Ядерна дресура. Навіщо Вашингтон налякав Росію Наполеоном

Сполучені Штати і Росія близькі до угоди щодо продовження терміну дії Договору про заходи щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО або СНО-3).

Договір був підписаний у 2010 р. попередником Дональда Трампа Бараком Обамою і тимчасовим президентом РФ Дмитром Медведєвим і вступив у силу в 2011 р.

Термін дії завершиться 4 лютого 2021 р., і його продовження було, та, в принципі, з огляду на поточні геополітичні реалії, все ще залишається під загрозою в звʼязку з тим, що Росія розробляє озброєння, що виходять за рамки угоди 2010 р.

Плюс адміністрація Трампа послідовно просуває новий формат міжнародних договорів, що стосуються озброєнь, в який хоче включити також і Китай.

16 жовтня президент РФ Володимир Путін на нараді Радбезу запропонував продовжити СНО-III ще на рік без додаткових умов.

Вранці 20 жовтня міністерство закордонних справ Росії випустило заяву, в якій запропонувало Штатам "заморозити" кількість ядерних боєзарядів, наявних у обох країн.

Держдепартамент США на заяву МЗС РФ відреагував досить швидко, що вказує на досить високу інтенсивність переговорів і наявність певного прогресу.

Зокрема речник відомства Морган Ортагус сказала наступне: "Ми цінуємо готовність Російської Федерації домогтися прогресу в питанні контролю над ядерними озброєннями. Сполучені Штати готові негайно зустрітися, щоб погодити угоду, яка підлягає верифікації . Ми очікуємо, що Росія уповноважить своїх дипломатів робити те ж саме".

Готовність адміністрації Трампа продовжити СНО-III отримала підтримку в Сполучених Штатах. У тому числі з боку опонентів — Демократичної партії.

Зокрема сенатор Боб Менендес вітав цю новину, але також наголосив на необхідності для Білого дому змусити Росію, включаючи механізм перевірки арсеналів, дотримуватися цієї угоди в майбутньому. Інакше все нанівець.

Втім сам переговорний процес навколо даного договору з подовженням його терміну дії не завершиться і, судячи з усього, стане лише перехідним етапом до більш масштабного угоди.

З тієї простої причини, що від планів втягнути Китай в систему контролю над договорами Вашингтон відмовлятися не збирається. І хоче більш активної участі інших членів Організації Північноатлантичного договору.

Знову ж таки 20 жовтня спецпосланець Трампа з контролю над озброєннями Маршалл Біллінгслі в Twitter підкреслив, що Штати продовжують консультації з союзниками по НАТО стосовно ядерних програм і Росії, і Китаю.

"Поділився додатковою інформацією щодо розгорнутих обома країнами тисячах ракет середньої дальності. Цінуємо підтримку союзників нашого підходу", — написав дипломат.

Історичні алюзії

Разом з тим Вашингтон не обмежується лише пряниками. Щоб переконати Москву в серйозності своїх намірів, 20 жовтня США розчохлили і кілька батогів, а деякими навіть ефектно розсікли повітря.

По-перше, вчора в The Wall Street Journal зʼявилася інформація про те, що Держдеп розширив санкції щодо компаній, що надають послуги або фінансування для суден, які беруть участь в прокладанні другої нитки газпромівського трубопроводу "Північний потік".

Тепер санкції можуть бути введені також проти компаній, які допомагають модернізувати або встановлювати обладнання на ці судна.

По-друге, також 20 жовтня Пентагон залучив до свого портфоліо красиві спільні фотографії винищувачів F-22 і російських бомбардувальників в міжнародному авіапросторі в 30 морських милях від Аляски.

Увечері в понеділок, як повідомляє Командування аерокосмічної оборони Північної Америки (NORAD) в Twitter, два "раптори" перехопили два бомбардувальники Ту-95, які супроводжувала пара Су-35 і літак дальнього радіолокаційного виявлення A-50.

"Сили NORAD 24/7/365 готові відповісти на можливі загрози Канаді і Сполученим Штатам. Швидкість і готовність нашого персонального складу забезпечує успіх в протистоянні потенційним загрозам в аерокосмічній сфері відповідно і вчасно", — не просторікуючи, заявив командувач аерокосмічної оборони Північної Америки генерал Глен ВанГерк.

По-третє, і це явно саме "соковите" з дій і заяв Вашингтона за 20 жовтня, — шеф Пентагону Марк Еспер під час виступу в Атлантичній раді заспокоїв європейців: Штати знижують присутність американських військ лише в Німеччині, але не в Європі.

Сили США, за його словами, будуть передислоковані до країн Балтії, Польщі, Болгарії і Румунії, "тому що ми знаємо про повʼязані з Росією загрози, з якими стикаються наші союзники".

"Мова йде просто про здоровий глузд. Не потрібно бути Наполеоном або генералом Макартуром, щоб подивитися на карту і усвідомити, що чим східніше в Європі розташована країна, тим більше ми можемо там зробити, щоб заспокоїти наших союзників", — додав Еспер, підкресливши також необхідність через дії Росії і Китаю працювати над системами озброєнь, які зможуть захистити американські космічні апарати на орбіті.

Ось Бонапарта, як і генерала Дугласа Макартура, який приймав капітуляцію Японії, міністр оборони США згадав дуже до місця.

Так, безумовно, пропагандистська машина Кремля, рухома всеосяжним і безмежним побєдобєсієм, негайно ж висміє Еспера і буде розпинатися про те, як росіяни розгромили Наполеона.

Але є нюанси.

Нюанс перший: війну Четвертої коаліції 1806-1807 рр. Російська імперія Наполеону програла.

Поразку зумовило зміцнення позицій французького імператора в Східній Європі, оскільки завдяки Тільзітському миру, укладеному ним з Олександром I, Париж по суті зміг відновити незалежність Польщі.

Так, не на всій території, а лише на територіях Пруссії і у вигляді Варшавського герцогства. Але з перспективою розвитку польської державності і, що важливо, він отримав плацдарм для наступу на Росію.

Нюанс другий: в 1812 р. війська Наполеона увійшли до Польщі під приводом її захисту від російської загрози. Почалася нова війна Франції та Московії.

Нюанс третій: війська Російської імперії кілька місяців героїчно відступали, спалюючи все і вся на шляху французів. Дуже, до речі, нагадує історію подвигів і героїзму російських моряків — програти більшу частину морських баталій і не здатися, а затопити всі свої посудини.

В 1812 р. Наполеон I марно намагався наздогнати і навʼязати їм генеральну битву. Вона відбулася — в Бородіно. Французи виграли, після чого росіяни знову почали відступати. Причому аж до того, що дозволили французам, а також полякам і німцям, які входили в армію Наполеона, увійти в Москву.

Повертаючись же в нинішній час, відзначимо, що у США планів увійти до Москви немає. Але, як бачимо, у Вашингтоні зосередилися на зміцненні східних рубежів НАТО, в першу чергу, як свого часу Наполеон в Польщі, куди Трамп перекидає частину військ з Німеччини.

Одночасно Вашингтон політико-економічним пресингом змушує Кремль хоча б частково дотримуватися міжнародних угод. І тут, звичайно, правий демократ Менендес, який вказав на важливість створення механізмів примусу РФ виконувати свої зобовʼязання.