Військово-дипломатичний шатдаун. Чому посольство Ізраїлю в Україні припинило роботу
Починаючи з понеділка на офіційних сайтах і ФБ-сторінках посольств Ізраїлю по всьому світу з'явилися повідомлення про тимчасове, з 30 жовтня, припинення роботи у зв'язку зі страйком, оголошеної профспілковими комітетами МЗС і міноборони. Її причиною стало одностороннє рішення міністерства фінансів Ізраїлю змінити процедуру фінансування представницьких витрат, яка існувала протягом кількох десятиліть і була в черговий раз погоджена і підписана мінфіном 21 липня 2019 р. Від дипломатів тепер будуть вимагати доказів того, що ці кошти були витрачені цільовим призначенням. Якщо ж вони не зможуть цього довести, то витрачені кошти будуть розглядатися як надбавка до зарплати і обкладатися податком. Крім посольств і консульств припинили роботу також і пункти пропуску на кордонах із Західним берегом Йордану та Сектора Гази.
Очевидно, що рішення мінфіну нездійсненно двічі. По-перше, ніхто не став би зберігати непотрібні квитанції і чеки протягом усього року. По-друге, навіть якщо у кого-то вони все-таки збереглися, то як довести, що саме цей рахунок був отриманий у зв'язку з представницькою діяльністю, а не після посиденьок у доброзичливої компанії?
Словом, причина страйку очевидна - і справедлива. Коментарів мінфіну поки немає, а в спільній заяві профспілок МЗС і міноборони, поширеній увечері в понеділок, це рішення названо "серйозним ударом по заробітку ізраїльських дипломатичних і військових представників".
Конфлікт цей сильно нагадує американський шатдаун кінця минулого - початку нинішнього року, тривав 35 днів і виник із-за конфлікту між Конгресом і Дональдом Трампом. У всякому разі, вони мають загальну природу: в обох випадках мова йде про війни високопоставлених бюрократів, з-за чого під удар потрапили прості громадяни. Масу незручностей зазнають всі, у кого зараз є термінові справи в консульствах Ізраїлю, а також, природно, ті жителі Західного берега Йордану та Сектора Гази, хто, працюючи в Ізраїлі, змушений регулярно перетинати закриті зараз КПП. Але навряд чи в цих незручності можна звинувачувати профспілки, повсталі проти очевидно абсурдного рішення.
Що ж до висновків, то їх бачиться три.
По-перше, ізраїльтянам, які працюють за наймом, в тому числі в держустановах, можна тільки позаздрити: у них є профспілки, реально захищають їх інтереси. У тому числі і від нападів державно-бюрократичного ідіотизму і свавілля.
По-друге, і це випливає з по-перше, історія зі страйком працівників МЗС та МО підтверджує репутацію Ізраїлю як держави з більш ніж реальним і досить товстим пакетом соцзахисту, чого, на жаль, позбавлені жителі колишнього СРСР. Ця різниця тут же народжує думку про те, що ідеї соціалізму і соціальної держави, які в значній мірі сформулювали саме євреї, починаючи з Маркса, але аж ніяк не закінчуючи їм, бо єврейський внесок у формування ідеології соціал-демократії величезний, були цілком реалізовані. У всякому разі, євреїв, наданими самим собі, вдалося втілити їх у життя. Притому буквально з нуля, у вкрай несприятливих умовах і багато в чому спираючись на людей, які виїхали з СРСР, де соціалістичний експеримент закінчився повним і ганебним провалом.
Іншими словами, схоже, що соціалістичні теорії були зовсім не такі вже й погані. Гнилуват виявився людський матеріал, з допомогою якого їх намагалися втілювати в життя на тій частині суші, де ми з вами живемо.
Це, звичайно, сильно б'є по нашому самолюбству, але куди ж подітися від впертих фактів? І навіть при погляді на сучасну Україну, вже без малого тридцять років живе поза СРСР, різниця між "нами тут" і "ними там" сильно впадає в очі. Ізраїль, звичайно, теж не втілена утопія про ідеальному суспільстві, про що свідчить, до речі, і нинішній конфлікт між міністерствами. Але в Ізраїлі ніхто не змовчав і не проковтнув явного свавілля, обмежившись, як це буває у нас, викриттями в соцмережах і порожніми погрозами чергового майдану.
При всьому хаосі, що панує на ізраїльському політичному полі, де ситуація з формуванням уряду знову вперлася в глухий кут, а на горизонті маячать вже треті за рахунком дострокові вибори з настільки ж неясним результатом, в Ізраїлі, як ми бачимо, існує система цивільного стримування завідомо непрофесійних та шкідливих рішень. Там важко уявити собі ситуацію, в якій колектив гумористичного шоу практично в повному складі перейшов би у парламент, уряд, включаючи МЗС і МО, в спецслужби і адміністрацію президента. А буквально за пару місяців, не зустрічаючи реального опору з боку суспільства, перетворив би зовнішню і внутрішню політику країни в продовження своїх виступів. З повним збереженням їх стилю, ступеня компетентності коміків в серйозних питаннях, службовців паливом для реприз на потіху залу, і рівня соціальної відповідальності авторів цих реприз. Такий поворот, вже до болю знайомий нам в Ізраїлі все-таки неможливий, і як раз тому, що там існують працюють громадянські об'єднання, включаючи і профспілки, реально, а не номінально, захищають права громадян.
По-третє... Очевидно, навіть така стійка в цілому система, яка склалася в Ізраїлі, має свій межа міцності. В усякому разі, між нескінченними переговорами про створення правлячої коаліції і довільними діями мінфіну проглядається виразна зв'язок. Схоже, що чиновники, вважаючи, що суперечка в верхах буде тривати ще довго, і поки він не скінчиться, вони фактично несменяемы, різко знизили планку командної роботи на рівні уряду в цілому, почавши проштовхувати вузьковідомчі інтереси. Поки це не пройшло, наткнувшись на страйк, але при подальшій розгойдування може і пройти.
Якщо ж запустити ситуацію до межі, як це буває в деяких інших країнах, то, дивись, і місцеві клоуни з тих, у кого почали падати збори, оскільки їх номери всім приїлися, потягнуться в політику...
Що ж до нинішньої страйку з усіма її незручностями, то вона триватиме, швидше за все, до кінця цього тижня, максимум - до понеділка-вівторка наступного.
