Повернення росіян в ПАРЄ. Коли з Росії знімуть всі санкції
Члени Парламентської асамблеї Ради Європи в ніч на вівторок, 25 червня, прийняли резолюцію на підставі доповіді "Посилення процесу прийняття рішень Парламентської асамблеї в тому, що стосується прав і голосування" авторства представника Бельгії Петри де Суттер. Ключовим є закладений механізм де-факто послаблення можливостей Асамблеї вводити санкції стосовно тих чи інших національних делегацій. Прийняття відповідних рішень переноситься на більш вузьке коло - в зону відповідальності Комітету міністрів РЄ та генсека Ради Європи.
Хоча, слід визнати, резолюція все ж дозволяє відмовляти у підтвердженні повноважень делегацій та затвердження точкових обмежувальних заходів. Українська делегація оскаржила повноваження російської делегації, і на формування відповідної резолюції моніторингового і регламентному комітету ПАРЄ дали добу. Як і очікувалося, перший комітет провалив всі поправки, позбавляють росіян повноважень. Втім, регламентний комітет стурбований можливим присутністю у складі делегації РФ незаконно обраних в окупованому Криму депутатів до Держдуми. Що доручив з'ясувати Венеціанської комісії. Так що Росії може ще доведеться переформатувати свою делегацію. Поки ж вона працює з усіма повноваженнями і навіть встигла проголосувати за кандидатуру генсека Ради Європи, яким, між тим, стала представниця Хорватії Марія Пейчинович-Бурич. Українська делегація у голосуванні в знак протесту не брала участь, але підтримувала саме хорватку. Хоч якесь розраду.
Кампанія під гаслом "во благо Ради Європи і російських громадян" стартувала ще навесні. Вона передбачала участь всіх делегацій в засіданнях і голосуванні щодо кандидатур на пост генсека РЄ. Другий головний аргумент прихильників повернення РФ: якщо її виключити або вона сама покине СЕ, то громадяни РФ залишаться без доступу до такого важливого інструменту, як Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ).
Благородно. І притягнуте за вуха. По-перше, російським судам дозволено не визнавати рішення ЄСПЛ. По-друге, суддів обирають делегати ПАРЄ. І тут виникає питання: а що, власне, заважає формуванню ЄСПЛ з "правильними" суддями (хоча б кількома), враховуючи, що Росії прямо або побічно вдалося переманити на свою сторону стільки європейських політиків?
Відповідей від цих політиків, природно, отримати не вийде. Права громадян РФ і загальна місія СЕ стали мантрою, прикрывшей спочатку ухвалення 10 квітня резолюції №2217. Та ще не гарантувала повернення делегації РФ, але відкрила для неї віконце, про який писала "ДС". Вже 17 травня 30 з 47 членів Комітету міністрів РЄ схвалили послаблення, а 3 червня своє "так" сказав і Регламентний комітет ПАРЄ. Крапка була поставлена вже на літній сесії в Страсбурзі, коли резолюцію підтримали 118 осіб. 62 делегати виступили проти і ще 10 - утрималися.
Як голосували
Позиція країн з резолюції проілюстрована результатами голосування на сайті Асамблеї.
За: Андорра, Австрія, Азербайджан, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Кіпр, Норвегія, Сан-Марино, Сербія, Туреччина, Франція.
Частково за: Вірменія, Бельгія, Німеччина, Данія, Італія (один утримався), Молдова, Нідерланди, Португалія, Словаччина, Фінляндія, Хорватія, Чехія, Швейцарія,
Проти: Грузія, Латвія, Литва, Україна, Естонія.
Частково проти: Великобританія (двоє "за", троє утрималися), Польща, Швеція.
Проти/за 50х50: Ліхтенштейн, Румунія (від обох країн по два делегати в ПАРЄ).
Утрималися: Словенія (один делегат).
Відсутні: делегації Угорщини та балканських країн - Болгарії, Греції, Албанії, Північної Македонії, Чорногорії.
Що цікаво, представники найбільшої групи в Європарламенті - Європейської народної партії, що позиціонується як друзі України, здебільшого голосували "за". В той же час проти було більшість з ALDE (Альянсу лібералів і демократів за Європу).
У понеділок, 24 червня, в тому числі і пізно ввечері, в Страсбурзі панувало пожвавлення. Незважаючи на спірність питання делегати поспішали з поверненням РФ і отриманням заповітних внесків, і судячи по всьому, не тільки їх.
Приміром, був відхилений запит про проведення термінових дебатів на тему: "Покласти край російському шантажу і зажадати від членів Ради Європи, щоб Росія відповіла за відмову платити членські внески". І ще один запит на проведення дебатів щодо розслідування аварії Boeing Малайзійських авіаліній рейсу MH17 на Донбасі. Цікаво, про що думали тоді делегати з Нідерландів, де напередодні був представлений фінальний доповідь по катастрофі MH17. І в тій доповіді, нагадаємо, були названі четверо ключових підозрюваних, троє з яких - громадяни Росії. Якщо й думали про це, то повернення РФ в ПАРЄ за значущістю переважило 298 душ.
Асамблея так поспішала з голосуванням, що президент ПАРЄ Ліліан Марі Паск'є навіть не гребувала порушенням регламенту. Як розповів член української делегації Борислав Береза, Паск'є прийняла рішення, що змінити порядок денний можна простою більшістю, а не двома третинами голосів, як повинно. Представники України, в свою чергу, намагалися хоча б зупинити розгляд 226-ма поправками. Ще один делегат, Леонід Ємець, пояснив, яка мета переслідувалася внесенням поправок: "Якщо пройде хоч одна з тих, які змінюють певні пункти регламенту, то зможемо нівелювати всю резолюцію".
Але завзяття окремих європейських делегацій і безпосередньо керівництва ПАРЄ явно недооцінили. Ближче до голосування з'ясувалося, що канцелярія не встигла перекласти текст документа на французьку, а також у депутатів не було і оного і англійською. Як результат, дебати щодо резолюції пройшли без розгляду внесених змін. З такою плутаниною, навіть відвертим бардаком ПАРЄ більше нагадувала Верховну Раду. Не дивно, що росіянам і лобістам їх інтересів вдалося проштовхнути потрібне рішення. На радощах делегація РФ вже пообіцяла виплатити всі борги по внесках, що ще більше переконає прихильників її повернення в правильності вибору. Україна ж разом з делегаціями Грузії, Польщі, Словаччини, Литви, Латвії та Естонії по суті пішли в коаліцію, домовившись координувати свої дії в ПАРЄ, куди повернули представників країни-агресора.
Хто винен
Відповідальність за подію 25 червня в Асамблеї в Україні багато зараз покладають на президента Володимира Зеленського. Почасти це так. Зеленський з недавніх пір почав активно копіювати риторику Петра Порошенка, але не був настільки переконливий. Не в останню чергу через зволікання з очерчиванием своєї зовнішньої політики (його позиція була неясна ні під час кампанії, ні після інавгурації) і викликають запитання і сумніви представників його оточення. Тому присутнє стійке відчуття, що президент тільки і робив, що їв шаурму, купався у фонтані і подумки розставляв меблі в Українському домі. Так, Зеленський озвучив свої погляди вже під час візиту в Брюссель, а потім у Берлін і Париж. І знову-таки не був досить красномовний. Президент Франції Еммануель Макрон і канцлер ФРН Ангела Меркель почули ті ж слова, які їм говорив п'ятий президент України, але, глянувши на шостого, вирішили, що його можна проігнорувати.
Додало їм впевненості і, як вірно зауважив український делегат Володимир Ар'єв, самоусунення Зеленського від того, що відбувається в ПАРЄ. Мало того, за словами віце-спікера ВР Ірини Геращенко, Банкова і президент залишили без відповіді прохання делегації про термінову зустріч для обговорення ситуації в Асамблеї. Ймовірно, Зеленський вирішив, що було досить одного його заяви на зустрічі з Макроном, коли він не погодився з французьким президентом у питанні росіян в Асамблеї. Його ніби вимучений і апатичний коментар до уваги брати не варто.
Мовчання ж "розчарованого" глави держави в цілому можна пояснити образою на Верховну Раду. Зеленський не зумів або банально не захотів взагалі хоч якось консолідуватися з парламентом там, де це вкрай необхідно. Українська делегація в ПАРЄ - це не тільки викликає у Банкової алергію БПП, але й представники всіх фракцій Верховної Ради. Включаючи тих, хто вже кілька разів напрошувався в коаліцію з "Слугою народу". Тому з боку президента це якось по-дитячому, чи що. Адже є питання, які повинні виходити за рамки внутрішньополітичної гризні. Що повинно розуміти особу, обраний на пост глави держави і обіцяв світ на Донбасі. А ПАРЄ - одна з ключових майданчиків для роботи в цьому напрямку. Зеленський, мабуть, цього або не зрозумів (не виключено, що взагалі плутає ПАРЄ і ЕП), або ж його отговорило оточення, зайняте зараз переділом потоків і договорняками з олігархами.
І все ж не всі шишки Зеленському. Більшою мірою відповідальність за голосування, яке може стати в підсумку скринькою Пандори в контексті російської політики Євросоюзу загалом, лягає на плечі самих європейців, що спокусилися російським умовним рублем. Умовним, оскільки, не факт, що ті чи інші делегати отримували саме гроші. Таким рублем могли стати послуга в тій чи іншій сфері, пільги, знижки, спільні проекти і т. д. Інструментів прямого та непрямого підкупу людство наплодило безліч, і росіяни давно освоїли. Що зумовило фіаско України в Раді Європи. Так, Україна могла б піти тим же шляхом - інтенсивно персонально підгортати колег в ПАРЄ. Українська делегація провела відмінну роботу, але були все ж недоробки. Хоча й не завжди з їх вини. Хіба що викликає питання тактика "у будь-якій складній ситуації співайте гімн". Для картинки в телевізорі це красиво звичайно і багатьом українцям подобається. Але європейський парламентаризм, незважаючи на всі його мінуси, до такого все ж не звик.
Куди більш вагомою для європейців була б конкретика. Бажано, підкріплена серйозними досягненнями в економіці (поліпшення інвестиційного клімату, наприклад, сумірне з наданими Росією можливостями). Зрозуміло, що не бачачи цього, європейці зробили вибір на користь все ще живий сировинної економіки РФ.
Ну, і звичайно ж, на чолі кута коштує поновлення виплати Росією членських внесків - мільйонів і мільйонів євро. Теоретично компенсувати ці фінансові втрати СЕ могла б Україна в обмін на підтримку Європи, але це було б можливо тільки, якщо українська економіка демонструвала значне зростання. Чого немає. Економіка України, незважаючи на потужні антиросійські санкції, як і раніше, значно поступається російській.
Правда, "закрити" втрати могла й інша європейська країна з потужною економікою і великою кількістю ресурсів. Наприклад, Німеччина, профіцит бюджету якого за 2018 рік, як повідомляло німецьке статистичне відомство, досягло рекордних 58 млрд євро. Якщо б мова йшла про європейські цінності, Берлін спокійно міг би сплатити внесок замість Росії. Однак у насправді мова йде не про цінності, а про "Північному потоці-2", як ще однією формою прямого підкупу Москвою Берліна. Тому Європа, як завжди, вибрала прагматизм - поліпшення відносин з Росією і перспектива відновлення економічного співробітництва. Європейські цінності ж в таких питаннях, коли основний тренд заточений на прагматизм, є просто красивою обгорткою. І лицемірством з боку окремих країн ЄС, при будь-якій можливості і на кожному розі разглагольствующих про права людини.
Усвідомлюючи це, не варто все ж сприймати рішення як глобальну катастрофу. Так, це дуже погано і викликає тривогу. Особливо через заяв Парижа. Так, в день голосування в ПАРЄ, зауважимо, прем'єр-міністр Франції Едуар Філіп, говорячи про санкції, запевнив главу уряду РФ Дмитро Медведєва: "Це тимчасовий етап, який може бути скасований у будь-який момент. Ми знаємо, чому ці санкції були введені. Я думаю, що Росія про це знає також. Ми повинні використовувати будь-яку можливість, щоб диверсифікувати наші відносини". А держсекретар французького Мзс по європейських справах Амелі де Моншален і зовсім охрестила конфлікт між Україною і Росією "політичними розбіжностями".
І все ж ще не все скінчено. Чому? Перше: повернення делегації РФ - це хабар Кремлю з боку наївних європейців, які вирішили зробити перший крок назустріч, щоб зрушити процес з мертвої точки. Спрацює чи жест? Малоймовірно, але шанс змусити Москву хоча б говорити все ж є.
Що стосується самої ПАРЄ. Репутація Асамблеї підмочена - це факт. І в осяжному майбутньому вона швидше буде нагадувати Радбез ООН. Особливо в той час, коли в РБ була представлена Україна. Тобто стане платформою суто для інформаційної війни без конкретних рішень щодо ситуації в Україні. Незабаром чи не кожен виступ українців або росіян буде переходити в обмін колкостями і докорами. І тим, хто проголосував у ніч на 25 червня за повернення РФ, доведеться вислуховувати потік взаємних звинувачень, купатися в неприязні, лише невдоволено морщачи носи. Але складки швидко розгладять думки про отримані гешефтах. А може і не доведеться їм вислуховувати, враховуючи, які цікаві персонажі лізуть на вибори до ВР у списку "Слуги народу", так і в лавах інших політсил, у тому числі опозиційних.
