Гра на підвищення. Навіщо Путін знову стягує війська до українського кордону

Росія знову стягує військову техніку та живу силу до українських кордонів. Переміщення, як повідомили джерела The Washington Post у США та Європейському Союзі, було зафіксовано практично відразу після закінчення російсько-білоруських військових навчань "Захід-2021". Особливо активно — вже наприкінці жовтня, коли ЗСУ вперше застосували поставлений Туреччиною безпілотник Bayraktar проти гаубиці окупаційних сил РФ на Донбасі та після тимчасової присутності українських солдатів у Старомар'ївці.

У соцмережах вже є маса відео- та фотопідтверджень перекидання танків та іншої важкої техніки, наприклад, оперативно-тактичних ракетних комплексів "Іскандер" у Смоленській області, що рухалися у напрямку Орла та кордону.

Як повідомив секретар РНБО Олексій Данилов, наразі на кордоні росіяни розгорнули 80-90 тис. осіб. Тобто приблизно стільки ж, скільки під час квітневої прикордонної провокації, коли фіксували близько 100 тис. російських військових.

З одного боку, може здатися, що таким чином Москва реагує на успішне застосування Bayraktar українськими захисниками, що, до речі, спричинило надзвичайну активність російських пропагандистів.

Однак, як бачимо, процес перекидання військ розпочався набагато раніше і був явно спланований як наступний після навчань етап ескалації. Тож необхідність рефлексувати на удар БПЛА – вторинна. Швидше збіг і одна з ланок одного ланцюга.

До того ж режим Володимира Путіна підвищує градус напруги не лише нарощуванням кількості військ на українському кордоні, а й за допомогою енергетичної кризи, яка охопила сьогодні весь світ, і особливо Європу, якій "Газпром" довгий час відмовлявся постачати додатковими обсягами газу.

Щодо України, то по українському енергосектору Кремль завдав ще одного удару. У жовтні завершився термін дії мораторію на закупівлю електроенергії у Росії та Білорусі. З 1 листопада планувалося поновити імпорт цього ресурсу, але в останній момент Мінськ і Москва скасували відповідні аукціони.

Тим самим два споріднені режими і провокують нестабільність в Україні і намагаються завдати шкоди українській промисловості та економіці в цілому, створюючи ситуацію потенційної нестачі електроенергії вже цієї зими.

Втім, купівля російської чи білоруської електроенергії завжди були тригерами для багатьох в Україні, тому якщо Банкова зможе знайти альтернативні її джерела, відмови Мінська та Москви скоріше допоможуть Зеленському тим, що не обвалять його рейтинг ще більше.

Але, крім тиску на Київ, Кремль також посилює власні переговорні позиції перед можливою новою зустріччю Путіна з американським президентом Джо Байденом.

У Рим, де 30 та 31 жовтня проходив саміт "Великої двадцятки" (G20), російський лідер не полетів, обмежившись виступом з відеозв'язку.

Причина проста. Путіна зараз цікавить спілкування передусім з американським візаві. У цю гру мають грати двоє — він і Байден, а участь у саміті G20 має на увазі зустрічі з іншими світовими лідерами, в чому, мабуть, Кремль зараз не бачить сенсу.

Тож стягування військ та енергетичний шантаж приурочені насамперед до "Женеви-2". Саме у Швейцарії 16 червня відбулася їхня перша зустріч, на якій президенти попередньо домовилися зустрітися через півроку, щоб звірити годинник.

Перші переговори Байдена як президент з російським автократом запустили інтенсивний діалог між Вашингтоном та Москвою щодо низки ключових для них тем: контроль над озброєннями, кібербезпека тощо.

Якраз учора, 31 жовтня, The New York Times повідомила, що США та РФ з літа провели кілька "таємних" зустрічей: представники адміністрації Байдена відвідували Москву тричі, а також спілкувалися з росіянами у Фінляндії та Швейцарії. Зокрема, передавали російській стороні імена хакерів, підозрюваних у кібернападах на США, з метою добитися їх затримання, а також запустили "найглибшу за останні роки" дискусію щодо контролю над озброєннями.

Очікувано ці зустрічі до конкретного результату не привели, але сприяли певній стабілізації напруги у відносинах двох країн. Очевидно, до закінчення навчань "Захід-2021" та нового перекидання техніки на кордон з Україною.

Нова зустріч Байдена та Путіна, цілком можливо, відбудеться вже в ході нинішнього європейського турне Байдена або незабаром після нього.

Отже, Путіну потрібно до неї "підготуватися" — по-своєму, у традиціях останніх 20 років. Чим російський режим і зайнятий, нагнітаючи обстановку відразу за декількома напрямками, що мають найбільше значення для Вашингтона.

Таким чином готується плацдарм для чергової гібридної атаки на Вашингтон та його союзників з метою виторгувати послаблення або як мінімум зберегти статус-кво, оскільки Москва явно не планує відмовлятися від забороненої зброї, ні видавати американцям хакерів, які працюють на російські спецслужби. Нинішні обставини, зокрема перехідний період до нового уряду в Німеччині та фіксація Франції на майбутніх президентських виборах, а також газова та міграційна кризи, зменшують залучення ЄС до української проблематики. І це на руку Москві, оскільки на тлі газового шантажу Європи її протистояння з Вашингтоном набуває формату дуелі.

А це означає, що Кремль завершить 2021 рік так само, як почав, — створюючи чергову загрозу вторгнення в Україну.