Греція наша. Як Путін американців до еллінам запросив

Греція за прикладом Польщі захотіла бачити на своїй території більше американських військових. Що не може не радувати Вашингтон, і одночасно засмучувати Москви, адже тим самим Афіни оформляють розлучення з Кремлем. Принаймні, на найближчий час, враховуючи мінливість нинішнього грецького уряду. Вітер, звичайно, може змінитися, але для цього Росії потрібно достатня кількість ресурсів, яка постійно тане на тлі санкційного тиску.

Отже. 10 жовтня міністр оборони Греції Панос Камменос поспілкувався з американським колегою Джеймсом Меттісом в Пентагоні. До речі, не можна не відзначити збільшену частоту візитів грецьких чиновників в Штати в цьому році. Камменос запропонував шефа Пентагону розмістити військові об'єкти США в трьох містах - Ларисі, Волосі і Александруполисе - на додаток до бухти Суду на Криті. "Я хочу підтвердити, що Греція вважає Сполучені Штати стратегічним партнером і союзником. Насмілюся сказати, єдиним союзником", - запевнив глава МО Греції.

Авторство цієї ініціативи, до речі, може не стільки належати Афінам, скільки бути публічним закріпленням угод між двома країнами, досягнутих у ході тривалих переговорів. І діалог явно був продуктивним, якщо звернути увагу на те, як Камменос підкреслив статус США як єдиного союзника. Саме по собі вірогідна поява на постійній основі американських сил в Егейському морі, через яку транзитом російські кораблі в Сирію і де відбувається вже традиційне протистояння греків з турками, вигідно Афінам і Вашингтону, а разом з ними і НАТО, у багатьох відносинах.

Внутрішня політика

У 2019 р. у Греції відбудуться парламентські вибори, і нехай на даний момент протестна активність відносно кредиторів і ЄС в цілому в країні помітно вщухла... Вирування навколо перейменування Македонії не в рахунок. Про них нижче. Так от, по мірі інтенсифікації передвиборних кампаній, фактор невдоволення греків зважаючи режиму економії може знову стати актуальним. Причому як і в 2015 р., з подачі самого Алексіса Ціпраса. Якщо ж прем'єр-популіст все-таки зробить таку спробу, то на дошці будуть стояти вже інші фігури з тими ж завданнями, але в рази сильніше впливу та можливостям. Раніше Ціпрас загравав з Росією, але тепер арбітром, захисником або просто жилеткою, у яку можна виплакатись, може виступити вже Вашингтон. Тим більше, що в адміністрації Трампа з керуючими структурами Євросоюзу зараз далеко не найкращі стосунки.

Путін сам себе підставив

Проте поведінка Ціпраса і його Сіріза на внутрішньополітичній арені багато в чому буде залежати від зовнішньополітичного курсу, який на сьогоднішній день дуже навіть зоряно-смугастий. Це не задовольняло Росії. І винити у флюгерности лівого уряду Греції Москва може лише себе. По більшій частині. Адже саме Кремль довгі роки намагався переформатувати систему міжнародних відносин, звеличуючи ситуативну вигоду (політико-культурний наріжний камінь корупції, до речі) і зневажаючи довгострокові альянси. Переконуючи потенційних партнерів у доцільності такої моделі відносин, у результаті керівництво РФ підклало собі свиню. З урахуванням зростання впливу популістів не тільки в Європі, але і у всьому світі, варто очікувати, що всеїдність виявиться привабливою. Ось і грецькі популісти, не страждаючи докорами сумління, усвідомили, що їм дозволено зробити ставку на вигоду. А її Афінам сьогодні можуть забезпечити саме США. Що до Кремля, то на тлі шпигунського скандалу в ряді країн Європи, а також дипломатичного скандалу між РФ і Грецією, що виник із-за спроб втручання росіян у внутрішньополітичні питання Греції з-за нової назви Македонії, то Москва сама посприяла тому, що Афіни тепер прагнуть збільшити свою вагу в оборонній структурі Заходу.

У контексті НАТО

Вибір греками американців єдиними союзниками - подарунок для позицій Організації Північноатлантичного договору в регіоні. Південний фас альянсу надто довго був відверто слабким і вразливим - в цій слабкості він становив цілком гідну конкуренцію Німеччини. Не в останню чергу з тієї ж причини, - причини тісної співпраці з Москвою, що і вона. І справа не тільки у візитах Ціпраса в російську столицю і лобіювання політики РФ в Європі, але і в тому, що країна-член НАТО закуповувала і користується російським озброєнням. У греків, наприклад, є два дивізіони С-300, спочатку куплених Кіпром, але потім перейшли на Крит з-за невдоволення Анкари. А в лютому минулого року Греція уклала з "Рособоронекспортом" контрактів на суму 16,6 млн євро для закупівлі запасних деталей для ЗРК, включаючи С-300. Угода також включала технічну та сервісну підтримку. Зважаючи на зближення Афін з США неясно, яка доля чекає цю угоду. Але, швидше за все, Греція розірве його, отримавши компенсацію від американської сторони.

Не виключено, що Вашингтон ще й зверху чого-небудь довесит, оскільки три запропонованих Афінами місця для американських сил вельми радують око, якщо поглянути на карту. До того ж поблизу Лариси є ще й військовий аеродром. Таким чином, якби в Волосі, Ларисі і Александруполисе американські військові об'єкти, російські кораблі, що прямують у Сирію, будуть як на долоні. Причому вести їх будуть від самого Чорного моря.

Фактично серйозно посилюється південно-східний фланг НАТО - як свого роду загороджувальна лінія від Балтійського до Середземного моря через Польщу (коли буде побудований "Форт Трамп"), Румунію (база ПРО в Девеселу) та власне вздовж узбережжя грецьких Фракії, Македонії, Фессалії і через Крит.

Окремо слід зупинитися на Александруполисе, розташованому недалеко від турецького кордону. Десять років тому цей грецький місто повинен був стати кінцевим пунктом Трансбалканського нафтопроводу, який тягнеться з болгарського Бургаса, вартістю у $1,2 млрд. за проектом його протяжність - 285 км, пропускна здатність - 35 млн т на рік з можливим розширенням до 50 млн т. Це дітище "Транснафти", "Роснефти" і "Газпром нафти". Відповідна тристороння угода підписана в 2007 р., але через три роки прем'єр-міністр Болгарії Бойко Борисов поховав проект, назвавши його економічно необґрунтованим. Угоду було розірвано. Але уявімо, що проект відродиться під іншою назвою і без участі Росії. Замість неї, наприклад, можуть бути Сполучені Штати, що вийшли в лідери з видобутку нафти. Питання тоді в тому, як скоро в Александруполисе з'явиться нафто - або LNG-термінал. США адже і газовий ринок в Європі зараз активно освоюють, намагаючись посунути ту ж Росію. Якщо в Грецію раптом почне поставлятися американцями зріджений газ, то це буде ударом і з Туреччини, і з РФ, прокладає нині "Турецький потік". Та й сам факт появи в регіоні американців буде дуже дратувати росіян.

В піку Ердогану

Як, до речі, і турків. Зміцнення Греції в рамках НАТО їм не на руку. У Анкари нині не все гладко і з США, і з Грецією. Ситуація, не можна сказати, що критична, але Вашингтон і Афіни явно не влаштовує. Тому саме Греція, як і передбачала "ДС", в результаті може стати центральним союзником США в регіоні. Так, у неї не таке вдале географічне розташування, але в якості противаги Туреччини є гідної альтернативи. Ціпрас як істинний популіст без принципової політики, в свою чергу, ймовірно, захоче зіграти на тертя і своєї країни, і Штатів з турками. Буде вигідно сваритися з РФ - буде з нею сваритися. Вигідно сваритися з Туреччиною - аналогічно.