До нас їде ревізор. Навіщо Держдеп відрядив емісара до Києва і Варшави
На тлі повідомлень про те, що США і ФРН незабаром дійдуть згоди по "Північному потоку-2", в Україну направляється радник Держдепу Дерек Шолле
До Києва сьогодні, 20 липня, прибуває радник Держдепартаменту США Дерек Шолле. В українській столиці, де у нього заплановані переговори з високопоставленими представниками влади, він пробуде до 21 липня. І в той же день попрямує вже в Варшаву.
Згідно з повідомленням на сайті Держдепу головними темами переговорів у Києві буде російсько-німецький газопровід "Північний потік-2", забезпечення енергобезпеки, реалізація економічних та антикорупційних реформ.
У Польщі ж Шолле, якщо перекласти з дипломатичної мови, планує дати прочухана консерваторам з правлячої партії "Право і справедливість", яка перебуває в конфлікті з Брюсселем і Берліном.
Демократ зі стажем
Дерек Шолле має багатий дипломатичний досвід і зв'язки з відомими членами Демократичної партії.
Так, з 1999 р. він працював в адміністрації Білла Клінтона спічрайтером постійного представника США при ООН Річарда Холбрука, а також був спеціальним радником заступника держсекретаря Строуба Телботта.
З 2002 по 2004 рр. Шолле був радником з питань зовнішньої політики у сенатора-демократа Джона Едвардса як в його апараті, так і під час президентської кампанії 2004 р., в якій Едвардс брав участь в якості кандидата на пост віцепрезидента Джона Керрі.
Ще два роки — з 2009 по 2011 рр. — Дерек Шолле пропрацював заступником голови відділу політичного планування тодішньої держсекретарки Гілларі Клінтон. Перед цим призначенням входив у перехідну команду Барака Обами і Джо Байдена.
Встиг він попрацювати і в адміністрації Обами — на посаді директора зі стратегічного планування в Раді нацбезпеки.
Зараз він входить вже в команду Байдена, що характерно. Дерек Шолле давно пов'язаний з Клінтонами, Обамою і Керрі.
Добре знає Німеччину і внутрішню ситуацію в ній, оскільки деякий час займав пост виконавчого віцепрезидента з політики безпеки і оборони в Німецькому фонді Маршалла.
Стабілізувати потік
Це пояснює вибір персони Держдепом для обговорення "Північного потоку-2" в Україні та Польщі. Адже Шолле і його "німецький" бекграунд повною мірою відповідають наміру адміністрації Байдена налагодити тісні відносини з Берліном.
Свого часу дипломат виступив одним з авторів статті, опублікованій на сайті Фонду, в якій виправдовував країни-члени НАТО, що не витрачають 2% ВВП на оборону. До них відноситься і Німеччина.
І, до речі, якраз минулого тижня, коли в Білому домі гостювала канцлерка ФРН Ангела Меркель, яка прибула поговорити про трубопровід з Байденом, у Москві з візитом перебував і вищезгаданий давній приятель Дерека Шолле — Джон Керрі.
Правда, в якості посланника США з питань клімату. Хоча це не виключає того, що в Росії він міг обговорювати і питання "Північного потоку-2".
А тепер до Києва і Варшави про нього говорити їде ревізор Ентоні Блінкена. До слова, на тлі повідомлення Reuters про те, що Берлін і Вашингтон, начебто, близькі до укладення угоди з врегулювання суперечки навколо російської труби.
Інвестиції в якості компенсації
Під час візиту Меркель у Білий дім лідери не змогли публічно підтвердити досягнення будь-якого порозуміння.
Однак переговорний процес триває, за словами джерела інформагентства, і на даний момент потенційна угода "виглядає непогано".
Ще один співрозмовник уточнив, що сторони також можуть домовитися не відновлювати скасовані Байденом санкції відносно компанії-оператора газопроводу Nord Stream 2 AG.
Ясна річ, що гіпотетична угода викличе бурю обурення в Києві, Варшаві та інших країнах, які виступають проти СП-2.
Тому Україні як головній потенційній потерпілій, згідно з інформацією Reuters, запропонують компенсацію у вигляді зростання обсягу інвестицій, які підуть на енергетичну модернізацію, ефективність і безпеку.
Німеччина, в свою чергу, пообіцяє реверс газу в Україну, якщо Росія припинить поставки газу в Східну Європу.
За словами одного з джерел, Вашингтон розраховує, що Київ прийме угоду між США та Німеччиною.
Для цього і потрібен візит Дерека Шолле в Київ і Варшаву. Обидві країни входять в число головних супротивників "Північного потоку-2".
При цьому Польща як член ЄС протидіє проєкту не тільки риторично, але і на практиці: на минулому тижні Європейський суд з позовом Польщі відхилив апеляцію Німеччини і заборонив "Газпрому" використовувати більше 50% потужностей газопроводу Opal, що з'єднує "Північний потік-1" з газотранспортною системою Центральної та Східної Європи.
Газове протистояння Польщі та Німеччини лише посилить перманентний конфлікт між цими країнами, чого спробує не допустити Дерек Шолле. Втім, польське керівництво неодноразово демонструвало намір розвивати особливе партнерство не з США взагалі, а з адміністрацією Дональда Трампа, і підкреслено виражало розчарування перемогою Джо Байдена. Зараз же Варшава демонструє готовність сваритися з Вашингтоном. На це, зокрема, вказує епопея з призначенням послом Марка Бжезінського: польське керівництво відмовляється надавати йому агреман, поки дипломат не відмовиться від польського громадянства, якого ніколи не мав — але на яке може претендувати. До речі, не виключено, що ця делікатна ситуація також буде обговорюватися в ході візиту Шолле.
Як би там не було, зараз Вашингтону важливо оперативно згладити гострі кути. Особливо тоді, коли спливла інформація про можливу угоду між Штатами і ФРН. І такий стан прохача і того, що пропонує, об'єктивно послаблює його переговорну позицію. Причому в спілкуванні як з Варшавою, так і з Києвом. Питання в тому, чи зуміємо ми цим скористатися. У тому, що Варшава зможе, сумніватися не доводиться.
Велика ймовірність, що вона не зупиниться на досягнутому і продовжить конфліктувати з Берліном, який входить у складний політичний період — вибори в Бундестаг, за результатами яких у Німеччині вперше за 16 років буде новий канцлер.
ПіС йде по шляху підвищення ставок, що включає в себе і вихід з найбільшої фракції в Європарламенті — правоцентристської Європейської народної партії. Про це сьогодні вранці, посилаючись на свої джерела, повідомило видання EurActiv.
Якщо партія Качинського дійсно вийде з ЄНП, вона послабить не тільки це об'єднання, а й позиції меркелевської ХДС в Європарламенті, а також цілком може посилити позиції правих популістів, які знову намагаються оформити інтернаціонал у головному законодавчому органі ЄС.
А це вже створює загрозу якщо не для зриву, то принаймні створення проблем для затіяного Байденом трансатлантичного примирення. Та й для визначення кандидатури на пост генсека НАТО замість Єнса Столтенберга у 2022 р.