобальним Півднем і Китаєм. Про що свідчить саміт у саудівському місті-побратимі Одеси
Міжнародна спільнота приймає "Мирну формулу" Києва як базу для плану закінчення війни
У саудівській перлині Червоного моря, місті Джидда, 5-6 серпня відбувся важливий для України міжнародний захід, присвячений організації майбутнього Глобального мирного саміту на базі української "мирної формули". Це вже друга така зустріч після перемовин у Копенгагені наприкінці червня, в якому взяли участь представники 15 держав.
Джидда ж по собі зібрала набагато більше представників інших країн на рівні радників з питань національної безпеки і зовнішньої політики, політичних радників.
Ще напередодні зустрічі інформації щодо неї, власне щодо переліку учасників, було вкрай небагато. Так, з публікації The Wall Street Journal ми дізналися, що начебто до Джидди мають приїхати представники понад 30 країн, в тому числі запрошення отримали Китай, країни Латинської Америки й Азії.
Насправді їх виявилося більше. Вже сьогодні, 6 серпня, Офіс президента України навів повний перелік країн-учасниць, що свідчить про охоплення не тільки дружньої Європи і Північної Америки, але й всіх регіонів світу, в тому числі із активним залученням Глобального Півдня.
Отже Європу у Саудівській Аравії представляли 18 держав: Болгарія, Велика Британія, Данія, Естонія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Румунія, Словаччина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція. А також Європейський Союз.
Північна Америка: Сполучені Штати і Канада. Латинська Америка: Аргентина, Бразилія, Чилі. Близький Схід: Бахрейн, Йорданія, Катар, Кувейт, Туреччина. Азія: Австралія, Індія, Китай, Корея, Союз Коморських островів, Японія.
Росію не запрошували. На цьому, за даними наших джерел, наполіг Київ, а інші держави, зокрема господарі заходу, не дуже й сперечалися і відреагували на вимогу з розумінням. Тим більше, попри те, що саміт був ініціативою саме України, Саудівська Аравія отримали левову частку політичних балів.
До того ж дуже символічним є те, що місцем проведення було обрано саме Джидду. Це не лише фінансова столиця Саудівської Аравії й один з головних портів регіону. Також Джидда – місто-побратим Одеси, що займає центральну роль в експорті українського зерна, якого потребують і Африка, і Китай.
До речі про Китай. Надважливою є присутність Китаю в цьому саміті. Насправді участь спеціального представника КНР у справах Євразії Лі Хуея має велике значення, адже Пекін, який ще на початку року просував чернетку власного спірного "мирного плану", бере участь у міжнародному заході, що проходить з акцентом саме на українській "мирній формулі", а не на альтернативних планах, які переважно вигідніші Кремлю.
На Китай, вочевидь, вплинули останні дії Росії, коли вона одноосібно вийшла з Чорноморської зернової ініціативи, почала нищити українську портову інфраструктуру і провокувати чергову продовольчу кризу, блокуючи експорт українського зерна до інших країн. Звісно ж у Пекіні не були у захваті, адже в українських портах Росією було, зокрема, знищено зерно, що мало йти до Китаю.
Росія ж, розуміючи, якою є зараз позиція Китаю, продовжила грати свою роль глобального гопника-терориста і в перший день саміту у Джидді влаштувала комбінований (Х-101/Х-555, "калібри", "кинджали" і "шахеди") обстріл України.
З іншого боку, в Кремлі все ж напружилися через саміт у Джидді. Це ілюструє як істерична реакція російської пропаганди, так і, для прикладу, "коментар" кремлівського графомана, якого небезпідставно вважають аж надто схильним до зловживання алкоголем, — Дмитра Мєдвєдєва. Якщо двома словами, то цей неожиріновський примудрився підтримати Статут ООН, вчергове заявити про право націй на самовизначення і водночас позбавити цього права Україну. Навіть для Мєдвєдєва ця "експертна" оцінка вкрай абсурдна.
Втім, на жаль, цілком закономірна для російського політичного керівництва і, так би мовити, істеблішменту, що на кожні зустрічі, присвячені певним мирним процесам, реагує ракетними обстрілами.
Ми ж достеменно не можем знати, як вплинув цей вчорашній показовий обстріл на учасників саміту у Джидді. Проте вони продемонстрували готовність рухатися у напрямі припинення війни, керуючись як відправною точкою, позицією України.
І хоча комюніке за підсумками першого дня саміту ухвалено не було (воно не планувалося від самого початку), за інформацією італійської газети Corriere della Sera, учасники зустрічі погодилися, що в основі будь-якої мирної угоди має бути повага до територіальної цілісності та суверенітету України та верховенство Статуту ООН.
Вони також погодилися працювати в закладеному форматі в межах робочих груп за пунктами мирної формули. Плюс триває дискусія щодо організації нової – вже до кінця року – зустрічі.
Водночас, в принципі, зрозуміла і очікувана наразі відсутність великої кількості подробиць щодо зустрічі. Хоча б через те, що ще невідомо, яку ціну ми заплатимо за участь Глобального Півдня. Так от: відсутність деталей створила певний інформаційний вакуум, що, зокрема, наповнюється домислами і навіть відвертими маніпуляціями. Приміром, за підсумками першого дня саміту вийшла стаття The Wall Street Journal, в якій з посиланням на учасника перемовин з Європи, йдеться про те, що Київ начебто більше не наполягає на ухваленні "мирного плану" Володимира Зеленського. При цьому інші держави не наполягали на відмові України цього плану, зазначає газета. Цей пасаж масово розійшовся по соцмережах.
По суті, це правда. Але поза контекстом – маніпуляція, адже акцент у Джидді було перенесено на те, що українська формула миру є вже спільним планом, спільною справою учасників; вона спрямована на максимальне залучення інших держав, зацікавлених особисто в тому, щоб російська війна проти України закінчилася, а разом з нею – і складнощі, спричинені агресією і для цих країн.
А отже варто очікувати нової хвилі як "зради" з боку українців, так і дезінформації з боку РФ. Принаймні до оприлюднення деталей саміту у Джидді і до наступних кроків в цьому напрямку.