Прикопати за правилами. Навіщо Кремлю знадобився новий ДЕСТ масових поховань
Братські могили Кремлю потрібні через наслідки пандемії Covid-19 як інформаційна зброя — і як приготування до потенційної ескалації на Донбасі
У Кремлі за кілька останніх років винайшли низку велосипедів на радянських запчастинах.
По-перше, на рубежі 2020-2021 років у зв'язку з відпливом трудових мігрантів були фактично відроджені традиції ГУЛАГу: ув'язнених у масовому порядку почали посилати на примусові роботи, наприклад, на будівництво льодової арени в Новосибірську. Працю ув'язнених оцінили у додаткові 15,2 млрд рублів для бюджету цього року і 15,8 млрд — наступного. Вигідна схема, як не крути: і дешева, безсловесна робсила, і наповнення скарбниці.
По-друге, з легкої руки міністра оборони Сергія Шойгу, котрий запустив реконструкцію Байкало-Амурської магістралі, Москва повернулася до використання "студентських будзагонів" під час дорожніх робіт.
На цьому режим Володимира Путіна вирішив не зупинятися та продовжив відкривати для співгромадян милі серцю радянські традиції та практики. Наступний номер виступу — масові поховання на випадок воєнних конфліктів та надзвичайних ситуацій.
У період з 31 серпня по 13 вересня було прийнято чотири ДЕСТи авторства Всеросійського НДІ з проблем цивільної оборони та надзвичайних ситуацій МНС Росії щодо розвитку цивільної системи оборони, реагування на НС і, власне, масових поховань.
Ось їх повні назви: "Захисні споруди цивільної оборони. Порядок оцінки готовності"; "Безпека у надзвичайних ситуаціях. Оцінка збитків. Терміни та визначення"; "Захисні споруди цивільної оборони. Споруди блок-модульного типу, що швидко монтуються, повної заводської готовності. Загальні вимоги"; "Поховання термінове трупів у воєнний та мирний час. Загальні вимоги".
Безсумнівно, найбільш "чіпляючим" ДЕСТом є останній, у якому прописані норми та технології кремації; поховань із застосуванням хлорного вапна в братських могилах людей і тварин, які "загинули під час військових конфліктів або внаслідок цих конфліктів, а також, у разі потреби, внаслідок надзвичайних ситуацій мирного часу". Крім того, деталізовані заходи безпеки поховання за підвищеного радіаційного фону або ризику інфекційного зараження.
Досі у Росії подібні нормативи діяли лише для воєнного часу. Однак цілком логічно, що якщо Росія веде не відкриту, а гібридну війну, то й кордон між мирним та військовим часом також буде розмитий.
Це досить зручно для режиму Путіна, навіть якщо масове поховання буде потрібно не як наслідок військового конфлікту, а внаслідок надзвичайної ситуації техногенного характеру. Наприклад, на випадок, якщо в Неноксі або десь ще рвоне чергова ядерна "вундервафля" російського ВПК. Загалом у Кремлі просто готуються до нових техногенних катастроф з великою кількістю жертв, очевидно, чудово розуміючи, що це нова реальність, обумовлена повсюдною технологічною та науковою деградацією, а також розвалом інфраструктури.
Проте вибір моменту запровадження настільки промовистих ДЕСТів свідчить про мотивацію іншого роду.
На мотивацію, яка прямо стосується: по-перше, пандемії Covid-19, яка продовжує забирати тисячі життів у Росії; по-друге, мілітаристської бравади Москви на кордоні з Україною, а також міграційної кризи на білорусько-польському кордоні та, як наслідок, зростання напруги у відносинах із ЄС, на що Кремль швидко відреагував відправкою до Білорусі чергової партії військових.
У даному випадку неоголошена війна Росії та пандемія є взаємодоповнюючими чинниками. І обидва вони пояснюють необхідність у проробленому механізмі оперативного рятування від тіл.
Ветеранська математика
На сьогоднішній день, лише за офіційними даними, у Росії від Covid-19 померло 260 тис. осіб. Британська газета Financial Times, проаналізувавши абсолютну кількість додаткових смертей, у свою чергу пише, що надмірна смертність у Росії перевищила 753 тис. осіб.
Таким чином, РФ вийшла на друге після США місце за кількістю додаткових смертей за час пандемії.
При цьому 83% померлих від Covid-19 (знов-таки за даними Росстату) — люди старше 60 років. Тобто людський фундамент будь-якого параду перемоги в Росії.
І ця "база" тане рекордними темпами. Російські "Відомості" уточнюють, що від Covid-19 помер кожен четвертий ветеран і учасник Другої світової війни, а залишилося їх лише близько 900 тис. У квітні 2020 р., як стверджує Мінпраці, їх було 1,26 млн осіб.
Якщо звернутися до простої арифметики, а саме прикинути, що тим, хто у віці бодай 18 років брав участь у бойових діях в останній рік війни, то цього року їм стукнуло вже 93 роки.
Дані Росстату на 1 січня 2021 р. показують, що у країні люди віком від 65 років становлять 15,8% населення, тобто приблизно 23 млн осіб, якщо уявити, що в Росії насправді, як і раніше, проживають 146 млн осіб.
З цих 15,8% 626,5 тис. осіб — це люди віком 90-94 років, 95-99-літніх — 131,5 тис., від 100 років — 30,4 тис. Тобто потенційних ветеранів (без учасників, до яких прирівнюють також, виходить, дітей, які отримали інвалідність під час війни, пережили блокади, що стояли біля верстата у непризовному віці) – менше 800 тис. на початок року.
І це найвразливіша перед Covid-19 соціальна група. Скільки ж ветеранів у Росії залишилося насправді, дізнатися ми зможемо лише у разі повальної демократизації РФ та її відходу від ідеології перемоги (коли більшість ветеранів на параді – це "ветерани").
До того часу ніхто в Кремлі ніколи не визнає, скільки кадрів для парадів насправді померли через Covid-19 та провальну політику у сфері охорони здоров'я. Звідси й потреба у нових братських могилах — ще одній радянській спадщині.
Ще понароджують і ще накопають
Другий згаданий чинник — неоголошена, або гібридна війна Росії проти України.
Прийняттям ДЕСТ про термінові масові поховання режим Путіна може переслідувати дві цілі, які необов'язково взаємовиключають одна одну.
По-перше, сам факт прийняття ДЕСТів, але насамперед масове тиражування цієї події у російських ЗМІ, є інформаційною зброєю Кремля.
Завдання — підтвердити, переконати ворога (Україну, ЄС, США) у крайній готовності Росії йти до кінця, тобто готовності до прямих зіткнень, хай і за участю не кадрових солдатів російської армії, а, як водиться, — "їхтамнетів".
Хоча, можливо, і за участю саме кадрових російських військових з огляду на те, що, як повідомила вчора українська військова розвідка, ватажки ОРДЛО звернулися до Москви з проханням дати добро на офіційне укладання громадянами РФ контрактів із місцевими НВФ.
І це також може бути елементом інформаційної війни з боку Росії. Тим більше, що російське керівництво майстерно інтрументалізує загрозу застосування сили.
Як і минулої весни, Кремль дістав із кишені загрозу вторгнення, чим розбурхав Київ, Брюссель та Вашингтон. Останній, до речі, через дії РФ подумує над тим, щоб надіслати ЗСУ ще зброї, наприклад Javelin.
Таким чином Путін значно підвищує ставки та посилює свою переговорну позицію на тлі енергетичної та міграційної криз як напередодні можливої нової зустрічі з президентом США Джо Байденом, так і у відповідь на спроби інших учасників "нормандського формату" організувати новий саміт на їхніх, а не російських умовах.
По-друге, ДЕСТ про масові поховання міг бути потрібним, так би мовити, у справі — на випадок бойових зіткнень з українською армією і бойовиків, і найманців-"добровольців", і кадрових "їхтамнетів", якщо Москва виконає прохання ватажків ОРДЛО. Оголошення війни занадто старомодне і пов'язане з масою незручностей, а "двохсотих" все ж таки кудись подіти треба.
До речі, за даними ГУР МО, Росія зараз під контролем комплексної комісії 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу проводить в ОРДЛО масштабні командно-штабні навчання, до участі в яких залучили мобілізаційний резерв, силовиків і, власне, бойовиків.
Це говорить або про продовження "накачування" ситуації, або про реальну підготовку до бойових дій на Донбасі, внаслідок яких у РФ піде караван із тілами "борців за свободу Домбасу". Які формально військовослужбовцями Росії, як завжди нагадують у Москві, не є. Тобто це формально мирні громадяни, які, будучи вбитими за кордоном, зокрема в Україні, знову-таки формально стануть жертвами надзвичайної ситуації.
Власне, тому Кремлю і потрібно було впорядкувати процедуру масових поховань у мирний час. Тим більше, що порівняно з 2014-2015 рр. значного зростання числа мобільних крематоріїв у розпорядженні Міноборони РФ не спостерігається, а доступ публіки до обліку кількості втрат "їхтамнетів" (хоча б по табличках на могилах, тому що статистичні дані засекречені), як це було в той же період, безумовно небажаний для російського керівництва. Так що нові партії "добровольців" і "шахтарів"-клієнтів кремлівського воєнторгу, що відпочили, тепер будуть прикопувати за держстандартом, що виключає можливість точного підрахунку непосвяченими.
Фактично ж упорядковується вся технічна складова гібридних зарубіжних авантюр. Поранених найманців, як показало розслідування "Радіо Свобода", таємно доставляють на лікування до клініки "Согаз" доньки Путіна Марії Воронцової, а тих, кому пощастило менше, — прямо до братських могил.