Вибух у Бейруті. Вибухівка чи вантаж судна з українським екіпажем?

Соціальні мережі та ЗМІ рясніють кадрами небачених руйнувань у столиці Лівану Бейруті, викликаних потужним вибухом в порту у вівторок ввечері.

За останніми даними, кількість жертв вибуху сягла 78 осіб, постраждали близько 4 тис. Представник Червоного Хреста, як повідомляє Daily Star, у свою чергу заявив, що загинуло вже близько ста осіб.

Ще понад 100 осіб, за словами губернатора Бейрута Марвана Аббуда, вважаються зниклими без вісті. Рятувальники продовжують розбирати завали, лікарні були переповнені ще вночі. Так що, на жаль, число жертв, найімовірніше, продовжить зростати.

Також губернатор повідомив, що через вибух без даху над головою залишилась приблизно чверть мільйона мешканців столиці Лівану, де проживають 2,42 млн осіб.

Вибуху, судячи з опублікованих в мережі відео і виходячи з заяв офіційних представників ліванської влади, передувала пожежа, яку прибули гасити бригади пожежників. 10 з них загинули.

Однак після прогримів вибух. Точніше, їх було два: один слабший, а другий – дуже потужний, з викидом бурого і помаранчевого диму. Ударною хвилею змело будівлі і транспорт в районі порту, повибивало вікна, перевернуло автомобілі.

Сила вибуху була настільки великою, що наслідки відчули навіть у Ларнаці на Кіпрі, хоча вона розташована в 234 км від Бейрута.

За даними Потсдамського центру ім. Гельмгольца (GFZ), за силою вибух можна порівняти із землетрусом магнітудою 3,5 бала.

Добриво і вибухівка

Офіційна версія, озвучена під час засідання Вищої ради з оборони Лівану, наступна: іскри від зварювальних робіт, які проводилися з метою закрити якусь діру, через яку можна було пробратися на склад, підпалила складовану в приміщенні піротехніку (що підтверджує раніше озвучені в ЗМІ повідомлення про звуки вибухів феєрверків), що в свою чергу призвело до займання нітрату амонію (аміачної селітри).

На складі зберігалися 2 750 тонн нітрату амонію, який був конфіскований з вантажного судна ще в 2014 р.

Судно це називається Rhosus і вже зʼявлялось у новинах, зокрема українських, оскільки на його борту працювали восьмеро громадян України. Вони застрягли в 2013 р. в порту Бейрута, оскільки, як казали моряки, власник – уродженець Хабаровська Ігор Гречушник, що проживає на Кіпрі – по суті "судно кинув".

Повернутися вони змогли лише за активного сприяння українського консульства.

Rhosus перевозив нітрат амонію в Мозамбік з Батумі. І зупинився у столиці Лівану через технічні проблеми. Інспекція після перевірки заарештувала судно, вантаж залишила в порту з метою або продажу, або утилізації.

Але всі ці шість років селітра зберігалася на 12-му складі. До вечора 4 серпня.

Що кажуть експерти

Експерти і "експерти" розділилися на два табори: одні вважають, що настільки потужний вибух через селітру відбутися не міг, і це була ядерна зброя або ще що-небудь не менш потужне; інші схиляються до того, щоб підтримувати офіційну версію.

Наприклад, колишній співробітник ЦРУ Роберт Баєр, який прослужив тривалий час на Близькому Сході, в тому числі в Лівані, заявив, що не вірить у версію з аміачною селітрою. На його думку, вибухнули боєприпаси або ракетне паливо, які могли зберігатися на тому складі.

"Погляньте на цю помаранчеву кулю, це явно, як я вже сказав, вибухівка військового призначення", — сказав він, при цьому, правда, проігнорувавши червоний колір диму.

"Це була якась бомба", — впевнено заявив під час вчорашнього брифінгу президент США Дональд Трамп, посилаючись на якихось great generals.

Між тим, фахівець зі знешкодження бомб терористів Кріс Хантер, який свого часу був експертом-свідком в суді у справі про підрив екс-прем'єра Лівану Рафіка аль-Харірі в 2005 р., у коментарі Sky News зазначив: колір диму – білий, рожевий, червоний – не характерний для вибуху пороху або боєприпасів. Дим був би чорного кольору. Червоний колір диму він пояснює результатом горіння меблів, фарби тощо.

Експерт з контролю над озброєннями і професор Інституту міжнародних досліджень Міддлбері в Монтереї Джеффрі Льюїс в інтерв'ю The Washington Post підкреслив, що червоний колір вказує на нітрат амонію.

За його словами, оксид азоту, що виділяється при займанні забарвлює дим в червонувато-коричневий колір. Тому, на думку Льюїса, це не може бути ядерний вибух, який побачили "багато хто, кому не доводилося спостерігати вибухи" і хто ігнорує різницю між грибоподібною і сферичною хмарою.

Біла куля, або "Хмара Вільсона", що утворилася після вибуху, – це волога з повітря, що конденсується через ударну хвилю.

І воно не є помітною рисою тільки ядерного вибуху, підкреслив у свою чергу в коментарі The Guardian доктор філософії в Університеті Нью-Мексико Мартін Пфайффер.

У вибуху в Бейруті, каже він, не було характерних для ядерного "сліпучого білого спалаху" і теплової хвилі, яка призводить до великих займань і обпікає шкіру.

Відкинув версію з ядерним вибухом і співробітник Массачусетського технологічного інституту Віпін Наранг, що спеціалізується на ядерній зброї.

Шеріл Рофер, вчений-ядерник на пенсії, в свою чергу згодна з колегами. У Twitter вона підтвердила: гладка сферична хмара – це конденсація води; червоний дим – викликаний оксидом азоту, а вибух – нітратом амонію.

Ряд експертів також зазначив, що вибух у Бейруті дуже схожий на ті, які трапилися на промислових складах китайського Тяньцзіня в 2015 р., де зберігалась величезна кількість небезпечних хімічних речовин: зокрема, ціаніду натрію та нітрату калію.

Китайська влада після проведеного розслідування повідомила, що тоді через спеку загорілася легкозаймиста нітроцелюлоза, а потім загорілися і вибухнули склади з нітратом амонію.

Сама по собі аміачна селітра не горить, однак сприяє збільшенню швидкості згоряння, якщо поруч є горючі матеріали. При нагріванні виділяються токсичні гази – оксид азоту і аміак.

Вибух може статися, якщо є детонатор, яким може стати і цукор, і підсмажене пшеничне борошно (у Лівані, до речі, криза, і влада зараз закуповує борошно, що могло підсмажитися через горіння піротехніки); і солярка, і деревна мука, і вугільний пил тощо.

Попередні висновки

Звичайно, з погляду міжнародних відносин та геополітичної ситуації в регіоні в Лівані далеко не все спокійно.

Він десятками років є полем для з'ясування стосунків ряду ісламських режимів з Ізраїлем. Щоправда, останній свою причетність заперечує і вже повідомив про намір разом з Францією, Великобританією та іншими країнами скерувати гуманітарну допомогу до Лівану.

Це і угрупування "Хезболла", яке Іран підгодовує і використовує у своїх проксі-війнах, включаючи сирійську. Угруповання у свою чергу має неабиякий вплив на уряд в цілому.

У той же час, на голову цього уряду також має сильний вплив і Саудівська Аравія.

Додати сюди ще Туреччину і Катар і виходить гримуча суміш політичних протиріч і нестабільності. А з нещодавніх пір і економічної кризи (85-відсоткова девальвація ліванського фунта, скорочення імпорту на 40% тощо), що розпочалася після відмови влади повертати борги МВФ і посилилася через епідемію коронавіруса.

Однак поки що все говорить на користь версії з нітратом амонію та нещасного випадку, нехай він і став результатом недбалості. Що б не говорили анонімні генерали Трампа.