Одеська держава. Як парламент Болгарії втягнули в українські феодальні розбірки

Адміністративна реформа в Одеській області - єдиний спосіб приборкати місцевих баронів, які фактично створили власні держави всередині України

Фото: topor.od.ua

Народні збори Болгарії (парламент) прийняли у середу декларацію про адміністративно-територіальну реформу в Україні та захист прав і цілісності болгарської громади. Її ініціаторами стали четверо депутатів: Валерій Симеонов, Даніела Даріткова-Проданова, Іскрен Веселинов і Поліна Цанкова-Христова, а підтримали 109, 19 утрималися, проти не голосував ніхто. Всього ж у болгарському парламенті 240 депутатів.

Привід для конфлікту

Отже, це була декларативна заява групи депутатів, але не їх більшості. Природно, що голосувати проти підтримки закордонних співвітчизників, заробляючи мінуси у виборчу карму, нікому не захотілося, тим більше що питання про тонкощі адміністративної реформи в Україні не має для болгар принципового характеру.

Симеонов і Веслинов входять до коаліції "Об'єднані патріоти", антизахідну та проросійську, яка, у свою чергу, спільно з партією ГЕРБ, входить до правлячої коаліції на правах молодшого партнера (ГЕРБ — 95 мандатів, ОП — 27). Цанкова — член проросійської партії "Воля", Даріткова обрана від ГЕРБа.

Декларація, як і належить у таких випадках, була передана послу України в Болгарії. Суть її зводилася до того, що Болградський район як місце компактного проживання болгарської меншини повинен бути збережений у цілісному вигляді, тобто, по суті, виведений за межі адміністративно-територіальної реформи. З метою визначення форми такого виведення та забезпечення захисту прав і дотримання адміністративної єдності болгарської меншини в Україні у відповідності з існуючими двосторонніми угодами, у тому числі і тими, які забезпечують освіту болгарською мовою", депутати пропонували терміново провести міжурядову нараду, особливо підкресливши, що "рішення проблем болгарської громади в Україні є пріоритетним питанням, яке має вирішуватися в дусі прекрасних відносин між двома країнами та у відповідності з європейськими цінностями".

У відповідь МЗС України передбачувано висловило рішучий протест проти втручання Народних зборів Болгарії в хід адміністративно-територіальної реформи в Україні, подивувавшись "маніпулятивним і недостовірним твердженнями про вплив реформи на національну самобутність етнічних болгар України". Але разом з тим запевнило болгарську сторону, що питання про адміністративну реформу Болградського району буде вирішено у відповідності з українським законодавством і з урахуванням позиції всіх місцевих жителів, у тому числі й етнічних болгар - громадян України. Таким чином, усі крапки над "і" були розставлені.

Хід у відповідь тепер за болгарською стороною. Вона може або зайнятися розкручуванням скандалу - аж до його переходу в угорський сценарій, або задовольнитися поясненнями нашого МЗС, або зробити якісь дії в діапазоні між цими крайнощами. Природно, і в цьому можна не сумніватися, що кращі мишобрати України, що мешкають на північний схід від нашої країни, зроблять усе можливе, щоб не дати скандалу згаснути. Деякий вплив на болгарських депутатів у них дійсно є, хоча він і переживає зараз не найкращі часи. Ціла серія скандалів: навколо 140-річчя подій на Шипці; з отруєнням "Новичком" Еміліана Гебрева, його сина Христо і Валентина Тахчієва; звинувачення у шпигунстві, висунуте на адресу голови руху "Русофіли" Миколи Малінова, а також десятирічна заборона на в'їзд до Болгарії олігархові Костянтину Малофєєву і ексдиректору Російського інституту стратегічних досліджень Леоніду Решетникову, нарешті, численні викриття російських шпигунів під дипломатичним прикриттям - усе це дуже підірвало позиції російського лобі.

Утім, ситуація залишається невизначеною. Скандал цілком може отримати розвиток і перейти в затяжне протистояння. Що ж послужило першопричиною скандалу?

Адмінреформа і права нацменшин

Суть адміністративно-територіальної реформи полягає в розширенні впливу громадян на місцеву владу. З цією метою базовою адміністративною одиницею повинні стати громади, а наступним рівнем - облвиконкоми. Середня ланка - райони і райради - буде ліквідовано. При цьому замість 11 з гаком тисяч місцевих рад планується створити 1,5-2 тисячі об'єднаних територіальних громад відповідно до Закону "Про добровільне об'єднання територіальних громад".

Кінцевою метою реформи є розширення прав та можливостей місцевого самоврядування. У даний час Одеська ОДА погодила утворення на території Болградського району п'яти об'єднаних громад - з центрами у Болграді, Кубеї, Городньому, Василівці та Криничному.

Таким чином, ні про який насильницький поділ місць компактного проживаючи етнічних болгар не йдеться. Але, по-перше, в рішенні про створення громад братимуть участь усі місцеві жителі, а крім болгар, у місцях їх компактного проживання живуть і громадяни України, які не є етнічними болгарами. А по-друге, і самі болгари теж необов'язково так вже хочуть адміністративного поділу саме за національно-мовною ознакою. Вони живуть в українських реаліях, і збереження етнічної окремішності, закріпленої на адміністративному рівні, може і не входити до їх пріоритетів. Словом, усе нормально - начебто. Як громадяни, болгари і неболгари, самі вирішать - так воно і буде. Хто постраждає при цьому?

Постраждають професійні болгари - ті, хто зробив своє етнічне походження джерелом доходів. А хто у нас головний болгарин в Болградському районі? Правильно, Антон Кіссе.

Багаторазовий депутат ВР, Кіссе рідко з'являється в ЗМІ і практично ніколи не висловлюється на політичні теми, воліючи діяти з-за лаштунків. Ось і зараз на його сайті ні про декларацію, що викликала скандал, ні про відповідь МЗС України немає жодного рядка.

Однак протягом усієї своєї політичної кар'єри Кіссе незмінно займав антиукраїнські позиції. Він був одним із 148 депутатів ВР, які підписали в червні 2013 року Звернення від Партії регіонів і КПУ в польський Сейм з проханням "визнати Волинську трагедію геноцидом польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів". 16 січня 2014 року голосував за закони Януковича проти Евромайдану. Був одним з 59 депутатів, які підписали подання, на підставі якого КС України скасував у лютому 2019-го статтю КК про незаконне збагачення, яка зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Фігурував у численних корупційних скандалах. Відомий також різноманітними і тісними зв'язками з Росією.

У 2019 році Кіссе був вчергове обраний у Верховну Раду IX скликання як безпартійний самовисуванець по 142-му округу (Одеська обл.) і увійшов до депутатської групи "За майбутнє", що стала потім політичною партією, на чолі з Ігорем Палицею, близьким до Ігоря Коломойського. Нова партія планує брати участь у місцевих виборах, які пройдуть у жовтні.

Приватний випадок феодалізму

У чому секрет перманентних успіхів Кіссе на виборах? Насамперед у зручному для нього адміністративному поділі, що віділив район з етнічним болгарським населенням в окрему адміністративну одиницю. Природно, що він буде боротися за свою вотчину всіма силами. Без неї у нього просто немає шансів утриматися на плаву в українській політиці.

Але якщо говорити про інтереси не особисто Кіссе, а всієї болгарської громади, то існування таких резервацій (а адміністративна одиниця нижньої ланки, створена за національною ознакою, - це саме резервація) не має нічого спільного з правом національних меншин вивчати свою мову і підтримувати тісні зв'язки з історичною батьківщиною. Система зв'язків і установ, що має забезпечити це право, не може і не повинна збігатися з адміністративним поділом України. По-перше, у цьому разі пораженим у правах виявляється уже українське населення, яке стає в місцях свого проживання меншістю. По-друге, меншини, що компактно проживають, ізолюються від загальноукраїнського життя, що навряд чи можна визнати нормальним. Система, що забезпечує права національних меншин на збереження самобутності, повинна бути вибудувана паралельно з українським адміністративним поділом і займатися тим, для чого вона призначена, а не замикати на себе всю господарську діяльність, стаючи потенційним осередком сепаратизму.

Можна тільки шкодувати, що ці очевидні положення не були усвідомлені і закріплені в законах раніше. І те, що адміністративна реформа дає можливість - ні, не розформувати рішенням зверху адміністративні одиниці, створені за ознакою "кожній меншині по резервації", а бути їх жителям повноправними громадянами України і повноцінно брати участь в українському політичному та суспільному житті, можна лише вітати. А для того щоб, будучи громадянами України, залишатися також болгарами, угорцями, румунами і навіть (о, жах для скабєєвих-соловйових) росіянами, ніякі резервації не потрібні. Потрібен національний центр, здатний вибудувати структуру підтримки своїх земляків, не вторгаючись в адміністративний поділ самої України і не займаючись антиукраїнською діяльністю. До речі, якщо б у етнічних росіян, які живуть в Україні і є її громадянами, виник такий центр тяжіння, який не є політичним інструментом Кремля і російських спецслужб, то його появу можна було б тільки вітати.

Але повернемося до Кіссе, який, як стверджує сайт Думская.net, обізнаний про ситуацію в Одеській області, є інспіратором усіх обвинувальних заяв на адресу України, що час від часу виходять з Софії, інколи і на найвищому рівні, аж до президента Румена Радева. До речі, з приводу російської агресії проти України болгарські політики висловлюються набагато обережніше. Що накажете робити з українофобом, який діє під прикриттям статусу "професійного болгарина", а також з болгарською громадою, у тому вигляді, якого вона набула під його керівництвом?

Очевидно, варто робити те ж саме, що зробили болгари з головою руху "Русофіли" Миколою Малиновим і з самим рухом, у тій його частині, яка носила антидержавну щодо Болгарії спрямованість. А у разі претензій з Софії, що виникли з цього приводу, сміливо посилатися на болгарський прецедент. Правда, для цього потрібна політична воля, спрямована на зміцнення української державності, і з нею зараз, дійсно, можливі деякі труднощі. А загалом план дій досить очевидний.