• USD 41.9
  • EUR 43.5
  • GBP 52.4
Спецпроєкти

Головна загроза. Навіщо президент Польщі назвав Росію ворогом №1

Польща прийняла нову Стратегію нацбезпеки. Українська лежить на Банковій з лютого

Фото: EPA/UPG
Фото: EPA/UPG
Реклама на dsnews.ua

Президент Польщі Анджей Дуда 12 травня візував Стратегію національної безпеки країни, куди більш адаптовану до реалій, ніж прийнятий при Броніславі Комаровському документ 2014 р., під нинішні реалії в геополітиці і оборонному секторі Польщі.

Як заявив глава польської держави, в новій СНБ враховані зміни, що відбулися у збройних силах Польщі, включаючи створення Військ територіальної оборони, позначено спрощення координації як всередині армії, так і між ЗС і цивільними відомствами й установами.

При цьому ключовий акцент і основа чи не всіх тез у документі - це загроза, що виходить від Росії. У польській РНБ Росія згадується у першій главі - відразу після передмови.

У місті над Віслою підкреслюють, що російська агресія щодо Грузії та України є порушенням основних принципів міжнародного права" і підриває "основи європейської системи безпеки".

Зазначили автори документа і розвиток Москвою наступальних військових можливостей, зокрема Калінінградському полуэксклаве, що чітко ілюструють як розгортання там озброєнь, так і військові навчання РФ, в ході яких розігрується конфлікт з однієї з країн НАТО. А також допустили ймовірність конфлікту з Кремлем через його гібридних дій, загрози дезінформації і кібератак.

Варто зазначити, що незадовго до підписання Дудою нової РНБ, 22 квітня, хакери, імовірно російські, зламали сайти низки установ. Першим упав портал Академії військового мистецтва, від імені ректора якої було розміщено повідомлення про "окупації Польщі Сполученими Штатами" і т. п. Як підкреслив спікер координатора спецслужб Станіслав Жарын, "зміст листа відповідало головним нарративам, які російська пропаганда регулярно озвучує на адресу Польщі та США".

Загалом, з урахуванням усіх цих факторів Польща продовжить нарощувати військову міць і модернізувати озброєння, але головними чинниками забезпечення власної безпеки у Варшаві бачать вбудовування в трансатлантичні і європейські структури.

Реклама на dsnews.ua

Крім того, як заявив Дуда, Польща зайнята і забезпеченням власної енергонезалежності від Росії за допомогою постачання зрідженого газу і будівництвом газопроводу з Данії - Baltic Pipe.

Реакція Росії

У Москві заяви Дуди і, власне, нова Стратегія нацбезпеки, звичайно, не залишилися непоміченими.

Рефлексували місцеві балакучі голови з звичної для них агресивною і зневажливій риторикою. Так, член комітету Ради Федерації з оборони та безпеки Франц Клинцевич заявив, що Росія повинна перейти від "толерантності до більш жорстких дій", тобто повинна ввести економічні санкції. Так, Росія відома своєю толерантністю. До всіх: до іншим державам, до власним громадянам.

Колега Клинцевича Олексій Пушков намагався висміяти поляків, заявивши, що, мовляв, Варшава, до якої Москві справи взагалі немає (оскільки не включають у свої доктрини), таким чином лише намагається довести власну значущість. "У Європі ми маємо справу з іншими країнами, ігноруючи Польщу", - гордо оттвитил Пушков.

Ще один сенатор, заступник голови комітету Ради Федерації з міжнародних справ Володимир Джабар, вирішив порозмірковувати про "ностальгічною болю Польщі", яка хотіла створити імперію "від заходу до північних морів", але, мовляв, Росія перешкодила її імперським амбіціям.

Простіше кажучи, нічого екстраординарного в коментарях немає. Типовий потік свідомості, що базується на брехні і перекручуванні реальності. Та й загроза Клинцевича, особливо пам'ятаючи про економічної ситуації в самій Росії, швидше за все, загрозою і залишиться.

А ось Анжей Дуда, Ярослав Качиньський і його правляча партія "Право і Справедливість" свої вершки з РНБ зняли. Російська жовч лише надала стратегії переконливості та актуальності.

Конкретика і вода

Але сам по собі документ не бездоганний.

Так, з одного боку, Росія гранично конкретно визнається головним джерелом проблем для Польщі та цивілізованого світу. Так, описуються досягнення Польщі і позначені наміри.

Однак, з іншого боку, текст багатостраждальної стратегії містить тези, позбавлені такої ж чіткості і більшою мірою є декларативними - зразок необхідності використовувати потенціал прибережної зони Польщі або будівництва комунікаційного хаба з інтегруванням у нього транспортної системи.

У стратегії закріплені також неодноразово озвучені польським керівництвом вектори розвитку оборони, але з упором на посилення командного складу і координації. Не так вже й багато, якщо врахувати, що нова редакція документа, який повинен був замінити надміру м'яку щодо РФ стратегію Комаровського, в офіс прем'єра надійшла ще в грудні з 2018 р.

Спочатку робота кипіла, але потім застопорилася. Причому відразу на два роки в результаті конфлікту між Дудою та тодішнім міністром нацоборони Антонієм Мацаревичем. Конфлікт завершився, коли Мацаревича змінив Маріуш Блащак, і стратегія, нарешті, побачила світ.

При цьому не можна не відзначити, що нинішня РНБ носить більшою мірою символічний характер. І це не дивно, враховуючи, що вона прийнята до 85-річчя з дня смерті Юзефа Пілсудського, очевидна пряма прив'язка в контексті президентських виборів нинішнього глави держави до першого чолі відродженої Польщі.

Що цікаво, Дуда зміг домогтися включення в СНБ оптимістичного пункту про досягнення цифри в 2,5% від ВВП витрат на оборону, як того вимагає "хороший друг" Варшави Дональд Трамп. Ще в 2018 р. збільшення витрат схвалив Сейм, але в плані термінів завжди мова йшла про 2030 р. Дуда кілька разів закликав скоротити "час розгону" і вийти на 2,5% вже з 2024 р. В уряді намагалися ігнорувати його заклик, але, як бачимо зі стратегії, у Дуди (а точніше, у Качиньського) знайшлися потрібні аргументи.

Сам Блащак в недавньому інтерв'ю порталу Defence24 нагадав, що військовий бюджет 2020 р. на 5 млрд злотих (близько $1,19 млрд) більше минулорічного і складе 50 млрд злотих ($11,9 млрд), і запевнив поляків, що модернізація армії продовжиться, незважаючи на пандемію.

Чи вдасться Міноборони виконати обіцянки свого шефа і президента, гарне питання. Адже коронавірус не тільки вплинула на польську економіку, але і вніс серйозні корективи в хід виборчої кампанії, а укупі з опозицією порушив і план Качиньського організувати переобрання Дуди тут і зараз, незважаючи на пандемію. Вибори відкладаються, від просувається Піс голосування поштою влади теж довелося відмовитися, прийнявши в Сеймі альтернативу "як хочете" - або поштою, або особисто.

Щоб втримати рейтинги Дуди, потрібно підкидати дрова. Нова стратегія і стала таким - цілком значним - поленцем. Всі сучки можна обтесати вже після.

Загубилася

У будь-якому випадку навіть така красива і місцями популістська, але вже затверджена стратегія національної безпеки - це краще, ніж красива і популістська стратегія України, але не прийнята, а все ще знаходиться в стані проекту, який був переданий Радою нацбезпеки і оборони ще в лютому. І з тих пір ні відповіді, ні привіту.

Україна як і раніше живе в рамках стратегії, прийнятої в 2015 р. Природно, вона потребує актуалізації. Команда Володимира Зеленського взялася за цю справу ще восени. Правда, той, який, виходячи з раніше артикулируемых заяв за проектом РНБ, бачать цю саму актуалізацію, викликає стурбованість через відверту миролюбності проекту документа.

Як ще 18 лютого говорив секретар РНБО Олексій Данилов ключовий пріоритет стратегії "Безпека людини - безпека країни", складеної на підставі програми Володимира Зеленського, - це "встановлення миру як запоруки розвитку країни".

Її, стратегії, три основні принципи: стримування (розвиток оборони і безпеки можливостей для запобігання збройній агресії проти України), стійкість (здатність суспільства і держави швидко адаптуватися до змін середовища безпеки та дотримуватися сталого функціонування, зокрема шляхом мінімізації зовнішніх вразливостей), взаємодія (розвиток стратегічних відносин з ключовими іноземними партнерами, насамперед з НАТО, ЄС і США).

Означені принципи виглядають непогано. Тільки ось, які будуть закладені в СНБ механізми її реалізації та коли глава держави все ж її підпише? І чи зможе український президент, поздравлявший Путіна з Новим роком, подібно польському колезі назвати речі своїми іменами, а Росію - головною загрозою українській державності?

    Реклама на dsnews.ua