Наввипередки з Путіним. Чому Блінкен поїхав до Китаю
Сторони обмінялися претензіями і, водночас, деклараціями про бажання поліпшити відносини
Очільник американської дипломатії Ентоні Блінкен 24 квітня, за два тижні після візиту голови МЗС РФ Сєргєя Лаврова, прибув до Китаю, де провів перемовини і зі своїм колегою Ван Ї, і з лідером КНР Сі Цзіньпінем.
Голова Держдепу та його китайські візаві під час зустрічей, принаймні на публіці, демонстрували готовність і бажання до розвитку діалогу, започаткованого на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва у Сан-Франциско у листопаді 2023 р. між президентом США Джо Байденом і очільником КНР.
Зокрема, міністр закордонних справ Китаю Ван Ї на спільному з Блінкеном брифінгу констатував початок стабілізації відносин із США шляхом розширення "діалогу і співпраці у всіх сферах". Він також декларував бажання Пекіну продовжити рух у напрямі взаємодії двох наддержав в інтересах всього світу.
Аналогічно зацікавленість у продовженні дипломатичних взаємодій після саміту у Сан-Франциско, а також пошуку способів подолання розбіжностей декларував і Ентоні Блінкен.
Попри те, що вищезгадана зустріч Байдена і Сі привела до певного покращення у відносинах між країн, їх подальший прогрес ускладнюється низкою протиріч, зокрема щодо підтримки Китаєм російської агресії, і, відповідно, підтримки Тайваню Штатами.
Власне, Ван Ї вкотре закликав США поважати принцип "єдиного Китаю", тобто не втручатися у взаємовідносини між КНР і Тайванем.
Окрім того, китайський міністр дипломатично висловив невдоволення все більшою присутністю Штатів в Індо-Тихоокеанському регіоні через надання додаткової геополітичної ваги альянсам на кшталт AUKUS, приєднання Японії до якого зараз активно обговорюється союзниками.
Втім, важливий нюанс – Ван хоч і закликав США згорнути цей зовнішньополітичної вектор своєї діяльності, але не вимагав від них забиратися геть, а закликав більше взаємодіяти з Китаєм в Індо-Тихоокеанському регіоні, тобто рахуватися із інтересами Пекіну і більше прийняти домінуючу роль там саме КНР в контексті справедливої конкуренції.
Відмову ж від такого формату діалогу, як одразу попередили Блінкена у Китаї, Пекін і надалі сприйматиме як наступ на "законне право Китаю на розвиток".
Щодо претензій Блінкена, то він чітко дав зрозуміти Китаю, що най країнам і вдається досягти певних успіхах в деяких політико-економічних секторах, але найважливіша з цих претензій – це підтримка Китаєм російської агресії проти України.
Про це держсекретар заявив і в інтерв’ю BBC, і під час зустрічі з Ваном. І він не обмежився закликами до Китаю припинити забезпечення Росії обладнанням, мікроелектронікою та іншими товарами, що допомагають Москви продовжувати війну з Україною, але й підтвердив готовність Вашингтону вдатися до заходів у відповідь. Іншим сигналом для КНР є й ухвалення нових пакетів допомоги для України як США, так і європейськими союзниками.
Прямо Блінкен не пояснював пресі, про які заходи йдеться, але раніше у ЗМІ вже потрапила інформація про розгляд Штатами варіанту із запровадженням санкцій щодо низки китайських фінансових установ через підтримку Росії.
Сі Цзіньпін на цей сигнал з Вашингтону ще не реагував, а лише демонстрував оптимізм щодо поліпшення взаємовідносин, однак реагував Ван Ї – він, зокрема, теж безпосередньо прив’язав російське питання до процесу стабілізації відносин між США та КНР, коли заявив, що такі обмежувальні заходи можуть навпаки погіршити діалог.
З іншого боку, на відміну від канцлера ФРН Олафа Шольца, який приїздив до Китаю без дійсно переконливих аргументів, у Вашингтону такі аргументи все ж є.
І йдеться не тільки про санкції, які можуть похитнути фінансове становище Китаю, але й про цілком конкретні політичні перспективи, пов’язані з президентськими виборами у Штатах.
Пекін не може не розуміти, що погіршення відносин із нинішньою адміністрацією США лише додасть балів Дональду Трампу і додатково обумовить його жорсткіші дії в разі повернення до Білого дому. В цьому контексті варто зазначити, що радники Трампа, за інформацією Bloomberg, вже розглядають сценарій впровадження санкцій щодо країн, які відмовляються від долара у зовнішній торгівлі. Можливість реалізації цього сценарію викликає чимало питань. І головне з них — чи не віддаляться від Сполучених Штатів їхні партнери на Глобальному Півдні. Проте зараз такі чутки опосередковано більше допомагають адміністрації Байдена, адже Китай зацікавлений у збереженні поточної міжнародної фінансової системи.
Водночас, слід зазначити, що візит Блінкена в Пекін передує запланованій на травень зустрічі Путіна та Сі, а також Установчому саміту миру, що відбудеться в Швейцарії в середині червня. Навряд чи це просто співпадіння. Вочевидь, Вашингтон мав на меті не тільки відмовити Китай від підтримки Росії, але й долучитись до реалізації елементів української Формули миру, до якої керівництво КНР ставиться з не надто прихованим скепсисом, закликаючи до завершення війни простим припиненням вогню, а не відновленням суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.
