Як Москва втрачає стратегічного союзника
26-27 лютого в Ірані відбулися вибори в Ісламський консультативна рада (парламент, меджліс) та Рада експертів. В першу чергу, слід розшифрувати, які функції виконують дані органи влади. 290 парламентаріїв відповідають за розробку законопроектів, бюджету країни, ратифікацію міжнародних угод. Кандидатів у парламент, як і в Раду експертів і президенти стверджують 12 членів Ради вартових конституції. Квота на половину складу Ради вартою належить президенту, а друга - парламенту, а також у нього є право накласти вето на закони междлісу і вносити зміни в конституцію. Вищого лідера країни (головна особа в Ірані) на довічний термін обирають 88 богословів з Ради експертів (муджтахидов). Вибори в останній у свою чергу, проходять раз на вісім років. Ось такий кругообіг влади в Ісламській республіці Іран.
Як видно, Рада експертів представляє для нинішнього Вищого лідера аятоли Алі Хаменеї величезну цінність, оскільки, як вважається, що новий склад цього органу має затвердити спадкоємця 76-літнього батька нації.
Однак результати виборів представляють загрозу планам аятолли. Зокрема, в Тегерані прихильники президента і колишнього помірного консерватора Хасана Рухани (другої особи в Ірані) взяли 15 з 16 мандатів у Раду експертів. Крім нього, в Раду пройшов впливовий політичний лідер Алі Акбар Хашемі Рафсанджані, на якого повстав Хаменеї за підтримку опозиції 7 років тому під час масових протестів проти фальсифікації виборів. Тепер з 88 богословів 15 представляють реформаторів і помірних консерваторів, що об'єдналися в пику остогидлої ультраконсерватизму. Приголомшливого успіху реформатори досягли і на виборах в меджліс в Тегерані, взявши всі 30 мандатів. В загальному ж, вони отримали третину депутатських мандатів - 79, консерватори - 106, а решта 44 дісталися незалежним кандидатам, за яких, очевидно, тепер буде вестися битва між двома силами. І тут важливо врахувати такий вагомий фактор, як фальсифікація, яка властива державам, де правлять "не цілком демократичні" режими.
У той же час, як пише у своїй колонці для Al-Jazeera професор іранських досліджень та порівняльного літературознавства в Колумбійському університеті в Нью-Йорку Хамід Дабаші (Акоп Кеворкян), явка на виборах склала 60%, якщо можна вірити офіційним даним органів Ісламської республіки". І якщо це реальні цифри, то, на його думку, 30-40% іранців відмовилися визнати, що вищезгаданий Рафсанджані може стати потенційним новим Вищим лідером. Крім того, Дабаші приходить до висновку, що поки консерватори і реформатори воюють: перші називають друге агентами імперіалізму і тими, хто підтримує антиіранські санкції, а другі перше - войовничими ретроградами; серед іранських виборців зростає невдоволення цієї гризнею і, по суті, воно дозріло для альтернативи - свого роду третьої сили. Колумніст переконаний, що і консерватори і реформатори втратили на цих виборах, при цьому другі про це ще не знають. Вони втратили електорат, який не цікавить марнослів'я, а тому такий виборець не пішов голосувати - в тому числі і сам професор, як він зізнався. "Втомлені старі реформатори" не можуть поки використовувати потенціал для нового витка спіралі розвитку іранської держави і суспільства.
В принципі, його результативне турне по країнах Європи відразу ж після скасування санкцій показало, що в таборі реформаторів це прекрасно усвідомлюють і вже починають діяти. Минулі вибори надають їм можливість вийти на новий рівень і досягти кращого результату на наступних, завчасно підготувавши грунт для цього.
При такому розкладі можна згадати й іншу складову нинішньої і майбутньої бурхливої активності Ірану в країнах Заходу - це співпраця з Російською Федерацією в регіоні. Співробітництво двох країн, зокрема, в Сирії, стикається з серйозною перешкодою (і програє, варто зауважити) - амбіціями розкутого (скасування санкцій) Тегерана, який проводить масштабну інтервенцію на ринку нафти, представляючи тим самим серйозну загрозу для Москви, яка втрачає поступово цей самий ринок. При цьому раніше вже Росію потіснила Саудівська Аравія. Те, що ніякі постачання російської зброї не зіштовхнуть Тегеран з наміченого шляху - це вже доконаний факт, не тільки декларований першими особами Ірану, але і демонстрований з допомогою конкретних дій. З останніх - це відмова заморозити видобуток нафти на рівні січневих обсягів, про що вже раніше писала "ДС".
Крім того, розкрився ще один важливий момент у цій епопеї з військовою співпрацею Тегерана і Москви в Сирії. Курдська Rudaw з посиланням на ізраїльський Канал "2" повідомив, що Хаменеї і Рухани вирішили вивести 2,5 тис. іранських спецназівців - бійців Корпусу вартових ісламської революції, присутність яких в Сирії Тегеран, звичайно ж, заперечував. Іран лише підтверджував, що сирійському президенту Башару Асаду допомагають його військові радники, яких - 700 чоловік - до речі, Хаменеї і Рухани прийняли рішення поки що залишити. Бойове ядро ж тепер складуть члени шиїтського руху "Хезболла", яких підгодовує Іран. Втрати іранців в сирійському конфлікті склали близько 160 чоловік. Однак навряд чи загибель солдатів, а насамперед декількох генералів і інших високих чинів, послужила причиною такого рішення. Багато хто пов'язує його з наступившим опівночі 27 лютого перемир'ям в Сирії, але адже та ж Москва свою активність не зменшила, попередньо підкресливши, що бойовики "Ісламського держави" і місцевої "Аль-Каїди" - "Фронт ан-Нусра" - виключаються з угоди про режим припинення вогню.
Тому даний крок іранських перших осіб пояснюється багаторівневим пошуком компромісів із Заходом. Подальше участь у заходах Росії, які спрямовані на ескалацію в Сирії, загрожує негативними наслідками. В умовах, коли Іран, тільки почавши виходити з-під санкцій, посилено вивчає міжнародне економічне поле, не можна перекреслити перспективи. А значить Тегеран і далі буде дистанціюватися від Росії, причому ще більш активно після виборів, які, до речі, також входять у цю багаторівневу систему. Така позиція Ірану суттєво послабить вплив Москви на сирійські процеси і на регіон зокрема, так і не в міру войовнича риторика іранських теократов, ймовірно, знайде більш м'які форми і поступово зійде нанівець.
