Навіщо російські війська вдосконалюють тактику гопника

Валерій Рябих

20 квітня має відбутися засідання Ради Росія-НАТО на рівні послів. Анонсуючи захід, який вже два роки не проводилося у зв'язку з російською агресією проти України та анексією Криму, Генсек НАТО Йенс Столтенберг заявив 8 числа, що це "не є поверненням до звичайного співпраці Альянсу з Москвою, це просто діалог". Пізніше прес-служба штаб-квартири НАТО повідомила, що до порядку денного засідання Росія - НАТО включено питання України.

Враховуючи, що зазначена подія є знаковою для ситуації безпеки нашої країни, дуже важливо знати, з чим йдуть боку до цього засідання - з якими козирними тузами в рукавах?
Якщо НАТО не поспішає демонструвати свої напрацювання, що стосуються переговорів, то РФ за своїм звичаєм здійснює ритуальні танці гопника пітерської підворітті перед потенційною жертвою.

Спочатку протягом 11-12 квітня, всього через кілька днів після оголошення Генсеком НАТО "історичній" зустрічі, російські бомбардувальники Су-24 і вертольоти Ка-27 десятки разів імітували напад на американський есмінець "Дональд Кук" в Балтійському морі. "Російський літак імітував атаку на есмінець і не відповідав на попередження російською і англійською мовами", - повідомили представники Європейського командування ЗС США. На поширеному Пентагоном ролику видно, що літак пролітає в безпосередній близькості від американського корабля нижче його надбудови.

Вже 14 квітня у повітряному просторі Краснодарського краю і Чорного моря Повітряно-космічні сили та авіація ЧФ РФ відпрацювали елементи операції з блокування Чорноморських проток. Зокрема, розвідник Су-24МР провів розвідку і підтвердження об'єктів умовного противника, літак дальнього радіолокаційного виявлення і наведення А-50У здійснював чергування у повітряному просторі центральній частині Чорного моря та управління діями авіації, два стратегічні бомбардувальники Ту-160 у повітряному просторі Краснодарського краю відпрацювали нанесення ракетного удару по району протоки Босфор, а п'ятірка бомбардувальників Су-24М відпрацювала блокування військово-морських баз Румунії, Болгарії і Туреччини. Фактично, цими діями Росія чітко продемонструвала намір не допустити розгортання угруповання ВМС НАТО в Чорному морі. До речі, саме це питання планується розглянути на майбутньому липневому саміті НАТО у Варшаві.

З середини квітня Росія також суттєво активізувала свої провокації в зоні російсько-українського конфлікту на Донбасі. Протягом 14 квітня російські війська збільшили інтенсивність обстрілів українських позицій. Зафіксовано 104 обстрілу зі стрілецької зброї, гранатометів, зенітних установок ЗУ-23-2, бойових машин піхоти БМП-1, 122-мм артилерійських систем, 120-мм і 82-мм мінометів. Найбільша активність противника зберігається на донецькому напрямку, особливо в районі Авдіївки.

У наступні дні обстріли стали відзначатися на всіх основних напрямках, як на донецькому напрямку в районі Зайцевої, Майорської, Авдіївки, Пісок, так і на луганському напрямку, де терористи ведуть вогонь відразу на декількох ділянках фронту - в Станиці Луганській, Трехизбенке і Попасній, а також на Маріупольському напрямку - в Мар'їнці, в районі Докучаєвська, а також південніше, біля Азовського моря, в Павлополе і Широкіно. Більш того, українська розвідка фіксує активізацію поставок з території РФ ОВТ, боєприпасів і ПММ. Зокрема, зафіксовано прибуття на залізничну станцію Дебальцеве ешелони з військовою технікою, включаючи три танки, два 122 мм ракетні системи залпового вогню "Град" та два автомобілі "Урал", 160 тонн дизельного палива.

Так, в останні тижні в окремих російських ЗМІ почала циркулювати інформація про нібито підготовку в Україні державного перевороту, який повинні організувати і реалізувати незадоволені політикою Президента представники вищого керівництва Міністерства оборони та Служби безпеки України. "Бунтівники" позиціонують себе як "Конституційна опозиція України". Подібні вкидання здійснюються через колишнього начальника військової контррозвідки СМЕРШ" так званої ЛНР Володимира Громова - вбивці громадян України, розшукується українськими правоохоронними органами і дбайливо пригретого і забезпеченого доступом до ЗМІ російськими кураторами. За словами того ж Громова, "бунтівники" з метою ідентифікації своїх військових підрозділів розробили відповідний шеврон.

Звідки ростуть ноги, якими намалювали цей шеврон - видно неозброєним оком. Так що цілком зрозуміло, що РФ, не зумівши вирішити питання відновлення контролю над Україною військовими методами, продовжує робити ставку на розгойдування ситуації в нашій країні, і зробити її дестабілізацію предметом торгу з західними країнами, в тому числі і в рамках засідання Ради Росія-НАТО.

Всі ці "козирі", які РФ посилено демонструє в останні дні, свідчать про її бажання підійти до засідання Ради Росія-НАТО в готовності вести дискусію з Альянсом з позиції сили.

Демонструючи готовність до подальшого загострення протистояння з НАТО, Кремль, як це практикується російською дипломатією, може вимагати припинити підтримку та заблокувати її зближення з організацією в обмін на "пом'якшення" поведінки РФ в зонах її стратегічних інтересів. Традиційний підхід Москви: навіщо вам жертвувати стосунками і йти на збройне протистояння з сильною і агресивною Росією заради "кволій, корумпованій і непередбачуваною" України?

Втім, і НАТО підходить до засідання не з порожніми руками. І, якщо торкатися питання України, то головним козирем тут може бути успішне подолання політичної кризи в нашій країні і формування нового уряду. Разом з істотним збільшенням серед українців частки тих, хто підтримує вступ України в ЄС і НАТО, а також тих, хто наполягає на розрив дипломатичних відносин з Росією, це може стати основою позиції НАТО щодо України і лягти в основу вимог до РФ з відновлення територіальної цілісності нашої країни. Джокером ж тут може стати успішне проведення реформ, подолання корупції і вихід економіки України на сталу траєкторію розвитку.

Тому хотілося б напередодні засідання Ради Росія-НАТО закликати керівників Альянсу та його представників на цій зустрічі не піддатися на провокації і тиск Росії і не відмовитися від підтримки своїх союзників і партнерів у Східній Європі, в тому числі, України, яка зараз знаходиться на передньому краї боротьби з неадекватною російською імперією. І нашим партнерам слід пам'ятати про те, що українська армія, українська система безпеки і оборони, які на сьогодні є одними з найбільш потужних в Європі, можуть надати свіжий імпульс для ефективного розвитку НАТО як системи колективної оборони і разом із союзниками створити нездоланну перешкоду для просування російських агресорів далі на Захід.