Влада за будь-яку ціну? На що готовий піти Трамп заради перемоги на виборах

Видання The Nation опублікувало статтю з заголовком "Трамп планує державний переворот?". Автор матеріалу Саша Абрамські пише про об'єднання зусиль колишніми політиками і чиновниками, різними громадськими організаціями — демократичними, республіканськими, нейтральними — по недопущенню фальсифікації президентом США Дональдом Трампом результатів виборів.

Серед них і колишній генеральний солісітор за часів Рональда Рейгана (з яким себе часто порівнював Трамп) професор Чарльз Фрід, і екс-глава Республіканського національного комітету Майкл Стіл. А ще — такі організації, як Indivisible Project і Stand Up America, які "підтягнули" інші організації і рухи. Причому і лівого спрямування на кшталт Public Citizen, MoveOn, End Citizens United Action Fund, і консервативні (Stand Up Republic), і непартійні (National Task Force on Election Crises).

Всі вони так чи інакше беруть участь в проекті Transition Integrity Project (що можна приблизно перекласти як "Проект чесного перехідного періоду").

Представники TIP напередодні виборів опрацювали ключові і, головне, різноманітні сценарії перебігу виборчої кампанії, безпосередньо виборів і поствиборного періоду. Результати їх дослідження відображені в 22-сторінковому звіті, опублікованому ще 3 серпня 2020 р.

Головна думка, якою пронизана сам доповідь, полягає в тому, що Дональд Трамп так просто владу не віддасть.

Втім, теза ця не першої свіжості, оскільки те, якою мертвою хваткою Трамп чіпляється за крісло в Овальному кабінеті, можна було спостерігати всю його каденцію. Тобто з самого першого скандалу в 2017 р. — навколо контактів його оточення, зокрема екс-радника з нацбезпеки Майкла Флінна, з росіянами — і аж до процедури імпічменту і масових акцій протесту в США в 2020 р.

І все ж думка актуальна, адже до президентських виборів залишилося трохи більше місяця. І чим ближче ця дата, тим очевидніше, що Дональд Трамп заради збереження влади все активніше використовує технологію розколу країни. Технологію, настільки добре знайому українцям, яких різні політичні сили роз'єднували десятиліттями, не піклуючись про розвиток держави, або дбаючи лише в тій мірі, якої буде достатньо для утримання влади.

Так і Трамп. Його ключовий пріоритет — це влада. А "Зробимо Америку знову великою" — не більше ніж гасло. І заради влади він ламав і ламає через коліно державну систему США, що досі непогано функціонувала, бувшу колись предметом гордості американських державників і прикладом для інших країн.

І валити систему стримувань і противаг Трамп продовжить. Якими саме методами, досить докладно і логічно (з хронологією дій, наративами і навіть майбутніми "цитатами" Трампа) розписали автори дослідження.

В їх роботі розглядаються чотири сценарії результату виборів і, відповідно, кроків, що вживаються обома сторонами:

1. Голосування відразу не виявило лідера, тобто, грубо кажучи, нічия.
2. Перемога Трампа.
3. Перемога Байдена на загальнонаціональному голосуванні і поразка при голосуванні Колегії вибірників.
4. Повна перемога Байдена.

Які інструменти може задіяти Трамп, на думку авторів доповіді:

• Розслідування щодо опонентів і їх ключових прихильників;
• Мін'юст і спецслужби для спростування результатів виборів і дискредитації опонентів;
• Задіяти на федеральному рівні Національну гвардію і, завдяки Закону про повстання 1807 р. (The Insurrection Act), направити армію для придушення масових заворушень, повстання або недопущення перевороту;
• Прикриваючись інтересами національної безпеки, відключити доступ до інтернету;
• "Охорона" правоохоронцями бюлетенів і їх вилучення в рамках проведення розслідування можливої фальсифікації;
• Під приводом іноземного втручання поставити результати під сумнів;
• Завалити суди, в тому числі, Верховний суд, позовами про невизнання результатів виборів у кількох штатах, в першу чергу в ключових, на кшталт Флориди;
• Використовувати вулицю — спровокувати своїх прихильників на зіткнення з демократами.

Варто відзначити, що як такої "єдиної ночі голосування" 3 листопада не буде. У зв'язку з пандемією пріоритет віддається голосуванню дистанційному.

Що і використовують виборчий штаб Трампа і особисто президент, які повсюдно цементують тезу про фальсифікації голосування поштою. Дана технологія може бути застосована і до першого, і до третього, і до четвертого сценаріїв.

Для посилення тези адміністрація Трампа, спираючись на лояльний Мін'юст, очолюваний Вільямом Барром, і правоохоронців під приводом недопущення "фальсифікації" може взяти під особистий контроль підрахунок голосів. У разі необхідності підкоригувати результат бюлетені з ділянок, що "неправильно" проголосували, можуть бути вилучені.

Паралельно американські суди починають закидати позовами про невизнання результатів виборів у тому чи іншому окрузі. Трамп отримує привід вимагати перерахунку голосів.

Ще одним стовпом його кампанії з переобрання, крім Барра та правоохоронних органів, є члени Республіканської партії (конгресмени, губернатори, місцеві лідери), які надаватимуть йому потрібну підтримку і в Капітолії, і тим, що завалять суди позовами.

Отже команді Байдена необхідно (точніше, представники TIP очікують від нього таких дій) не тільки зосередитися на роботі з виборцем, а й інтенсифікувати діалог з чиновниками різного рівня, конгресменами, прокурорами, губернаторами, мерами. Кінцева мета — мати можливість отримати "реальні" результати виборів на той випадок, якщо адміністрація Трампа дійде до підтасування.

Правда, в тому, що стосується прокурорів, автори не врахували один момент. Із зрозумілих причин, адже їх дослідження було опубліковано до того, як Вільям Барр, кажучи про "хедхантерство" деяких прокурорів щодо тих чи інших підозрюваних (зокрема Майкла Флінна), висловив думку, що його підлеглі не повинні бути настільки незалежні.

Так що якщо хто-небудь із співробітників прокуратури вирішить йти у фарватері Байдена, то, ймовірно, втратить роботу.

Та й "ренегатів" з керівництва штатів Білому дому також під силу вивести з рівняння. Грунт Трамп уже підготував, коли, реагуючи на акції протесту, звинувачував демократів-мерів і губернаторів в нездатності навести порядок.

Такі регіони він називає "анархістськими". У разі мобілізації демократами своїх прихильників Трампу і його розмовляючим головам просто потрібно буде кілька разів в ефірі телеканалу Fox сказати, що губернатори і мери від Демпартії — не просто "ліваки" (що на сьогоднішній день, на жаль, недалеко від істини), але також анархісти і екстремісти, яких демократи використовували для провокування безладів і нападу на поліцейських.

Боротьба за вулицю

Посиливши контроль над Мін'юстом і місцевими прокуратурами, Трамп також отримує більше можливостей для кореляції ходу протестів, які, швидше за все, почнуться після 3 листопада.

А фактор масових демонстрацій буде одним з ключових як в поточній виборчій кампанії, так і після неї.

Очікується, що Трамп і його соратники, попередньо накачавши за допомогою Fox News і соцмереж ультраконсервативних прихильників ненавистю до "ліваків", змусять їх вийти на вулицю.

У Білому домі не можуть не розуміти, що більш ліберально налаштовані американці на спроби відкоригувати результати на користь Трампа також будуть мобілізовані.

Так, Байден і його штаб закликатимуть прихильників до мирних акцій, але Трамп під час протестів проти насильства поліції вже продемонстрував вміння спотворювати реальність.

Незважаючи на те що мітинги здебільшого були мирними, рідкісних випадків вандалізму та поодиноких сутичок в повній мірі вистачало для того, щоб консервативні медіа під егідою президента перетворили акції в масові заворушення, а їх учасників — в бандитів і грабіжників.

І навіть якщо допустити, що акції прихильників Байдена будуть абсолютно невойовничиі, на цей випадок, на думку авторів дослідження, у Трампа будуть використовувати провокаторів в рядах демонстрантів.

Заслані козачки, зокрема, будуть підштовхувати інших до зіткнень, наприклад, з консервативними виборцями. Останні ж, попередньо оброблені дезінформацією, цілком можливо, на мітинги захоплять зброю.

Одиничний постріл або навіть перша кров — і поліція почне розгін демонстрантів. Трамп в образі миротворця оголосить режим надзвичайного стану, можливо, навіть вдасться до згаданого Закону про повстання.

І тут питання: чи підтримає армія президента? У TIP допускають такий крок Трампа, але у них немає відповіді на питання, чи будуть військові підкорятися його наказам і розганяти протестуючих.

Тим більше що у них зуб на президента після того, як він, за повідомленнями ЗМІ, проігнорував інформацію розвідки про оплату російськими спецслужбами вбивств американських солдатів членами "Талібану".

Трамп примудрився також недавно побити горщики з керівництвом Пентагону, коли назвав його маріонетками оборонних корпорацій. Хоча саме він призначав топ-керівників Міноборони, і всі вони були так чи інакше пов'язані з такими компаніями.

Капості під завісу

Звичайно, напевно передбачити результат майбутнього політичного і, можливо, силового протистояння дуже складно.

Надто вже багаторівнева боротьба. І багато змінних — від губернаторів до оточення Трампа. Як вони себе будуть вести, якщо на вулицях почне литися кров? Кого підкуплять, залякають? Хто перекинеться?

До того ж, якщо Пентагон піде проти волі Трампа, що загрожує чищенням керівництва відомства, це стане колосальним плюсом на користь прихильників Байдена.

І якщо картковий будиночок Трампа почне сипатися, то він також може втратити й більшість в Сенаті. Досить чотирьом помірним республіканцям перейти на бік демократів — і Байден отримує відмінний шанс на перемогу. Знову-таки, якщо Верховний суд не прийме рішення на користь Трампа.

Але припустимо, Байден виграв і на загальнонаціональному голосуванні, і більшість голосів Колегії вибірників отримав, вулиця і ЗМІ переважно на його стороні.

Тоді, як зазначається в доповіді, Дональд Трамп, по-перше, буде займатися шкідництвом під час передачі справ перехідній команді Байдена і навіть відмовлятися покинути Білий дім. В останньому випадку він ризикує як справжній автократ бути винесеним з нього військовими.

По-друге, коли поразка буде стовідсотковою, швидше за все, візьметься знищувати документи, які можуть стати доказами, забезпечувати майбутнє для свого бізнесу за рахунок федеральних коштів, а до купи оформить помилування для себе, своєї семи і найближчого оточення.

Що після

Втім, і після того, як Джо Байден теоретично займе Овальний кабінет, Трамп не заспокоїться. І буде робити те, що вміє найкраще, — роз'єднувати американців через засоби масової інформації та соцмережі.

Є ймовірність того, що і республіканці, розраховуючи повернути Овальний кабінет на хвилі ненависті до Байдена, піднятою Трампом, в Конгресі будуть повсюдно ставити палки в колеса його команді — зривати слухання щодо кандидатів в уряд, блокувати законопроекти і т. п.

Так, гіпотетично, республіканці могли б вже помахати ручкою своєму непередбачуваному президенту, що призвів країну в хаос, і підтримати Байдена, прагнучи спільно стабілізувати ситуацію. Але в такому випадку в очах ультраконсервативного виборця вони проявлять себе слабаками. І тоді шлях до Білого дому на невизначений час для них буде закритий.

Наскільки ймовірна перемога Байдена, автори дослідження в принципі не беруться прогнозувати. Та й не повинні. Мета їх роботи полягає в тому, щоб розглянути всі сценарії і дії обох кандидатів, а також бути готовими до будь-яких поворотів.

Але спілкуючись з журналістами, зокрема, з The Nation, представники громадських організацій, зайнятих підготовкою до мобілізації виборців, юристів, чиновників, лучатся оптимізмом: якщо протест буде масовим, то шанси на перемогу дуже великі.

Звичайно, це можливо, якщо все, дійсно, буде організовано належним чином. Але потрібно врахувати те, що до сих пір Дональду Трампу вдавалося виходити сухим з води. Хоча і кілька пошарпаним.

З самого початку каденції Трампа було вже кілька масових і довгограючих протестних кампаній: "Марш жінок" в 2017 р., "Швидке реагування для захисту Мюллера" в 2018 р. (коли зайшла мова про можливе звільнення спецпрокурора, що розслідував "Російське справу"); протести проти міграційної політики адміністрації Трампа в 2019 р. і в тому ж році мітинги в рамках процедури імпічменту ("Украіногейт"); а в цьому — проти поліцейського насильства.

Він успішно посварився з союзниками США в Європі. Загравав з автократами на кшталт Володимира Путіна або Кім Чен Ина. Відрядив в Портленд федералів без розпізнавальних знаків, що жорстко розганяли до їх приходу мирних протестувальників. Відкрито пішов проти губернаторів і мерів, які посміли з ним не погодитися. І що з того? Дональд Трамп все це пережив і залишився в Овальному кабінеті.

Безумовно, всі ці події відбилися на його президентства. І сьогодні його рейтинг, як і раніше, нижче, ніж у Байдена. Однак 45-й президент твердо має намір подолати і цю перешкоду на шляху до ще чотирьох років в Білому домі.