Неголобородько. Чи стане президентом Перу шкільний учитель Педро Кастільо

За результатами підрахунку 100% бюлетенів у другому турі президентських виборів у Перу, що відбувся 6 червня, 50,125% голосів отримав Педро Кастільо, висунутий марксистсько-ленінською партією Peru Libre. Це всього на 44 тис. голосів більше 49,875%, відданих його суперниці Кейко Фухіморі, дочці експрезидента Альберто Фухіморі, яка балотувалася від консервативної Fuerza Popular. Незначний розрив дав обом кандидатам привід оскаржувати результати по ряду ділянок.

Переможець не буде оголошений доти, доки виборчий суд Перу не винесе рішень щодо сотень тисяч спірних бюлетенів. Це може зайняти кілька днів і навіть тижнів. Таким чином, інавгурація президента, запланована на 28 липня, може бути відкладена. Але тривала невизначеність загрожує зростанням напруженості, при тому що Перу і так балансує на межі соціального вибуху. Фухіморі тим часом не думає здаватися. На сьогоднішній пресконференції вона знову звинуватила опонента в крадіжці голосів, а її штаб домагається відкликання протоколів з 900 виборчих дільниць.

Перед Кастільо, який уже оголосив про свою перемогу, стоїть складне завдання. Йому потрібно терміново розширити базу своєї підтримки серед тих, хто вагався, але все-таки проголосував за Фухіморі, при цьому не відштовхнувши від себе свій основний, лівий і вкрай лівий електорат. І Кастільо обережно, але послідовно, знижує радикалізм своїх гасел. Але у такого зниження є межа, і, схоже, її вже досягнуто.

Хто, за що і проти кого голосував

Економіка Перу стоїть, по суті, на двох ногах: на гірничодобувній промисловості і сільському господарстві. І хоча сільське господарство дає лише 8,5% ВВП, у ньому зайнята значна частина населення. Вже один цей факт припускає відчутний майновий розрив як між групами населення, так і між регіонами.

Хоча Перу — один зі світових лідерів з видобутку міді, срібла і золота, зростаюча вартість видобутку у зв'язку з виробленням відносно легкодоступних родовищ робить країну вкрай залежною від іноземних інвестицій і від цін на метали на світовому ринку. У поєднанні зі складними природними умовами це забезпечує вічну нестабільність — і точно, за чотири роки в Перу змінилося чотири президенти і в. о. президента.

Нестабільність посилила і епідемія коронавірусу. Перу очолила світовий список країн, які зазнали в процентному відношенні найбільших втрат: 500 смертей на 100 тис. осіб. Це не дивно: ні гірничорудна промисловість, ні сільське господарство не припускають віддаленої роботи. Коронавірусна криза збільшила розрив між багатою Лімою, гірничорудними районами, що відчули деякий спад, і сільською провінцією, що найбільше потрапила під удар. Зрештою саме сільська провінція і дала Кастільо більшу частину голосів.

При цьому значна частина тих, хто підтримав Кастільо, голосувала не стільки за нього, скільки проти Фухіморі, негативний рейтинг якої, судячи з опитувань, стартувавши з 63% при її висуванні в грудні, знизився до 55% до першого туру. Але водночас Фухіморі мала і найбільший позитивний рейтинг. Її прихильники згуртовані і агресивні і в більшості своїй багатші і освіченіші за прихильників Кастільо, що становлять досить кволу, неоднорідну масу.

Результати Кастільо і Фухіморі в першому турі були досить скромними: лідирував Кастільо з 19,10% голосів, Фухіморі отримала 13,37%. Решту вони добирали за рахунок тих, хто не збирався голосувати за них спочатку.

Ситуація в парламенті (Конгресі) Перу, обраному на початку минулого року, також досить складна через його надзвичайну багатопартійність. При цьому для Кастільо вона менш сприятлива, ніж для Фухіморі, — умовно-ліва частина Конгресу, що здатна хоча б частково виступити на його підтримку, не перевищує 37 мандатів зі 130.

Прагнучи отримати максимальну електоральну підтримку, Кастільо в другому турі пішов на істотне пом'якшення своїх позицій, заявлених у першому. "Ми не чавісти. Ми не комуністи. Ми робітники. Ми підприємці, і ми гарантуємо стабільну економіку, поважаючи приватну власність, поважаючи приватні інвестиції і насамперед поважаючи основні права, такі як право на освіту і здоров'я", — заявив він в одному зі своїх виступів безпосередньо перед голосуванням 6 червня.

Проте Кастільо, як і раніше, наполягає на розширенні державного регулювання. Список його намірів, навіть відкоригований і пом'якшений, включає нову конституцію, в якій "соціальна ринкова економіка" повинна бути замінена на "народну економіку з ринками" (під це визначення можна підвести що завгодно, але інвестори і заможна частина населення передбачувано напружилися), захист довкілля на противагу "неолібералізму" (ще один привід напружитися для інвесторів), збільшення державної підтримки сільського господарства, розширення ролі держави з "контролера" на "контролера, планувальника, новатора, підприємця і захисника" і перегляд умов розподілу прибутку транснаціональних видобувних компаній (що негайно викликало просідання національної валюти і курсів акцій). Крім того, Кастільо пропонує збільшити бюджет на освіту з 3,5 до 10% ВВП. Водночас він виступив проти легалізації абортів і рівноправного шлюбу, відійшовши від типово лівого порядку.

Загалом, список намірів Кастільо дійсно здатний об'єднати найширшу, наскільки це можливо, частину лівих виборців, не втративши при цьому їх вкрай лівий фланг. Що ж до можливостей його реалізації, то вони будуть обмежені позицією Конгресу. Це завжди дає Кастільо можливість виправдатися — мовляв, пропонував, намагався, але не був підтриманий, і, можливо, збільшить шанси Peru Libre пройти до Конгресу на чергових виборах. Зараз депутатів від Peru Libre в Конгресі немає, зате від Fuerza Popular — є. Втім, до виборів Конгресу, навіть у разі його дострокового розпуску, що в історії Перу теж не рідкість, Кастільо ще треба дожити, утримавши за собою крісло президента.

Особистість: справжній учитель і профспілковий активіст

Безсумнівно, Кастільо — популіст. Але його популізм — інструмент, необхідний йому для реалізації ідей, зрозуміло окреслених його особистою і політичною біографією. Це принципово відрізняє Кастільо від Володимира Зеленського, з яким перуанця вже встигли порівняти в українському сегменті соцмереж. До речі, учитель Кастільо — справжній, на відміну від гротескного Голобородька.

Біографія 51-річного Кастільо відповідає його програмі. Він народився в родині неписьменних селян в місті Пунья департаменту Кахамарка, найбіднішого з регіонів Перу, третьою дитиною з дев'яти. Під час громадянського конфлікту, що почався в 80-х роках, Кастільо брав участь в загонах Ronda campesina — селянської самооборони, створеної в середині 70-х в Кахамарці для підтримки порядку в віддаленій сільській місцевості, що поширилася потім по всій території Перу і була узаконена Альберто Фухіморі. Спочатку Ronda campesina захищали селян від кримінальної злочинності, а в подальшому — і від ідейних радикалів з Sendero Luminoso і MRTA. Відгуки про Кастільо за цей період суто позитивні, хоча самі по собі Ronda campesina були явищем неоднозначним. Крім бандитів, які грабували селян, вони страчували людей за звинуваченнями в чаклунстві, невірності і гомосексуалізмі.

Надалі Кастільо закінчив педагогічний інститут, отримавши ступінь бакалавра педагогіки і магістра психології. З 1995 р. він працював учителем у початковій школі на своїй батьківщині, в Пуньї, де висунувся в профспілкові лідери. Крім того, разом з дружиною він тримає ферму, вирощуючи корів, свиней, кукурудзу і солодку картоплю.

Перший досвід політичної боротьби Кастільо отримав під час страйку вчителів у 2017 р., очоливши профспілку. Страйк закінчилася частковим успіхом і був припинений під загрозою локдауну. Самого Кастільо перуанське МВС звинуватило у зв'язках з Рухом за амністію і основні права (Movadef), афільованим з Sendero Luminoso. Але доказів наведено не було, подальшого розвитку обвинувачення не отримало, а сам Кастільо зв'язок з Movadef заперечував. Ймовірно, це була помилкова інформація, вкинута МВС для підриву позицій Кастільо в профспілці.

Подальша політична еволюція Кастільо носила здебільшого непублічний характер. Як кандидат від Peru Libre він сплив лише за шість тижнів до офіційного початку передвиборчої кампанії і спочатку розглядався як прохідна фігура, позбавлена шансів на перемогу.

Ризики

Наскільки далеко вліво здатний зайти Кастільо — ось головне питання, що стоїть сьогодні перед перуанцями. Відповідь виглядає неочевидною. З одного боку, у лівих поглядів Кастільо виразно немає міцної теоретичної бази, що може породжувати відсутність стратегії і тактику негайних реакцій на одномоментні проблеми без спроб прорахувати віддалені наслідки. Але лівизна Кастільо стримується його практичним досвідом, селянським і профспілковим. А його головний економічний радник — Педро Франке, колишній економіст СБ і ЦРЛ Перу.

Проте багаті люди Перу, які згуртувалися навколо Фухіморі, бачать в Кастільо загрозу для себе і вже почали масово переказувати внески або переказувати гроші за кордон, побоюючись повторення венесуельського сценарію: експропріації землі і краху економіки. Втім, і в Перу вже траплялися аналогічні події: аграрна реформа і експропріація земель у 1960-х і гіперінфляції в 1980-х, обидві — при лівих урядах.

Щоб задовольнити збільшений попит, банки були змушені терміново ввозити в Перу готівкові долари. У Лімі з'явилися листівки: "Думайте про своє майбутнє, а не про комунізм". Правда, Кастільо в них прямо не згадується, і ніхто не взяв на себе відповідальність за їх розклеювання.

Після того як Кастільо вийшов уперед у першому турі 11 квітня, перуанський соль упав приблизно на 8%, а середній індекс перуанських акцій — на 9%. Його передбачувана перемога в другому турі додала 1,7% до зниження соля і 3,2% — до зниження курсів акцій.

Прихильники Фухіморі закликають до нових виборів, оскільки, за їхніми словами, у Кастільо не буде легітимності для управління країною, а прихильники Кастільо прибувають із сільської місцевості і збираються перед виборчим судом в Лімі.

Чи настане кінець "Золотого століття бідності"?

Основна обіцянка Кастільо зрозуміла навіть найнеосвіченішим верствам населення і постійно повторювалася їм під час передвиборчої кампанії: "У багатій країні не повинно бути бідних". Інакше кажучи, Кастільо виступає за соціальний перерозподіл ресурсів під контролем держави, що цілком узгоджується з ідеологією Peru Libre і негайно розділив перуанське суспільство приблизно навпіл, викликавши підтримку у однієї половини і паніку в іншої. З урахуванням неминучого конфлікту з Конгресом, де більшість безроздільно належить правим, це породить на наступні п'ять років сценарій, який перуанські аналітики вже резюмували словом desgobierno (погане управління — ісп.).

Виконати більшість обіцянок Кастільо буде, найімовірніше, неможливо. Для конституційних змін потрібно 87 голосів, яких у нинішньому складі Конгресу у нього немає і не може бути. Зате загроза імпічменту виглядає для Кастільо цілком реальною. Механізм імпічменту відмінно відпрацьований і анітрохи не заіржавів — Мартін Віскарра був відсторонений від посади президента зовсім недавно, у 2020 р., через "моральну нездатність" управляти державою. Рішення про імпічмент приймається простою більшістю, а для його постановки на голосування в Конгресі потрібні всього 52 голоси.

З іншого боку, Кастільо, зіткнувшись з опором з боку агресивної політичної опозиції, ділового сектору, здебільшого ЗМІ і командування збройних сил, може ризикнути на розпуск Конгресу, нехай і і не цілком законний, але підтриманий в провінції.

Становище Фухіморі теж досить складне. Прокуратура Перу запросила 10 червня ордер на її арешт за невиконання угоди про визнання провини, яка дозволила їй минулого року покинути в'язницю, де вона відбувала покарання за відмивання грошей.

Таким чином, обидві протиборчі сторони відчувають величезну спокусу зіграти ва-банк.

Але і мирний, принаймні попервах, сценарій не обіцяє бути ні простим, ні навіть мирним надалі. Протягом останніх чотирьох адміністрацій Перу була однією з найбільш швидкозростаючих економік світу, проте середнє по країні економічне зростання не поліпшувало якість життя значної частини населення. Останній удар нанесла пандемія COVID-19, яка створила ситуацію гострої соціальної кризи в умовах формального економічного зростання. Інакше кажучи, альтернативої соціалізації економіки став назрілий бунт низів, і навіть якщо Фухіморі потіснить Кастільо, їй доведеться вирішувати ті самі проблеми. Її програма розрахована на укорінений страх перед лівої політикою після травмуючих подій 80–90-х років, послаблення громадянського суспільства після багатьох років неоліберальної політики і міцні позиції в Конгресі "гумових" партій, що фінансуються олігархами. До теперішнього часу все це успішно стримувало спроби лівих кинути виклик сформованому статус-кво. Але, схоже, соціальний тиск уже досягло тієї межі, коли такі методи не працюють.