Не забуваючи Медведчука. Чому Росія "проковтнула" азовський вояж кораблів ВМСУ
Українські пошуково-рятувальний корабель A500 "Донбас" і морський буксир A830 "Корець" через три дні після виходу з Одеси, тобто 23 вересня, успішно минули Керченську протоку і увійшли в Азовське море. Подія знакова з точки зору повернення Києвом статус-кво в море, що Москва фактично перетворила на своє озеро. При цьому всім реакція з боку Росії, хоч і була, але досить обережна - без істерики, без погроз. Чому є ряд причин.
Ні, звичайно, до появи біля берегів окупованого нею Криму і розпіареного Кремлем "порятунку" півострова у вигляді дорогого мосту в Росії проявили інтерес. Коли "Донбас" і "Корець" проходили повз Севастополя, за ними ув'язалися два корабля ФСБ. По мірі наближення до Кримського мосту їх число зростало. Судячи з фото, опублікованому в мережі, в день проходження під мостом, українські кораблі супроводжували 5 російських, а в прес-службі ВМСУ кажуть, в загальній складності, про десять "цікавих".
До всього, не обійшлося без типових провокацій з російської сторони, виражаються в спробах налякати своїм виглядом. В даному випадку 20 вересня мало місце небезпечне зближення з "Донбасом" російського разведкорабля "Приазов'я" - підійшов на відстань у два кабельтова, тобто порушив вимоги міжнародних правил. На наступний день до військового транспортника ВМСУ Ан-26, який виконував планове завдання, над акваторією Чорного моря, наблизився винищувач РФ Су-27. І, в принципі, все. Далі українські кораблі спокійно пройшли під мостом, а їм на зустріч вийшли малі броньовані артилерійські катери P177 "Кременчук" і P178 "Лубни".
Чому?
Одна з причин, що змусили РФ проковтнути "вторгнення" двох кораблів ВМС України, криється в бажанні Москви максимально знизити видимий градус протистояння, переносячи акценти на інші питання з іншої географією. До речі, угорські паспорти в Берегово і гостра реакція Будапешта на критику з Києва, або, наприклад, збитий сирійцями російський Іл-20, нібито, з вини Ізраїлю, тому сприяють.
Напередодні президентських і парламентських виборів в Україні Кремлю необхідно створити такий спільний інформаційний фон, який би виключав її як таку. Говорячи людською мовою - в пресі, в першу чергу, європейською та американською, має бути поменше України в контексті її протистояння з Росією. В таких умовах РФ буде в рази комфортніше працювати над просуванням своїх ставлеників у вищі ешелони влади. Того ж Віктора Медведчука, який останнім часом не соромиться навіть світити офшорами, дружиною і дітьми, традиційно накачуючи електорат теплими родинними образами політика, що виступає "за мир". Кум російського президента? Ну, і що? За житт...за світ.
Але все одно і Медведчуку, і іншим ідеологічно-політично близьким до нього політикам доводиться неймовірно складно. І будь-який прояв Кремлем агресії або хоча б натяк на подальшу ескалацію лише додадуть головного болю. Тому в Росії, в деякій мірі, зачаїлися, намагаючись обмежити войовничість навіть у риториці. Це гібридна інвестиція в ймовірне "все вирішимо", коли до влади прийдуть "свої".
Прикладом такий показний пасивності РФ є також і реакція на вбивство Олександра Захарченко. А це досить популярна в Росії медиаперсона - "герой", ікона і голова місцевої філії "російського світу". Так, були гнівні заяви. Так, надіслали ФСБ, нібито, для проведення розслідування. Але все ж реакція була млявою навіть у порівнянні з ліквідацією Мотороли. У випадку з Захарченко все по-швидкому звалили на Київ та західні спецслужби, захотіли вулицю в Москві в його честь назвати (але далі пропозиції одного з акторів цього театру російської трагікомедії справа не пішла), і заспокоїлися. Можна, звичайно, списати на те, що і так зрозуміло: гримнули самі, так навіщо піднімати зайвий галас? Ось тільки це йде врозріз з раніше діючими установками інформаційної кампанії проти України.
Аналогічно тихо все було і з проходом через Керченську протоку українських кораблів, тому як потрібно сформувати медійну картинку замороженого конфлікту. Показати ЄС і США, що після ескалації в Азовському морі у відносинах двох країн настав багатообіцяюче затишшя, як натяк на те, що в майбутньому атмосфера буде ще спокійніше. Зокрема, після виборів.
Між тим, не можна не визнати, що сценарій з пошуково-рятувальним катером і буксиром розіграний чудово. І, як повідомив InfoResist джерело в Міноборони України, "росіяни такого від нас не очікували, але ми діємо в рамках Договору про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки". До речі, цілком імовірно, що його опрацювання і реалізація здійснювалася в тісній кооперації з союзниками, наприклад, з США. На це вказує те, як оперативно, до вояжем кораблів ВМС, в районі маршруту з'явився Boeing RC-135V - літак-розвідник ВВС США з бортовим номером 64-14848. За даними "Українського мілітарного порталу", союзники над Керченською протокою з'являлися щодня з 20 вересня, тобто з виходу кораблів "Донбас" і "Корець" з Одеси в Бердянськ.
Отже, за поведінкою російської сторони стежили не тільки в Києві, але і у Вашингтоні. Якби якась конфліктна ситуація, і про це негайно ж дізнався б весь світ, а своєрідного "режиму тиші" прийшов би кінець. І це ще одна з причин мовчання Москви.
Як і те, що відправка українських кораблів проходила напередодні сесії Генасамблеї ООН, до порядку денного якого включені питання Криму і Донбасу. Крім цього, як повідомив глава МЗС Павло Клімкін, українська сторона підніме і ситуацію в Азовському морі. Це вчасно, бо не тільки у Вашингтоні, де давно вже закликали Київ впоратися з поведінкою росіян, але і Європі уважно дивляться на регіон. Так, 20 вересня співголова Парламентського комітету асоціації "Україна - ЄС" з боку Європарламенту Даріуш Розатти під час брифінгу у Верховній Раді поскаржився, що Росія з квітня цього року затримала 120 суден під прапорами країн ЄС, які йшли в Азовське море. "Росія в значній мірі зловживає міжнародною практикою, яка дає можливість оглядати суду", - підкреслив він.
Беззбройна зброю
До того ж, у скрутне становище росіян поставили і безпосередньо українські кораблі. Що по суті собою являє "Донбас"? Це колишня ремонтна база, що перестала такою бути в 2000 році, коли його перевели в розряд кораблів управління. Озброєння на ньому символічне - два зенітних стовбура зразка 1956 року, корабель старий (побудований на верфі в Щецині в 1969 році), але великий, і ходить під прапором ВМС України. І що росіянам з ним робити? Виставити щось достатнє велике для блокування РФ в Азовському морі не може - нічого. Не корвети ж з Чорного гнати на перехоплення - і потім, що з ним робити? Таранити? Довелося б ще викласти кругленьку суму на ремонт. З обстрілом б теж вийшла неприємна ситуація, "Донбас" - не бойовий корабель. Стріляти по такому, так і за буксиру (озброєння - два кулемети) - порушити своїми ж руками вибудовувану картину замороженого конфлікту.
Ось і виходить, що з одного боку українські кораблі пройшлися вздовж кримських берегів і зайшли в російський аналог Південно-Китайського моря, з іншого боку, ну і що з того - це ж буксир і стара екс-рембаза. І є горезвісний двосторонній договір... так-Так цінність угод, укладених з Москвою вже відома. Але формально, відповідно до Договору про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, Азовське - це внутрішнє море двох країн, і кораблі з прапорами своїх країн можуть абсолютно спокійно там ходити.
Таким чином, Москві довелося якщо не погодитися, то прийняти факт швидкої появи на Азові бази українських ВМС. Нагадаємо, 16 вересня в Кабміні повідомили, що вона з'явиться до кінця вже цього року. Будівництво почалося в кінці 2016 року на території колишнього професійно-технічного училища. На базі планується розгорнути 1-2 дивізіону броньованих артилерійських катерів і підрозділи берегової артилерії, а під Бердянськом вже розгорнуто 501-й батальйон морпіхів. 11 вересня компанію "Кременчуку" і "Лубни" склали два новеньких катери "Гюрза-М". Додати сюди ще десантно-штурмової катер "Кентавр", а також, судячи з усього, найближчим часом прибудуть два довгоочікуваних американських катера "Айленд". Їх доставлять без озброєнь, і потрібно буде оснастити їх тими ж ПТРК.
Поява в Бердянську "Донбасу" в зв'язці з буксиром - чітке свідчення швидкого створення повноцінної військово-морської бази. До всього, рембаза нагоді не тільки для катерів, але і для кораблів побільше. Весь цей процес по поверненню в Азовське море має відбуватися максимально швидко, користуючись виникла перепочинком. Поки Кремль таїться маневрує в тіні, в Києві займаються по суті тим же, щоб аналогічно бути готовими до майбутніх виборів.
