Ємен проти Ізраїлю. Як нова ескалація вплине на Близький Схід та Європу

Війна на Близькому Сході, розв’язана проти Ізраїлю іранськими проксі, зокрема палестинськими терористичними угрупованнями ХАМАС, "Палестинський ісламський джихад", тощо; виходить на новий рівень ескалації через залучення до неї ще однієї сторони, також пов’язаної з Тегераном – угруповання єменських шиїтів-хуситів "Ансар Аллах", яке з 2014 року контролює столицю Ємену Сану і значну частину країни.

Зазначимо, це відбувається на тлі старту третьої фази операції ЦАГАЛ, що передбачає розширення наземного проникнення до сектору Гази, в межах якого ізраїльські військові вже 30 жовтня дісталися околиць Гази і взяли під контроль головну автодорогу з півночі на південь.

Зокрема, в понеділок представник "збройних сил" хуситів Яхья Сарі заявив, що угруповання наноситиме ракетні удари по Ізраїлю, доки не буде припинено операцію ЦАГАЛ з ліквідації ХАМАС у Секторі Газа.

Він також відрапортував про "потужний залп балістичних і крилатих ракет і великої кількості безпілотників" по об’єктах в Ізраїлі.

ЦАГАЛ підтвердив факт атаки з району Червоного моря і повідомив про перехоплення за межами країни і без "входу на її територію" балістичної ракету дальнього радіусу дії класу "земля-земля" і двох крилатих ракет.

При цьому вперше в історії Армія оборони Ізраїлю була вимушена застосувати систему ППО Arrow Bloc 3, призначену для перехоплення цілей на великій висоті. Це може свідчити про те, що хусити, яких озброює Іран, дійсно могли використати достатньо потужну ракету великої дальності.

Власне, відбувається те, про що попереджали спочатку американські ЗМІ, а згодом вже й іранське державне телебачення.

Ще на початку жовтня The Wall Street Journal повідомляла про розробку Тегераном (із проведенням відповідних консультацій у Бейруті) багаторівневої операції проти Ізраїлю, до якої окрім ХАМАС та інших палестинських угруповань мали долучитися також ліванська "Хезболла" і єменські хусити для атак на Ізраїль з трьох напрямків.

Іран, звісно, всі подібні публікації та звинувачення відкидав, водночас паралельно підтримуючи ХАМАС і погрожуючи Єрусалиму. Однак минулого тижня в ефірі державної телерадіокомпанії Ірану (IRIB) вийшов 3,5-хвилинний сюжет старшого кореспондента IRIB Юнуса Шадлу, в якому прямо йшлося про те, що вже найближчими днями "Ізраїль може зіштовхнутися зі скоординованою атакою з боку хуситів у Ємені з півдня, сирійських та іракських ополченців у Сирії зі сходу та "Хезболли" в Лівані з півночі".

Іранська телевізія також стверджувала, що хусити мають в арсеналі ракети дальністю понад 1,9 тис. км; у "Хезболли" є сховище з сучасними ракетами для ударів по Тель-Авіву і по ізраїльських кораблях у Середземному морі. Водночас, іракські та сирійські проксі Ірану буцімто закріпилися на позиціях поблизу Голанських висот.

Варто додати, що перші ймовірні спроби хуситів вступити у війну відбулися раніше. Насправді, ракетна атака, здійснена цього тижня, є вже третьою спробою "Ансар Аллах" атакувати Ізраїль. Одну з них 19 жовтня зірвав есмінець ВМС США USS Carney, коли перехопив біля узбережжя Ємену три ракети і декілька БПЛА.

Ер-Ріяд знов у грі?

На тлі агресії проти Ізраїлю хусити, схоже, вирішили зірвати перемовний процес із Саудівською Аравією, зі збройними силами якої та коаліції на чолі із СА воюють з 2015 р. Перемовини йшли з весни, після того, як Ер-Ріяд та Тегеран за сприяння Пекіну домовилися про відновлення дипломатичних відносин.

Разом із тим, Саудівська Аравія також рухалася до ухвалення угоди про нормалізацію відносин з Ізраїлем, що, зазначимо, активно підтримували адміністрації останніх трьох президентів США, адже це мало стати початком створення близькосхідного альянсу, до складу якого увійшли б найбільші союзники Вашингтону в регіоні.

Проте з початком агресії проіранських проксі-сил проти Ізраїлю Ер-Ріяд призупинив процес перемовин з Ізраїлем у прагненні не допустити подальшої ескалації.

Водночас загострилися відносини СА і з хуситами. Сталося це минулого тижня, невдовзі після вищезгаданого перехоплення американським есмінцем ракет хуситів, коли на кордоні Саудівської Аравії та Ємену — в гірській провінції Джазан — відбулися перші з квітня збройні зіткнення, в яких загинули четверо військових СА.

У відповідь Ер-Ріяд, за даними Bloomberg, привів збройні сили у стан підвищеної бойової готовності.

Тож, як бачимо, війна, розв’язана проти Ізраїлю, вже безпосередньо зачепила і Саудівську Аравію. А підвищення бойової готовності ЗС королівства може бути далеко не єдиною реакцією Ер-Ріяду на поточні події. Під загрозою зриву перебувають перемовини СА не тільки із хуситами, але й з Іраном. Звісно, в разі якщо Тегеран схилиться до нової ескалації у відносинах зі своїм головним близькосхідним візаві; і, наприклад, вирішить розіграти нафтову карту – перешкоджати нормальному функціонуванню головного нафтогазового транспортного маршруту через Аденську затоку і Червоне море.

З іншого боку, якщо Тегеран вдасться до таких кроків і відмовиться від поліпшення відносин із Ер-Ріядом, у перспективі створення роками плеканого США альянсу Ізраїлю та Саудівської Аравії можна вважати неминучим.

До того ж Сполучені Штати зараз беруть активну участь у підтримці Ізраїлю, в тому числі, за інформацією Bloomberg, Вашингтон та Ізраїль розглядають варіант із введенням миротворців до сектору Гази після перемоги ЦАГАЛ.

Зиск Росії

Отже якщо агресія проти Ізраїлю руками проксі дійсно розглядалася Тегераном як можливість для кардинальної зміни балансу сил на Близькому Сході, то, зрештою, Іран може отримати навпаки послаблення власних позицій у регіоні. Особливо, якщо з гри буде виведено, як мінімум, ХАМАС.

Водночас залучення хуситів і, ймовірно, "Хезболли" та сирійсько-іракських угруповань до війни проти Ізраїлю; а також ескалація конфлікту перших із коаліцією під егідою Ер-Ріяду призведуть до нової, тривалої дестабілізації Близького Сходу. Та й не тільки Близького Сходу, адже агресія проти ізраїльтян вже спричинила різкий стрибок антисемітських настроїв у країнах Європи у середовищі місцевих радикально налаштованих іммігрантів з Палестини та низки інших країн Близького Сходу (та й не тільки звідти).

Будьмо певні, що роздмухувати заворушення у Європі вкрай інтенсивно і наполегливо й надалі буде власне Росія, яка від війни проти Ізраїлю отримує чималий зиск – від перешкоджання створенню проамериканського "близькосхідного НАТО" до дестабілізації Європи.

Власне, днями ми спостерігали репетицію радикалізації антиізраїльських акцій, сценою для якої став Північний Кавказ, зокрема Дагестан, Карачаєво-Черкесія та Кабардино-Балкарія. Апофеозом, звісно, стало якесь варварське, у стилі Третього Райху, "полювання на євреїв" у аеропорту Махачкали.

Хоча, зазначимо, чомусь у Чечні аналогічних погромів не фіксувалося. Як вже писала "ДС", не виключено, що Кадирову, який прагне титулу "захиснику ісламу" на Північному Кавказі в Росії в цілому, в цій п'єсі відводиться роль стабілізатора ситуації. Тобто Кремль запускає заворушення, створює для громадян, особливо громадян Дагестану, який свого часу протестував проти мобілізації, новий образ ворога; певний час не заважає їм бігати містом у пошуках євреїв, а потім каналізує ці акції і намагається взяти протестний потенціал під свій контроль руками Кадирова, водночас ставить того у становище своєрідного щита режиму і відповідального за потенційні сплески невдоволення в цьому регіоні. Проте в цієї медалі є зворотній бік в разі, якщо Кадиров не впорається, і розбіжності між мусульманами і "титульною нацією" посиляться — аж до полювання вже не тільки на євреїв.