"Схід-2018". Що криється за наймасштабнішими навчаннями російської армії
У період з 11 по 17 вересня згідно із планом підготовки Збройних сил РФ на 2018 р. під керівництвом міністра оборони Сергія Шойгу на території і в морських акваторіях Далекого Сходу Росії, прилеглих акваторіях Тихого океану проводяться наймасштабніші за останні чотири десятки років маневри "Схід-2018". Проте крім перевірки готовності органів управління та військ до виконання завдань за призначенням цими жахливими за розмахом заходами Кремль вирішує і ряд інших завдань.
Масштаб і завдання - офіційний аспект
Навчання "Схід-2018" дійсно є наймасштабнішими маневрами за період новітньої історії РФ. У попередній раз подібного розмаху заходи проводилися в 1981 р. і називалися "Захід-81". Тоді спільні навчання пройшли на території Білоруського, Київського і Прибалтійського військових округів, а також в акваторії Балтійського моря. До них також приєдналися декількох держав з країн Варшавського договору.
Маневри "Схід-2018" проходять в іншій частині континенту - в акваторіях Охотського і Берингове морів, Авачинського і Кроноцького заток на п'яти загальновійськових полігонах, чотирьох полігонах ВПС і ППО. В рамках цих заходів передбачено виконання практичних дій з нанесення масованих авіаційних ударів, боротьби з крилатими ракетами, веденню оборонних, наступальних, рейдових та обходять дій. В акваторії Охотського моря і північно-західній частині Тихого океану будуть виконані завдання з відбиття ударів засобів повітряного нападу, нанесення поразки корабельним угруповань і силам морського десанту. Авіація візьме участь у розіграші епізодів за підтримки настання сухопутних військ і оборони морського узбережжя. Літаки і вертольоти відпрацюють нанесення ракетно-бомбових ударів із застосуванням авіаційних засобів ураження.
Також у рамках маневрів заплановано застосування робототехніки, безпілотних літальних апаратів, висадка повітряних десантів парашутним способом та відпрацювання інших тактичних прийомів. При цьому буде проводитися перекидання військ і техніки на далекі відстані з західних регіонів РФ за Урал та на Далекий Схід.
Всього в маневрах беруть участь близько 300 тис. військовослужбовців, понад 1 тис. літаків, вертольотів і безпілотних літальних апаратів, до 36 тис. танків, бронетранспортерів та інших машин, до 80 кораблів і суден забезпечення.
Приховані цілі
Традиційно керівництво РФ публічно заявляє, що проведені заходи не представляють ніякої загрози і не спрямовані проти будь-яких країн. Проте не так все прозаїчно. Адже цілком очевидно, що "Схід-2018" вирішує дуже багато завдань, і тут репетиція проведення безпосередньої інтервенції проти кого-небудь ззовні - не головне. Ці маневри - не лише чергова демонстрація військової потужності Росії і перевірка готовності військ для проведення масштабних військових операцій. Проведення цього заходу за тиждень до саміту лідерів Південної Кореї і КНДР вказує на прагнення Москви як продемонструвати готовність бути ключовим гравцем, так і бажання показати "порох у порохівницях" в тому регіоні, який на сьогодні значно ослаб і знаходиться під пильною увагою з боку Китаю. Адже Кремль, перекинувши свої сили і кошти з центральних регіонів Росії в Південний і Західний військові округи, по суті, знизив свої можливості у дуже чутливих - Центральному та Східному військових округах (ЦВО і ВВО).
Приміром, у червні 2016 р. в Клинці Брянської області була передислокована 28-а окрема мотострілецька бригада з Єкатеринбурга. Вже в Клинцях бригаду переформували в 488-й мотострілецький полк 144-ї мотострілецької дивізії. З Самари в Валуйки Бєлгородської області була перекинута 23-я бригада. У Богучар з Нижегородської області передислокована 9-я окрема Висленская мотострілецька бригада. З цих бригад в 2016 р. була сформована 3-я мотострілецька дивізія.
На сьогодні в тому ж ЦВО є недолік в літаках фронтової авіації, сучасних зразках наземної техніки, а також іншого озброєння. ВВО хоча і отримував деякі зразки озброєнь і військової техніки, однак переважно наповнений зброєю минулого століття. Тут є величезні проломи в системі ППО, яка оновлюється повільніше, ніж на західних кордонах.
Участь у маневрах Китаю і Монголії, що з самого початку не планувалося, є лише бажанням вирішити подвійну задачу. З одного боку, продемонструвати Заходу, що РФ продовжує розвивати відносини зі своїм східним сусідом і колишнім ворогом. Тому, мовляв, "якщо не хочете втратити такого партнера, як Росія, яка може розгорнутися строго на Схід, то давайте розмовляти, в тому числі і про санкції". З іншого боку, є прагнення показати Китаю свої можливості і трохи протверезити (або надихнути) Пекін в питанні можливостей Москви в цьому регіоні, а також уникнути зайвої напруженості. Адже керівництво КНР дійсно міг подумати, що маневри націлені проти його країни.
Важливо відзначити, що маневри "Схід-2018" є дуже хорошим способом відволікання суспільної уваги від внутрішніх проблем всередині країни. Адже в РФ, незважаючи на прийняття пенсійної реформи, падіння курсу рубля, зменшення платоспроможного попиту населення і зростаюче безробіття, військова тема дуже добре сприймається. Звичайно, маневри - лише тимчасовий і досить короткий аспект підтримки електорату в тонусі. Однак він в РФ спрацьовує безвідмовно. Адже таким чином можна пояснити народу, навіщо і куди витрачаються гроші платників податків.
Український підтекст
Є і ще один важливий аспект - проведення напередодні "Сходу-2018", у період з 20 по 25 серпня, ще одних спеціальних навчань з матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) на території Східного військового округу ЗС РФ під керівництвом заступника міністра оборони РФ генерала армії Дмитра Булгакова. В ході нього відпрацьовувався комплекс завдань, покладених на окружну систему МТО.
Ключовим моментом навчання було відпрацювання питань зняття із зберігання озброєння та військової техніки для передачі її у склад діючих підрозділів. Для цього на одній з баз зберігання Забайкальського краю в Бурятії були проведені практичні заняття з підготовки до бойового застосування танків Т-72 і Т-62, призначених для озброєння двох танкових рот.
Однак під виглядом навчань була здійснена перекидання не двох рот, а це близько 20 танків (по 10 танків у роті), а набагато більшої кількості машин. І не в межах Східного військового округу, а набагато далі, - ближче до України, про що свідчать численні фото - та відеоматеріали, опубліковані в соціальних мережах в кінці серпня - початку вересня 2018 р. громадянами Росії і проаналізовані різними ЗМІ.
Куди везуть машини, тоді розповіли російські солдати-контрактники, які охороняли ешелони, - "до кордону з Україною".
Тут, звичайно, можна багато говорити про можливі варіанти відповіді на питання "навіщо?". Це й нарощування сил на окупованих територіях для проведення військових операцій; та утилізація невиробничих шляхом, а куди більш дешевим способом - в реальних бойових умовах, що і заміна нової російської техніки, раніше покинутої на Донбас, на старі радянські зразки для приховування російської присутності та введення в оману представників ОБСЄ, і багато іншого.
За фактом же перекиданням застарілих танків Т-62 на Донбас Москва вирішує багато завдань. З одного боку, виявляючи готовність до деескалації ситуації на Донбасі, Кремль може піти на надання повного доступу представників ОБСЄ на всю територію Донбасу. Для цього і заводить старі Т-62. У підсумку представники місії побачать виключно радянську техніку, якою нібито "воював повсталий народ Донбасу". Приховуючи або просто ігноруючи той факт, що на найближчій і єдиній базі у Бахмуті (Артемівську), про яку постійно твердять російські пропагандисти як про тому місці, де було захоплено безліч зразком бронетехніки, танків Т-62 не було взагалі і сама база ніколи не потрапляла під контроль так званої ДНР. Також упускається з виду ту обставину, що Т-62 і Т-64 - принципово різні машини - як за зовнішніми ознаками, так і за компонуванні.
З іншого боку, провівши заміну своїх танків, у тому числі Т-72 різних модифікацій, що на 62-ки, Кремль може вивести свою новішу техніку з Донбасу і поповнити нею проломи, що утворилися в місцях передислокації військ в 2015-2017 рр .. в центральних регіонах Росії. Звичайно, російсько-китайський кордон набагато далі від утворилися пустот, однак до неї набагато легше і швидше перекинути особовий склад і техніку з центру Росії, ніж з її західних кордонів, де існує горезвісна "загроза з боку НАТО".
У підсумку Москва прийде на Донбасі до тієї конфігурації, коли тамтешня угруповання буде дійсно представляти собою перший "м'ясний" ешелон військ, укомплектований виключно старої, але робочої бойовою технікою, здатної на початковому етапі бойових дій як атакувати, так і відбивати атаки. Основні ж сили - другий ешелон - будуть розміщені в Ростовській області Південно-Східного військового округу і включать в себе більш нову та сучасну техніку, яка буде використана для агресії або для підтримки Донбасу в разі необхідності. Виведена з Донбасу техніка поїде і "загубиться" в центрі Росії.
Крім того, слід також врахувати і той факт, що наявність у цьому регіоні танків Т-62 також може сприяти розвитку співробітництва з Сирією. Адже Москва вже відправляла туди ці машини, і вони брали участь в бойових діях. Можливо, коли Дамаску потрібно поповнення свого парку бронетехніки, расконсервированные 62-ки можуть відносно швидко "піти" туди.
У результаті виходить цілком характерна для Кремля багатоходівка. Проведенням навчань Москва вкотре намагається продемонструвати свою міць (від якої за останні чотири роки, відверто кажучи, вже всі втомилися), бажання стати важливим гравцем у регіоні та показати свої можливості там, де на сьогодні є проблеми і куди пильно придивляється Піднебесна.
Крім того, Кремль прагне вирішити подвійну задачу з використанням Донбасу - насичує його старою радянською технікою і виводить свою для поповнення прогалин у місцях передислокованих раніше з центральної Росії військ. Це свідчить про те, що в Кремлі не бачать, звідки реально може виходити загроза.
Незважаючи на різні аспекти поточних дій РФ, досить чітко проглядається одне: друга половина 2018 р. - початок 2019 р. принесе багато подій, які можуть змінити ситуацію на Донбасі та позначаться на міжнародної ситуації в цілому.
