Yankee, welcome! Як виведення американських військ з Німеччини посилить південний фланг НАТО

"Румунія роками звертала увагу на необхідність збільшення чисельності військ на Чорному морі. Якщо це станеться зараз, ми будемо дуже щасливі. А що стосується американських солдатів, я можу вам сказати, що американських солдат завжди дуже чекають в Румунії", — так відреагував президент Румунії Клаус Йоханніс на рішення США скоротити свій контингент в Німеччині.

Під парасольку Пентагону

Як повідомив 29 липня на брифінгу глава Пентагону Марк Еспер, передбачається виведення майже 11,9 тис. військовослужбовців з Німеччини, у зв'язку з чим американський контингент там скоротиться з 36 тис. до 24 тис. військовослужбовців. 6,4 тис. військових повернуться в США, а 5,6 тис. перебазовуються в інші країни Європи. До Бельгії із Штутгарта переноситься і європейська штаб-квартира американських військ. З Німеччини виводиться також і Африканське командування, правда, поки неясно, куди.

З тих військовослужбовців, яких виводять в США, 4,5 тисячі належать до 2-го кавалерійського полку. Разом з тим, передбачається, що надалі схожі підрозділи на бойових машинах Stryker будуть переміщені на ротаційній основі далі на Схід і в район Чорного моря.

У Німеччині рішення США оцінили як послаблення НАТО, тоді як у Польщі та Румунії точка зору протилежна: тут сподіваються на посилення американської присутності, і, як наслідок, на підвищення власної безпеки. Варшава та Бухарест всерйоз стурбовані російською загрозою.

Польща, як випливає із заяви, опублікованої у вівторок на офіційному сайті Пентагону, завершила з США переговори про розширене співробітництво в оборонній сфері (EDCA), покликане зміцнити й поглибити довгу співпрацю двох країн у цій галузі. Згідно з новим договором на території Польщі буде розміщено ще 1000 американських військовослужбовців на додаток до 4,5 тис, розквартированих на ротаційній основі. Додаткові війська відправляються до Польщі для підтримки бронетанкових частин і бригади бойової авіації, що вже там перебувають.

Що ж до Румунії, то шанси на те, що вона також стане місцем розміщення нових американських частин, досить великі.

По-перше, внаслідок окупації Росією Криму Румунія опинилася в зоні досяжності російських крилатих ракет, і російська агресія проти України стала серйозним викликом її безпеці. Це знайшло відображення в низці стратегічних документів. Зокрема, агресивна політика Російської Федерації щодо мілітаризації Чорноморського простору вказана в числі загроз в проекті нової Стратегії оборони країни на 2020-2024 роки.

По-друге, розміщення військ в Румунії вкладається в логіку дій нинішньої американської адміністрації, яка робить ставку на розвиток двосторонніх відносин на відміну від багатосторонніх відносин у рамках НАТО.

По-третє, Румунія – одна з дев'яти європейських країн-членів Альянсу, які зуміли підвищити витрати на оборону до 2% ВВП. Цей показник був досягнутий в 2019-му, коли оборонний бюджет країни склав $4,96 млрд. А підвищення військових витрат до 2% від ВВП – одна з вимог, висунутих президентом США Дональдом Трампом союзникам по Альянсу.

Примітно, що Німеччина, яка критикує США за виведення військ, у 2019 році витратила на оборону 1,36% ВВП. Що стосується 2%, то Ангела Меркель заявила, що на такий рівень військових витрат її країна вийде лише в 2031 році. У свою чергу, Марк Еспер на вже згаданому брифінгу закликав Німеччину збільшити витрати на оборону, заявивши: "Німеччина може і повинна платити більше за свій захист. Вона може і повинна відповідати своєму стандарту 2%. І вона може піти далі".

І, нарешті, Румунія цілком може претендувати на роль однієї з найбільш "проамериканських" держав Чорноморського регіону. Згідно з двосторонньою угодою від 2005 року, яка регулює перебування американських військових у цій країні (Agreement between the United States of America and Romania regarding the activities of United States Forces located on the territory of Romania) на території Румунії розташований американський військовий контингент. Авіаційна база "Михаїл Когелнічану" використовується для транзиту американських сил в Афганістан та базування винищувачів Typhoon ВПС Великобританії.

Базова реконструкція

Згідно з угодою між США і Румунією про оборону від балістичних ракет (2011) на колишній авіабазі в Девеселу розгорнуто американський багатоцільовий зенітно-ракетний комплекс Aegis, оснащений ракетами-перехоплювачами Standard Missile 3 (SM-3). Будівництво протиракетної системи в Румунії є частиною Європейського поетапного адаптивного підходу (ЄПАП) ПРО США. У відповідь на запит НАТО Сполучені Штати вживають заходів із розміщення в Румунії сучасної системи ПРО THAAD (для висотного позаатмосферного перехоплення ракет в радіусі до 200 км).

У Румунії також розташована штаб-квартира Багатонаціональної дивізії "Південь-Схід", розгорнутої в 2015 році на базі 1-ї піхотної дивізії "Дакія".

Однак не всі ініціативи Румунії отримували належну підтримку. Так, за підсумками Брюссельського саміту в липні 2018 року Клаус Йоханніс заявив про розміщення на території країни командування на рівні корпусу. Однак насправді результати виявилися скромнішими: в підсумковій Декларації було лише "зазначено" румунську ініціативу, але не сам факт розміщення такої структури.

Торік стало відомо про плани румунського керівництва реконструювати базу "Михаїл Когелнічану" відповідно до стандартів НАТО і збільшити її можливості. Вартість цього проекту оцінюється в 12 млрд леїв (понад 2,5 млрд євро) протягом 20 років і покриватиметься з державного бюджету. Передбачається, що на базі розміщуватимуться винищувачі F-16 (12 уживаних машин цього типу Румунія вже придбала у Португалії і ще 5 має намір придбати), а в майбутньому — і винищувачі п'ятого покоління F-35. Проект передбачає зведення будівель загальною площею 30 га і платформ загальною площею майже 300 га. Серед них – нова злітно-посадкова смуга, ангари і платформи для ремонту літаків, ємності для зберігання пального, полігон та адміністративні будівлі. На базі буде також збудовано міні-містечко для військ, зокрема казарми, офіцерські клуби, супермаркет, два дитячих садки, початкову школу, два військових готелі й шпиталь.

Настільки ж серйозна реконструкція чекає і 71-ю авіабазу в Кимпія Турзій в повіті Клуж, яка може перетворитися на хаб для операцій ВПС США в Південно-Східній Європі. Згідно із Законом про асигнування на національну оборону на 2021 рік передбачено виділення $130,5 млн на її реконструкцію. Як було зазначено у бюджетному запиті, авіабаза Кимпія Турзій є "одним з основних джерел здатності Європейського командування США і його Компонентів обслуговування реагувати на розвиток обстановки у європейській безпеці". Реконструкція є найбільшим інфраструктурним проектом, який реалізується в рамках Європейської ініціативи стримування.

США вже вклали $3 млн на модернізацію цього об'єкта, побудувавши, зокрема, ангар для безпілотників. Вже двічі, в липні-серпні 2019 року і взимку нинішнього року, 71-а авіабаза тимчасово використовувалася американськими безпілотниками MQ-9 Reaper з 2-го загону 52-ї експедиційної операційної групи ВПС США, які базуються на авіабазі в польському Мирославці (під приводом ремонту ВВП). Тепер, судячи з усього, американські підрозділи, що здійснюють повітряну розвідку в Чорному морі, отримають постійну прописку в Румунії.

Таким чином, поступово й послідовно Сполучені Штати збільшують свою присутність у Чорноморському регіоні. Це вкрай важливий момент для України, адже посилення присутності НАТО і США – один з чинників, що побічно впливають на безпеку країни. Безумовно, поки Україна не стане членом Альянсу, навряд чи можна буде обговорювати питання розміщення на її території американських баз. Разом з тим, відкриваються додаткові можливості для розвитку українсько-американського та українсько-румунського співробітництва.

Вразливим місцем, на жаль, залишається морський компонент, оскільки перебування кораблів США та інших нечорноморських країн-членів НАТО в Чорному морі обмежено Конвенцією Монтрьо. Тому розвиток наземного і повітряного компонентів, а також розширення можливостей протиракетної оборони покликані компенсувати цю ваду.