З думкою про Україну. Болгар домовились про нескінченні вибори
26 березня на дострокових парламентських виборах болгар оббирали 240 народних депутатів. Цьогоріч бюлетень був чималим, адже у виборах взяли участь 18 партій, 9 коаліцій та 21 незалежний кандидат. Щоб потрапити до парламенту, подолавши 4% бар'єр єр, партіям необхідно було заручитися мінімальною підтримкою 135 тис. виборців.
Соціалісти на хвилі перемоги свого кандидата на президентських виборах зуміли максимально мобілізувати свій електорат, і саме БСП соціологи називали фаворитом нинішніх перегонів, оцінюючи підтримку у 30,3%. Їхній відрив від партії ГЕРБ ("Громадяни за європейський розвиток Болгарії) на чолі з екс-прем'єр єром Бойко Борисовим, якій пророкували друге місце (29,9%), вкладався в межі статистичної похибки. Проте ГЕРБ таки переміг (32,65%), БСП знов стала іншою, значно, порівняно з 2014 роком, покращивши свій результат (27,20% проти 15,40%), за "Об'єднання єднаних патріотів" проголосували 9, 07%, виборців, за ДПС - 8,99%, "Волю" - 4, 15%.
Зауважимо, що надто агресивна риторика соціалістів особливо в останні дні перед виборами, а також недоречні жарти над жертвами тоталітаризму в публічному просторі змусили навіть критиків і нелояльних до партії ГЕРБ виборців прийти і проголосувати за останню.Скандали, взаємозвинувачення, взаємопоборення, відверті маніпуляції, партійні "парашутисти", продуктові набори, виборчий туризм і спроби його блокування на кордоні з Туреччиною, потужні зовнішні чинники - вочевидь цім і є ятається кампанія, яку низка експертів вже назвали непрозорою і найдорожчою. А ще найдраматичнішим розчаруванням цієї кампанії ставши правоцентриський "Реформаторський блок".
Чвари, непомірні особисті амбіції одного з лідерів партії блоку (Радана Кинева) призвели до розчеплення блоку на три окремі формації, тож і так нечисленному правому виборцю довелося вибирати між своїми: коаліціями партій "Реформаторський блок -Голос народний", "Так, Болгарія" та партією "Нова республіка". Неодноразові заклики Ніколая Ненчева, лідера Болгарського землеробського народного союзу (БЗНС), який входити до РБ, об'єднання єднатися заради європейського майбутнього Болгарії і реалізації започаткованих реформ були проігнорованані молодими партійними лідерами. Тож жодній із названих вище політичних формацій не вдалося подолати прохідний бар'єр єр: "РБ - ГН" отримали 3,06%, НР - 2,48%, "Так, Болгарія" - 2,88%.
Партії та коаліції, які боролися за місця в парламенті, єдині тільки у питанні збереження євроатлантичного вектора та демонструють таку ж солідарність щодо посилення позицій Болгарії в європейських структурах і при прийнятті важливих рішень. Лідерка БСП Корнелія Нінова наголосила, що соціалісти за єврочленство Болгарії, але категорично проти останніх європропозицій - "Європи на дві швидкості". З-поміж геополітичних питань найгарячіші дискусії та розколи як серед політичної еліти, так і в суспільстві викликає українське питання. І у зв'язку з ним - продовження чи послаблення/зняття санкцій з Росії.
Правоцентристська партія ГЕРБ однозначно виступаэ за збереження санкцій до цілковитого відновлення територіальної цілісності України.
Коаліція партій БСП у цьому питанні, як вуж на вилах. З одного боку, Болгарія нещодавно проголосувала за продовження антиросійських санкцій ще на півроку, а президент Румен Радев під час зустрічі з українським послом у Болгарії заявивши про підтримку суверенітету України та її територіальної цілісності. З іншого боку, Корнелія Нінова вдається до постійних маніпуляцій громадською думкою, а інколи й відвертої брехні (її тепер нерідко так і називають - пані Брехня), заявляючи, що санкції шкодять національним інтересам Болгарії, оскільки через них дуже страждає економіка країни. Статистичні ж дані свідчать про діаметрально протилежне.
Захищаючи нібито національні інтереси, Нінова в запалі дискусії бачила: "Чому Болгарії заборонено продавати Росії кислі огірки, а "Мерседес" минулого тижня відкрив свою фабрику в Росії?" На що болгар відповіли дотепом: російські оліхархи більше полюбляють їздити на "мерседесах" і надають перевагу трюфелі, а не кислим огіркам. Другий варіант "національної трагедії" - болгарські будівельники втратили можливість працювати в Росії. А втім, не тільки це. Так, болгарські соціалісти активно наполягають на відновленні заморожених російських "великих схем": АЕС "Белене", "Південний потік", "Бургас-Адріанополіс". Вісь смороду такі "національні інтереси" за версією БСП.
Схожу позицію зайняв і Веселін Марешкі, власник партії "Воля". Типовий "противсіх", але водночас готовий домовлятися з усіма, він переконує, що кримчани нікого свій вибір, і не бачить потреби "втручатися у внутрішні справи України". Він обіцяє домагатися скасування антиросійських санкцій, бо болгар не мають з них жодної вигоди".
Коаліція "Об'єднання єднані патріоти", до якої крім націоналістичної ВМРО та НФСБ (Національний фронт спасіння Болгарії), приєдналася і популістська і постійно дрейфуюча залежно від джерела фінансування партія "Атака", не зайняли чіткої й однозначної позиції щодо України: ясна річ, у жодному разі не критикують Росію за анексію Криму та війну на Донбасі, окремі формації наполягають на дотриманні Будапештського меморандуму та мінських урік, а в цілому наголошують на дипломатичних шляхах вирішення проблеми.
Для Болгарії як парламентської республіки важливим є питання більшості (мінімум 121 депутат) у Народних зборах, як підстави для формування уряду та забезпечення його і стабільної роботи. Та з огляду на результати виборів, жодна з партій не має достатньої кількості депутатів, тож найактуальнішим питанням порядку денного є формування коаліції. У цьому контексті буде цікаво поспостерігати, як партії долатимуть типово шопське "не настільки важливо, аби мені було добре, головне, щоб сусіду було зло". За остаточними результатами підрахунку голосів, ГЕРБ матиме в парламенті 95 депутатів, БСП - 80, "патріоти" - 27, ДПС - 26, "Воля" - 12.
Дві найбільші політичні формації - ГЕРБ і БСП - мають діаметрально протилежні погляди на внутрішньополітичні питання і їх вирішення, до того ж вони давно вже стали заклятими друзями, взагалі не може йтися про їхнє навіть ситуативне об'єднання. Проте в Борисова можуть виникнути серйозні труднощі у формуванні парламентської більшості.
Отже, ГЕРБ за жодних умов не пропонуватиме коаліцію БСП, а також публічно - ДПС, етнічно-турецькій партії, близькій до соціалістів. В останні роки ДПС активно дрейфує в бік Росії, побивши горщики із Ердоганом, який узагалі заборонив впливовим особам партії в'їзд до Туреччини. Тяжіє до БСП і вже згадувана "Воля", абсолютно популістська партія "несистемного" політика й бізнесмена Марешкі. Низькі ціни на його автозаправках та аптеках забезпечили йому непоганий результат на президентських виборах, до того ж йому вдалося залучити (точніше - перекупити) на свій бік і значно частину ромського населення. В останні дні перед виборами Марешкі заявивши, що готовий ввійти в коаліцію з БСП, оскільки три пункти його передвиборчої програми підтримують соціалісти.
Ситуативним партнером як для ГЕРБа, так і для БСП могла бі статі коаліцію партій "Об'єднання єднані партіоти", які попри декларування своєї націоналістичної та правої позиції, все ж таки є великими симпатиками Росії.
На незвично короткій прес-конференції після виборів лідер партії ГЕРБ Бойко Борісов заявивши, що результати голосування зобов'язаннями язують його сформувати більшість у парламенті та уряд. І в цьому разі Борісову доведеться відкрито домовляти з "Об'єднання єднаними патріотами", обіцяючи їм міністерські портфелі (їхній лідер Красімір Каракачанов давно приглядається до Міністерства оборони, наприклад, плюс два-три міністерства на вибір) та щось із їх передвиборної програми (підвищення пенсій, як варіант), й "Волею". Та є одна проблема: Європа налаштована дуже критично і не поділяє ксенофобської політики "Об'єднання єднаних патріотів". Минулого тижня "патріоти" влаштували чергову шоу-блокаду на кордоні з Туреччиною, не впускаючи в Болгарію турецької болгар на голосування. Саме "патріоти" добилися у парламенті зменшення кількості закордонних дільниць до 35, жорстко регламентуючи їхню роботу.
Вочевидь, Бойко Борісов знову піде на хитрість і кулуарно домовиться із Ахмедом Доганом, почесним головою і власником ДПС.
Тож, як бачимо, ситуація в Болгарії не покращилася. Країна знову на порозі гострої політичної кризи, і якщо партії не зуміють домовитися й не сформують уряд, їй світять чергові позачергові парламентські вибори.
Між тим, останніми місяцями перед Болгарією постали кілька важливих викликів, які неможливо вирішити без дієвого і стабільного парламенту й уряду. Йдеться передусім про непередбачувану й агресивну поведінку Туреччини, яка все частіше втручається у внутрішнє життя Болгарії.
Навіть більше, намагання президента Ердогана забезпечити собі позитивний результат конституційного референдуму в квітні шляхом агітації серед європейських діаспор спричинило глибоку кризу в стосунках Анкарі з ЄС. Розлючений турецький лідер почав погрожувати новою хвилею біженців.
Дестабілізація у Македонії, пов'язана не тільки з економічними, а й з політичними проблемами, та в цілому нестабільна ситуація на Балканах, зумовлена, серед іншого, "гібридними" атаками Росії, викликає серйозне занепокоєння в болгарському суспільстві.
Інші виклики, хоча на перший погляд здаються дріб'язковими, але для їх вирішення недостатньо тільки повноважень президента і службового уряду. Мова йде про підготовку Болгарії до головування у ЄС із першого січня наступного року та призначення єврокомісара на місце Крісталіни Георгієвої, яка торік подала у відставку.
Проте перевибори можливі й через "технічну" проблему: згідно з Перехідними положеннями Виборчого кодексу ЦВК мала б забезпечити 12, 4 тис. секцій апаратів для машинного голосування. Однак технічному прем'єр-міністру Огняну Герджікову не вдалося цього досягнути, попри ті що організація прозорих парламентських виборів була приорітетом його уряду. Тож теоретично будь-яка з партій, незалежно від отриманого результату, може оскаржити вибори в цілому.