Новий етап битви за Арктику. Чи зможуть американські субмарини в Норвегії стримати апетити Росії

В кінці минулого тижня в ЗМІ з'явилася новина про намір Осло відновити роботу бази ВМС Норвегії Олавсверн в 15 км від міста Тромсе і приблизно в 500 км від бази російських підводних човнів на Кольському півострові. Мало того, як повідомляє норвезький телеканал NRK, за підсумками зустрічі з делегацією з США, що відбулася 9 жовтня в міноборони Норвегії, доступ до бази отримають три американські субмарини, яким вже дозволили заходити в комерційний порт Гретсунд, розташований на північ від Тромсе.

Однак саме Олавсверн, яку останнім часом кілька разів відвідували представники ВМС США, — це головний приз.

Якщо звернемося до історії виникнення та функціонування цієї бази, стане ясно чому.

Олавсверн — це величезний комплекс загальною площею 25 тис. кв. м, який союзники по НАТО — Норвегія, США, Великобританія — побудували в розпал холодної війни в 1967 р.

База вирубана в скелях і має сухі підземні доки площею 2,5 тис. кв. м для субмарин і надводних кораблів. Американських, до слова.

Американці також відповідали за технологічне оснащення бази, норвежці — за прокладку тунелів, а британці займалися забезпеченням безпеки.

У наземній її частини знаходилися казарми, складські приміщення, кабінети офіцерів, зали засідань і т.д.

База Олавсверн обійшлася союзникам в чималі на той час майже $500 млн і була важливим стримуючим фактором для СРСР.

Однак у міру того, як відносини між Заходом і Москвою стабілізувалися, пропадав інтерес і до бази. Поки, нарешті, в 2002 р. уряд нинішнього генсека НАТО, а тоді прем'єра Норвегії Йенса Столтенберга не прийняв рішення позбавити Олавсверн статусу військово-морської бази.

Через сім років база була закрита, а ще через два роки, в 2011-му, колишню уже базу виставили на продаж на платформі finn.no (eBay).

База для російських суден

Влада хотіла виручити хоча б $17,5 млн, однак за такі гроші охочих косплеїти світових лиходіїв з власною секретною базою не знайшлося.

Лише коли ціна була знижена до $6,5 млн, її придбала компанія Triko AS на той час нікому невідомого бізнесмена — 56-річного Гуннара Вільгельмсена з Тромсе.

Він вибудував свій бізнес в цьому ж місті, де і народився, почавши працювати з батьком, з яким вони володіли 11 магазинами на півночі країни. Після він з трьома братами створив компанію Triko Eiendom, яка і об'єднала всю невелику бізнес-імперію, поки не вийшов у вищий ешелон, купивши колишню військово-морську базу.

Для управління і ведення справ (фрахт, оренда приміщень і доків) створили компанію Olavsvern Group Ltd.

Одним з перших клієнтів Вільгельмсена в 2014 р., тобто коли Росія вже анексувала Крим і вторглася на Донбас, стала російська компанія "Півморнафтогеофізіка", яка входить до складу державного холдингу "Росгеологія" і займається геологічною розвідкою, в тому числі за контрактами "Газпрому", в північних водах.

Науково-дослідні судна "Півморнафтогеофізіки" "Академік Немчінов" і "Академік Шацький" отримали можливість зупинятися в доках колишньої бази НАТО. І, ясна річ, росіяни також мали можливість вивчити її вздовж і поперек.

Чого навернули

Присутність там росіян, м'яко кажучи, норвезьких військових засмутила.

Так, в квітні 2015 р. екскомандувач північними силами країни, віцеадмірал Ейнар Скорген говорив в коментарі AFP: "Ми продали єдину гідну базу підводних човнів. Це чисте божевілля. Ми позбавили себе найважливішого плацдарму і змусили свої субмарини проходити сотні додаткових миль від своїх баз. У нас з Росією спільний кордон в Баренцовому морі. Очевидно, що наш військово-морський флот повинен бути розміщений на морській базі в Арктиці".

У міру того, як росіяни, користуючись моментом, нарощували свою присутність у Північній Атлантиці і Північному Льодовитому океані, в Осло все краще розуміли, що дали маху з продажем своєї унікальної бази.

У 2019 р. уряд розпочав переговори з Вільгельмсеном щодо продажу або оренди об'єкта.

Варто зауважити, що справи у його компанії Triko AS йшли не кращим чином. Судячи з даних платформи proff, прибуток почав знижуватися приблизно з 2017 р., мабуть тому Вільгельмсен прийняв пропозицію влади.

У тому ж 2019 р. контрольний пакет акцій, 66%, Olavsvern Group Ltd за запитом Відділення служби тилу збройних сил (Forsvarets logistikkorganisasjon) придбала WilNor Governmental Services Ltd, дочірня компанія Wilhelmsen Group (прізвище досить поширене).

WilNor Governmental Services Ltd з 2015 р. є постачальником матеріально-технічних послуг для збройних сил Норвегії і її союзників.

Тепер через WGS НАТО поверне контроль над базою з 1 січня 2021 р., коли запланована зміна структури власності Olavsvern Group.

Екологи-правознавці

Цьому дуже активно пручається місцева влада Тромсе, де росіяни поряд з саамами і фінами — одна з найбільших національних меншин.

А мером Тромсе з 2019 р. є... Гуннар Вільгельмсен, член Лейбористської партії.

Від участі в обговоренні він самоусунувся, доручивши вести інформаційну війну з урядом Норвегії своїм підлеглим — заступнику Малені Братен, муніципальному директору Тромсе Марі Еноксен Хульт, лідеру фракції лейбористів Ярле Хайтманну.

У них два аргументи проти появи на базі поблизу Тромсе американських субмарин.

Перший: як пише видання Klassekampen, муніципальний директор Тромсе Марі Еноксен Хульт заявила раніше, що ніякої письмової угоди щодо заходу американських АПЧ в Олавсверн між міноборони і ВМС США не існує. А тому місто з рішенням уряду не погодиться.

Другий аргумент проти — це різні підходи до трактування закону про порти. Згідно зі статтею 27 місцева влада зобов'язана приймати всі типи кораблів.

Однак муніципалітет Тромсе вважає, що має право відмовити судам з реакторами, оскільки вони становлять загрозу для екології та міста. У чому з ним згоден глава норвезького "Грінпісу" Фроде Плейм.

Такі ж аргументи наводить і член стортингу від ліворадикальної партії Rødt ( "Червоні") Єнс Інгвальд Ольсен.

При цьому також апелює до того, що в порт заходитимуть атомні підводні човни, здатні нести ядерну зброю (до слова, на базі передбачені арсенали для її зберігання).

Одна справа, за словами Ольсена, коли в Тромсе приходять німецький вітрильник "Роальд Амундсмен" або російські траулери (до речі, один такий траулер, "Арктик Лайон", завалився в порту 28 липня 2020 р.); а інша — АПЧ з ядерною зброєю.

Він єдиний представник "Червоних" в стортингу Тромсе. Але за ним стоїть лідер всієї партії Бьєрнар Мокснес, який є членом національного парламенту і робить аналогічні заяви про американські субмарини і тиск НАТО на Осло.

По-друге, у лейбористів в стортингу (парламенті) Тромсе найчисленніша фракція — 49 з 169 мандатів.

Разом як мінімум третина законодавців будуть чинити опір планам уряду, США і НАТО.

Що, безумовно, на руку Москві. Якщо вона цією самою рукою по лікоть не влізла у внутрішню політику міста Тромсе.

Хакерів спустили з повідка

Ще в травні цього року Норвегія не проявила інтересу до візиту Шостого флоту ВМС США і британського корабля в Баренцове море. Глава міноборони Норвегії Франк Бакке-Єнсен тоді говорив, що це, мовляв, все, звичайно, цікаво, але в сферу пріоритетів країни участь в таких місіях не входить.

Менш ніж через півроку, на початку вересня, ставлення кардинально змінилося. Норвезький фрегат KNM Thor Heyerdahl, американський есмінець USS Ross і британський фрегат HMS Sutherland разом вирушили в Баренцове море — до економічної зони Росії.

Трохи раніше, 17 серпня, в Тромсе після 50 днів патрулювання в північних водах зайшов інший американський есмінець — USS Roosevelt.

Через п'ять днів там же позначив себе підводний човен США USS Seawolf (SSN-21), який взагалі, зауважимо, дуже рідко дає про себе знати і діє таємно.

Але в даному випадку він не просто сплив. Про це на весь світ оголосило командування Шостого флоту ВМС США. Що взагалі до сих пір було нонсенсом.

І в той же час це явний меседж Москві. А також, як виявилося, і зондування ситуації з метою визначити рівень реагування РФ.

Кремль, судячи з усього, наживку заковтнув. Адже через три дні після спливання у Тромсе американського АПЧ норвезький парламент піддався масштабній кібератаці, в результаті якої була зламана електронна пошта ряду депутатів і працівників.

Хакери, повідомляє NRK, зуміли викрасти деякі дані. Які — не повідомляється, проте в Осло вважають, що за атакою стояли російські хакери, які мають досвід в такого роду "взаємодії" з законодавчими органами європейських країн. У 2015 р., наприклад, кібератаці піддався Бундестаг.

Занервували

Якщо зіставити всі ці події, дуже схоже на те, що Москва дуже серйозно сприймає останні рухи союзників по НАТО, включаючи повернення контролю над базою Олавсверн, яка ще не так давно була притулком для російських суден.

Ці судна зараз, потрібно підкреслити, для "Газпрому" беруть участь в геологічній розвідці в Північному Льодовитому океані.

У серпні 2015 р., тобто після того, як отримала доступ до Олавсверну, Росія направила в комісію ООН заявку на розширення меж континентального шельфу в Арктиці на 1,2 млн кв. км., де, за оцінками експертів, може перебувати близько 4,9 млрд т вуглеводнів.

Щоб підкріпити заявку конкретними даними, флот "Росгеологіі" бере участь у вивченні регіону.

Так, вищезгаданий "Академік Немчінов", а також ще одне судно "Росгеологіі" — "Академік Примаков" з 2019 р. працюють в Карському морі, окраїнному морі Північного Льодовитого.

14 жовтня 2020 р. розвідку в північній частині моря Лаптєвих і Східно-Сибірського моря Північного Льодовитого океану завершило судно "Академік Лазарєв".

Той факт, що Осло в зв'язці з Вашингтоном вирішило знову обжитися на базі біля Тромсе, може свідчити про наміри обмежити апетити Росії в високих широтах. Тобто, фактично мова йде про новий етап суперництва за ресурси Арктики.

По-друге, Олавсверн має стратегічне значення, оскільки, повторимося, від неї рукою подати до Кольського півострова і Баренцова моря, де росіяни періодично кидають у воду свої суперсучасні ракети. І оприлюднення планів повернення сюди американців може бути, крім усього іншого, пов'язане зі спробою Вашингтона посилити стартові позиції в переговорах про подальшу долю третього Договору про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО-3), термін дії якого закінчується 5 лютого 2021 р.

Тромсе в цьому сенсі важливе, оскільки на Кольському півострові базуються російські підводні човни і кораблі.

Зокрема, в Мотовській затоці, а саме в Західній Лиці, дислокується багатоцільовий підводний човен четвертого покоління "Северодвинск"; в інший бухті — в Відяєво — знаходяться кілька АПЧ проєкту 941 "Акула", АПЧ "Барракуда" і один ударний підводний човен класу "Щука" (дизель).

Трохи на схід, в Гаджієво, базуються шість АПЧ 667БДРМ "Дельфин" та два АПЧ четвертого покоління проєкту 955 "Борей".

Крім того, в регіоні розташовані п'ять сховищ ядерних боєголовок 12-го Головного управління міністерства оборони РФ, що відповідає за ядерно-технічне забезпечення та безпеку.

І, по-третє, Олавсверн — це де-факто ворота в Північну Атлантику, куди як до себе додому занадилися ходити російські субмарини. Що вже кілька років є приводом для занепокоєння для НАТО.

Повернення ж бази дозволить посилити контроль НАТО в регіоні і в разі потреби дасть їм можливість ці самі ворота зачинити перед носом Північного флоту Росії по лінії Великобританія-Ісландія-Гренландія оперативно.