Команда Зеленського вляпалася. Як пов'язані дзвінок Путіна Трампу і українське втручання у вибори США

У четвер, 23 липня, відбулася телефонна розмова президента США Дональда Трампа і його російського колеги Володимира Путіна.

Найвірогідніше, саме президент РФ був ініціатором розмови, оскільки прес-служба Кремля завжди підкреслює той факт, що той чи інший світовий лідер зателефонував Путіну. На цей раз у повідомленні прес-служби фрази "за ініціативи…" не було.

Згідно з коротким резюме розмови, що обупубліковано і на сайті Кремля, і у Twitter спікера Білого Дому Джадда Діра, президенти обговорили:

• Контроль над озброєнням, а саме вихід Штатів з Угоди про ракети середньої і малої дальності (УРСМД), намір Вашингтона розірвати Угоду про відкрите небо; а також обговорили Угоду про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (УСНО), укладений у 2010 р. і термін дії якого закінчується 5 лютого 2021 р.: Росія хоче продовження ще на пʼять років, Трамп — включити в угоду Китай.
• Іранську ядерну програму. "З обох сторін акцентовано актуальність колективних зусиль з підтримання регіональної стабільності і глобального режиму ядерного нерозповсюдження", — йдеться в повідомленні Кремля.
• Спільну боротьбу з пандемією коронавіруса Covid-19.
• Розвиток торгівлі між США і Росією.

Варто зазначити, що розмова президентів відбулася на тлі позитивного голосування в Сенаті за проект оборонного бюджету на 2021 р., в якому передбачені нові санкції щодо газпромівського проекту "Північний потік-2".

Хоча ані в короткому повідомленні прес-служби Кремля, ні в ще стислішому повідомленні Діра газопровід не згадувався.

Втім, як і два інших питання, що мають ключове значення для відносин двох країн на даному етапі: діяльність російських спецслужб в Афганістані, а також активність російських хакерів.

Розмова, зауважимо, відбулася через кілька днів після спільної заяви спецслужб США, Канади і Великобританії, в якій ті звинуватили афілійоване з ФСБ хакерське угруповання APT29 (Cozy Bear) у кібератаках на наукові інститути, що займаються розробкою вакцини від коронавірусу.

І це також перша бесіда Трампа і Путіна після публікації у газеті The New York Times про те, що російські спецслужби платили талібам за вбивства американських військових. Ба більше, що президент США про це знав, але нічого не робив, а навпаки говорив про бажання запросити Путіна на саміт G7. Білий дім, звичайно, все заперечував, але матеріал став інформаційною бомбою і викликав різку реакцію ветеранської спільноти.

Звичайно, цілком можливо, що Трамп ці питання порушував під час розмови із Путіним, але відсутність публічної згадки про це вельми показова.

І не на користь господаря Овального кабінету, бо чітко показує, що Трамп, головнокомандувач, навіть не намагається реабілітуватися в очах ветеранів. Він просто уникає цієї теми, а підтримку хоч когось із цієї частини електорату намагається повернути за допомогою медійних маніпуляцій: активно поширюються відео з онлайн-конференції за участю "своїх" ветеранів.

Аналогічні прийоми застосовуються і до іншої категорії виборців, які не так давно забезпечували Трампу голоси – до євангелістів.

Росія, Деркач і лист демократів

Паралельно з перемовинами президентів США і Росії спливла і тема Джо Байдена, головного опонента Трампа на виборах і якому він на сьогодні серйозно поступається в опитуваннях.

Ні, під час телефонної розмови, знову-таки, виходячи з повідомлень прес-служб, про колишнього віце-президента США вони не говорили. Про нього говорили високопоставлені члени Демократичної партії США.

І не тільки говорили, але й діяли. 23 липня спікер Палати представників Ненсі Пелосі, лідер демократів у Сенаті Чак Шумер і їх однопартійці, які входять до комітетів із розвідки обох палат презентували лист на імʼя директора ФБР Крістофера Рея, який був надісланий йому ще 13 липня.

В оприлюдненій частині листа, зокрема, йдеться: "Нас надзвичайно непокоїть, зокрема, те, що Конгрес, як видається, став ціллю координованої кампанії іноземного втручання, спроб відбілити і посилити дезінформацію з метою вплинути на парламентську діяльність, громадське обговорення і президентські вибори в листопаді".

Про яку країну йде мова, демократи не повідомили. Однак Politico нагадує, що законодавці вже кілька місяців попереджають про намір Росії втрутитися в майбутні президентські вибори.

Крім того, видання з посиланням на свої джерела в Конгресі пише, що Пелосі і Шумер мають на увазі розслідування сенатора-республіканця Рона Джонсона про діяльність в Україні колишнього віце-президента США Джо Байдена і його сина Гантера Байдена.

Як писала "ДС" в березні, кілька американських видань, зокрема CBS News і Buzzfeed, повідомляли, що Джонсон, а разом з ним Чак Грасслі (голова комітету з фінансових питань) і Ліндсі Грем (голова юркомітету) з листопада збирали дані на Байденів, направивши відповідні запити у Держдепартамент, мінфін, мінʼюст, ФБР, Національний архів і Секретну службу.

Також Джонсон намагався провести в Сенаті слухання за участю колишнього третього секретаря посольства України Андрія Теліженко, який мав розповісти про "справи" Байденів в Україні. Але завдяки ФБР, яке переконало конгресменів в тому, що довіряти українському "дипломатові" не варто, слухання скасували.

Проте розслідування Джонсон продовжив і без Теліженко. Тим більше, що у республіканців, які беруть участь у антибайденівській кампанії, і, судячи з усього, під егідою Руді Джуліані, який особисто збирав інформацію для цього кейсу, є й інше "джерело" — нардеп, колишній "регіонал" Андрій Деркач, активно залучений до "викриття" Байденів і їх взаємодії з попередньою українською владою.

Деркач, як пишуть журналісти Politico в іншому матеріалі, посилаючись на джерела, обізнані із змістом закритої частини листа демократів директорові ФБР, наприкінці минулого року розіслав пакети документів про Байденів групі республіканців: Девіну Нуньесу, Ліндсі Грему, Чаку Грасслі, а також очільнику адміністрації Трампа Міку Малвейні.

Український нардеп у коментарі Politico заявив, що надіслав документи з метою створити міжпарламентську асоціацію "Друзі України СТОП корупція", яку раніше обговорював із Джуліані.

Американське видання також звернуло увагу на той факт, що Деркач є випускником Академії ФСБ РФ (колишньої Вищої школи КДБ ім. Дзержинського) і на те, що Джонсон викликав на слухання в якості свідків екс-спецпосланця США Амоса Хохштайна, колишнього посла США в Києві Джеффрі Пайєта, екс-помічницю держсекретаря у справах Європи і Євразії Вікторію Нуланд і заступника помічника у справах Європи і Євразії Джорджа Кента.

Тобто всіх тих, кого Деркач називав під час своїх прес-конференцій.

Це спонукає демократів вважати, що Джонсон і Деркач є учасниками горезвісної російської кампанії із дезінформації, спрямованої проти Байдена.

Спиляли гілку, на якій сидимо

Вчорашня заява впливових демократів та їх лист директорові ФБР – прямий наслідок обраного офіційним Києвом вектора американської політики.

Сьогодні відбувається саме те, про що попереджали Володимира Зеленського та його оточення американські топ-дипломати і політики, разом із екс-тимчасовим повіреним у справах США в Україні Вільямом Тейлором – Україна почала втрачати двопартійну підтримку через рішення втрутитися у внутрішні справи США за настановою Трампа.

Як би не старався Зеленський триматися подалі від усього цього, у нього це не вийшло. Президент начебто є, він реагує і рефлексує (іноді з запізненням), але водночас його начебто і немає.

Як відповідальна за зовнішню політику України особа, очільник держави не продукує гранично чіткий порядок денний у відносинах із головним союзником, не окреслює межі. Так, каже, що нас внутрішньоамериканська політична боротьба не стосується; і разом з тим в Україні знову актуалізували історію з Burisma через кейс із спробою дачі хабара керівництву НАБУ і САП в обмін на закриття справи.

І, нагадаємо, Демпартія США схиляється до думки, що за новим втручанням у вибори США стоїть Росія. І Україна, так виходить, в одному човні з росіянами. Цей звʼязок буде дуже складно розірвати. Уявіть собі майбутні публікації The New York Times, The Wall Street Journal, The Washington Post, Politico, NBC, CBS, ABC та інших видань, а також тези з цих матеріалів і загальний медійний фон скандалу, що саме формується.

Якщо Трамп переможе на цих виборах, а він цього дуже хоче, оскільки готовий навіть перетворювати співробітників американських спецслужб на, де-факто, "тітушек", то не виключено, що вже в 2021 р. на нього чекає новий Рашагейт, нове розслідування щодо можливої змови з Москвою.

І, звичайно, нагадування про давні звʼязки Трампа із росіянами, що мають вплив і владу, серед яких є і представники криміналітету.

Після виборів 2016 р. колишній спецпрокурор Роберт Мюллер вивчав можливу змову оточення Трампа з росіянами, метою якого було "потопити" одного кандидата демократів — Гілларі Клінтон. Під час виборів 2020 р. її місце цілком може зайняти вже Байден.

Найгірше те, що до Росії в якості безпосереднього, але гіпотетичного фігуранта справи приєднується Україна через те, що офіційний Київ не завадив діяльності окремих українських політиків. А може навіть і допомагав.