Загравання Італії з Росією обіцяє Європі "небезпечне майбутнє", - EUobserver

У Європі потрібно створити систему жорстких правил для приймають державні рішення політиків, чиї дії потенційно порушують ті чи інші норми ЄС, у т. ч. щодо співпраці з Росією

Про це в статті для EUobserver пише директор британської неурядової організації Global Witness Емі Річардс, передає "ДС".

До такого висновку автор прийшла, оцінюючи ступінь залученості італійських правих політиків, зокрема з партії "Ліга Півночі", яка відома своїми тісними зв'язками з Росією. Річардс нагадала, що італійська політсила свого часу підписала меморандум про співпрацю з партією "Єдина Росія".

Як приклад автор наводить розташовану в Москві компанію Orion LLC, чий профіль діяльності досить великий - від бізнес-консалтингу до продажу важкої промислової техніки. Її керівниками є впливові особи: колишній радник віце-спікера Італії, лідера "Ліги" Маттео Сальвини - Джанлука Савоини; а також президента Асоціації з культурних питань "Ломбардія-Росія" Клаудіо д'аміко.

Савоини, пише вона, підтвердив італійській газеті La Repubblica, що був присутній на зустрічах Сальвини та членів Ради національної безпеки Росії.

Емі Річардс також зазначає, що в минулі вихідні в італійському журналі l'espresso з'явився ряд матеріалів про високопоставлених членів "Ліги" та їх бізнесі в Росії. Савоини і д'аміко - не єдині, хто веде справи в РФ. Наприклад, ще один видний член цієї партії Пальміро Зокателли вкладає кошти в бізнес по вирощуванню фруктів в Калмикії, а також пов'язаний з кремлівським олігархом Костянтином Малофєєвим, що надають підтримку французьким ультраправим з "Національного об'єднання" Марін Ле Пен.

Крім того, нагадує Річардс, члени "Ліги" були серед інших європейських правих - австрійської партії "Свобода", "Альтернативи для Німеччини", бельгійського Vlaams Belang і "Нацобъедингения", які відвідали в 2018 році так званий Ялтинський економічний форум у порушення режиму санкцій.

Описуючи те, наскільки деякі європейські політики тісно пов'язані з Кремлем, автор матеріалу висловлює стурбованість "розмиванням кордонів між бізнесом і політикою", оскільки є приклади безпосередньої участі в бізнесі і сумнівних надходжень в казну тієї чи іншої партії.

"Заглиблюючись за лаштунки ділових інтересів у Росії, ми знаходимо заплутану мережу культурних, політичних та ідеологічних зв'язків, через що складно сказати напевно, якась частина проросійської риторики, яка використовується деякими з залучених людей, що використовується для їх власних особистої вигоди, або тому, що вони щиро вірять, що це в інтересах партії регіонів - або їх країни", - пише Річардс.

"Чи має значення, наприклад, що д'аміко, власник російської компанії, приїхав в Росію, щоб бути спостерігачем спостерігати там на недавніх президентських виборах? Або що він раніше був одним із спостерігачів під час надзвичайно делікатного голосування з питання анексії Криму Росією в 2016 році?", - задається питанням автор.

Що стосується того, що співвласник компанії, Савойни, який знаходиться в центрі останніх звинувачень, пов'язаних з російським фінансуванням Ліги, підтвердив італійській газеті La Repubblica, що він був присутній на зустрічах між Сальвини і членами Ради національної безпеки Росії.

За словами Річардс, бізнес-інтереси політиків вже давно стали предметом громадського контролю, однак тепер необхідно посилити систему їх обліку і "притягнути до відповідальності тих людей, які борються за право приймати рішення про майбутнє курсі своєї країни".

"Це означає введення жорстких правил, які відповідають принципам, встановленим Організацією економічного співробітництва та розвитку, - пояснює автор. - Вони повинні включати в себе забезпечення чіткого і всебічного декларування активів та дотримання правил у випадку конфлікту інтересів, регулярні оновлення декларацій (не рідше одного разу в рік), належний моніторинг і забезпечення дотримання правил; режим санкцій, який може призвести до втрати повноважень у разі серйозного порушення, і простий доступ громадськості до цих даних".

Річардс підкреслила, що кілька слабких державних систем роблять вразливою європейську дипломатію. "І якщо ми не зможемо захистити її, нас чекає дуже небезпечне майбутнє", - резюмувала вона.