Задобрити республіканців. Чому зустріч Байдена і Сі вкрай важлива для України
Обидва лідери прагнуть стабілізації відносин в межах цивілізованої конкуренції
Лідер Китаю Сі Цзіньпін прибув з першим за останні шість років візитом до Сполучених Штатів для участі у саміті Азійсько-Тихооканського економічного співробітництва (АТЕС/APEC), під час якого, 15 листопада, має відбутися його друга за часів президентства Джо Байдена зустріч.
І, власне, зараз за цими перемовинами з найбільшим інтересом спостерігають у світі – посадовці, експерти, ЗМІ. Оскільки обидві сторони – і США, і Китай – покладають на зустріч певні надії, а саме сподіваються на результативний рух до стабілізації відносин обох країн після періоду постійного зростання напруги. Про що, наприклад, свідчить вкрай позитивна стаття державної інформагенції КНР "Сіньхуа" про Xiplomacy ("Сіпломатію"), що вийшла 15 листопада під заголовком "Сіпломатія": візит Сі на саміт APEC свідчить про надію для китайсько-американських відносин".
Порятунок китайської економіки
Сі завітав на зустріч із Байденом у Сан-Франциско з доволі непростим бекграундом. Насамперед, через відчутні проблеми в економіці Китаю, які значно посилилися через пандемію і російську війну проти України.
Попри низку кроків уряду КНР, покликаних відновити економіку, які почасти спрацювали на початку поточного року, згодом все ж спостерігалося суттєве падіння економічної активності, експорту, споживання, виробництва, і водночас зменшення обсягів іноземних інвестицій, зростання інфляції (юань демонстрував чергові мінімуми у серпні-вересні) і рівня безробіття.
Зокрема, іноземні компанії, як зазначає BBC, нині виводять більше коштів з КНР, аніж інвестують. У період з липня по вересень 2023 р. вперше за 25 років у КНР зафіксовано дефіцит іноземних інвестицій – $11,8 млрд. Причин декілька: низькі процентні ставки, більш жорстка політика регуляторів, та й в цілому занепокоєння через уповільнення економіки Китаю і його геополітичне протистояння зі Сполученими Штатами. Тому інвестори вважають за краще виводити кошти і заробляти на них на інших ринках.
До того ж загрозливою тінню над китайською економікою є криза на ринку нерухомості, який свого часу був хіба не головним її, економіки, рушієм завдяки жвавому кредитування. Але ця бульбашка може лопнути з нищівними наслідками для Китаю.
Втім навіть якщо Пекіну вдасться цього уникнути, на думку аналітиків Федерального резервного банку Далласу (Federal Reserve Bank of Dallas) Севона Гура і Брейдена Стреткмана, які в своєму аналізі спираються на досвід зростання економіки Японії та Південної Кореї, китайська економіка, яка демонструвала безпрецедентне зростання з 1980 рр., досягла своєї максимуму стрімкого розвитку через "наближення до економічних і технологічних кордонів". Вона почала сповільнюватися ще з 2000 р., йдеться в статті Гура і Стреткмана, і ця тенденція, радше за все, спостерігатиметься найближчі років 20, адже в Китаї зменшилася чисельність населення працездатного віку, водночас серед молоді зростає рівень безробіття, а інвестиції у сектор нерухомості суттєво скоротилися.
Водночас американська економіка, пише The Wall Street Journal, яка теж аналізувала стан економіки КНР, нарешті почала одужувати після пандемії: інфляція вщухає, рівень безробіття падає, останній квартал був найкращим за майже два роки. І на сьогодні, йдеться в матеріалі, ВВП Китаю у співвідношенні до американського складає 64%, хоча ще у 2021 р. він був 75% від ВВП США.
Завважимо, наведені вище публікації є лише кількома з низки аналітичних матеріалів про те, з чим, власне, Сі приїхав до США, що було оприлюднено напередодні його візиту.
І Пекін не зміг ігнорувати цю підвищену цікавість Штатів до китайської економіки. Тому 15 листопада Китайське управління держстатистики, яке, для прикладу, тривалий час приховувало дані про рівень безробіття в країні, оприлюднило своє бачення ситуації, яке, звісно, є набагато оптимістичнішим за висновки американських експертів.
Так, відомство повідомило про зростання: ВВП — за 9 місяців 2023 р. на 5,2%, що відповідає плану уряду; промислового виробництва – на 4%; сектору послуг – на 6%; роздрібних продажів – на 6,8%; збільшення інвестицій – на 3,1%; скорочення рівня безробіття – до 5%.
Зазначимо, що напередодні саміту АТЕС покращив свій прогноз зростання ВВП Китаю також і Міжнародний валютний фонд (МВФ). У Фонді очікують, що у 2023 р. економіка зросте на 5,4%, а не на 5% з попереднього прогнозу.
Проте МВФ також прогнозує сповільнення економічного зростання КНР у наступному році – на 4,6%, через саме проблеми на ринку нерухомості і падіння експорту.
Поточне зростання ВВП обумовлено рішенням КНР випустити держоблігації на 1 трлн юанів (($137 млрд) і заходами з підтримки економіки. Але на довготривалу перспективу Пекін має закласти фундамент для зміцнення економіки, тому й потребує нормалізації економічних відносин із США та ЄС.
Осідлати слона
Втім складний бекграунд до Сан-Франциско привіз і Джо Байден, який разом з однопартійцями зараз зіштовхнувся з перманентними демаршами республіканців у Палаті представників напередодні президентських виборів.
Обидві партії згодні, що Китай є головним геополітичним супротивником Сполучених Штатів. І обидві прагнуть певної стабілізації відносин з КНР, але підходи "слонів" та "віслюків" мають серйозні відмінності.
Тому Байдену конче потрібно продемонструвати позитивні результати перемовин із Сі – досягти домовленості про конкуренцію відповідно до міжнародних правил, без ескалації у відносинах, але так, щоб "рівень напруги" задовольнив республіканців, які, зазначимо, мають свої вимоги до Білого дому щодо побудови нових відносин з Китаєм.
Так, ще у червні консерватори закликали Держдеп не подовжувати дію угоди про наукову співпрацю між КНР та США, укладену у 1979 р., бо Пекін використовує її для наукового і промислового шпигунства.
А безпосередньо перед самітом АТЕС республіканці з обох палат Конгресу висунули до Білого дому умови щодо перемовин з Сі.
9 листопада було оприлюднено лист членів Палати представників від РП до Байдена, в якому вони хоч і підтримують спроби завадити конфронтації обох країн, але також вимагають скасування Китаєм заборони на виїзд громадян США з КНР, посилення контролю над імпортом прекурсорів фентанілу з Китаю, і, звісно ж, припинення військових провокацій Пекіну проти Тайваню та США. Також конгресмени згадали про масштабне порушення прав і свобод людини у Китаї.
14 листопада вже сенатори від РП закликали Байдена під час перемовин із Сі жодним чином не поступатися у американській політиці щодо Тайваню, який, дійсно, є, мабуть, найпроблематичнішим питанням у відносинах Вашингтону і Китаю, яке обидва прагнуть відокремити від векторів зовнішньої політики, що стосуються поліпшення економічної співпраці і захисту життєздатності існуючої міжнародної системи безпеки.
Тому Сі у Сан-Франциско сподівається отримати гарантії того, що США не інтенсифікуватимуть торгівельну війну або ж суперництво у технологічному секторі. Водночас Вашингтон окрім економічних питань також зацікавлений у, наприклад, відновленні каналу зв’язку між оборонними відомствами КНР та США; і, за інформацією The Wall Street Journal, перемовинах щодо контролю над ядерною зброєю на тлі постійних ядерних погроз з боку Росії, які теж не відповідають національним інтересам Китаю.
Чому ця зустріч важлива для України
Вона важлива не тільки через позицію КНР щодо війни, розв’язаній Росією проти України, і його підтримку Кремля.
Хоча, безумовно, Сі і Байден у Сан-Франциско говоритимуть про російську війну. Що, примітно, в то й же час, як повідомив речник Держдепу Метью Міллер, зустрічей між американською та російською делегаціями на саміті не планується. Тобто Байден має намір розмовляти із Сі про агресію Росії без участі Росії. Москва дізнається про хід перемовин, ймовірно, дозовано згодом вже від Пекіну.
При цьому Вашингтон вочевидь має певні надії на те, що дискусія двох лідерів про війну РФ проти України може бути вельми продуктивною. Про це опосередковано свідчить заява радника Байдена з питань нацбезпеки Джейка Саллівана про те, що Китай, радше за все, не надавав Росії військову допомогу. Таким чином, адміністрація заздалегідь намагається оминути гострі кути і не спровокувати Китай дотримуватися більш агресивної позиції під час зустрічі, аби, вірогідно, схилити Пекін до більш жорсткого ставлення до його російського васалу.
Разом з тим потенційний успіх Байдена на перемовинах із лідером Китаю може бути, звісно, на користь Україні, в разі якщо цей успіх буде прийнятним для республіканців. Це по-перше. По-друге, таким чином зміцняться позиції його партії у Конгресі.
Що особливо важливо зараз, коли партії знов не змогли узгодити повноцінний бюджет і були вимушені ухвалити тимчасовий – на дві місяці — з метою не допустити шатдауну федерального уряду.
До цього тимчасового бюджету не було включено нові пакети допомоги для України та Ізраїлю. І якщо Єрусалим, за даними Bloomberg, отримує від Пентагону без публічного оголошення збільшену військову допомогу для протистояння з терористами ХАМАС, то що стосується України, вищезгаданий Метью Міллер визнав: США "перебувають у критичній точці щодо допомоги Україні. Пентагон публічно заявив, що вони вичерпали десь близько 95% своїх коштів для надання допомоги Україні. Це дуже важливо".
Тому Білому дому і демократам у Конгресі, та й поміркованим республіканцям, які розуміють, що підтримка України відповідає національним інтересам США, зараз вкрай важливо вийти переможцями з перемовин у Сан-Франциско.