Володимир Обнулений і Бредове позорище. Що показали глядачам на черговому путін-шоу

Мітливий дідок, з ботоксними яблучками на щоках, дурнуватою усмішкою та ознаками деменції, жестом фокусника дістав із жовтої папки заготовлену для нього паперову табличку, за його твердженням, з переліком успіхів і досягнень. Про існування інтернету дідок дізнався буквально рік тому, але, здається, нічого не зрозумів.

Діставши папірець, дідок заявив, що головним завданням російської держави є зміцнення суверенітету Росії, безпеки на кордонах, забезпечення прав і свобод громадян. І, громадяни Росії, ощасливлені в ній російськими правами і свободами, почали обговорювати колір папочки, гадаючи, чи немає ознак прапора недоденацифікованої України, і, якщо є, то хто тоді блакитний, з цією папочкою в комплекті. Це відвернуло їх від іншого питання: що, власне, громадянам Росії робити з правами та свободами, якими їх забезпечили? Тим часом, коли за пост у соцмережах "Ми за мир" чи "Ні війні" можна отримати реальний тюремний термін, саме це питання набуває першорядного значення, а колір папки відходить на другий план.

Дідок на ім'я Путін був передбачуваний і відпрацьовував звичний номер без жодного ентузіазму. Усі його виступи десятки разів розібрані навіть не за словами – за буквами, і зовсім не цікаві. Набагато більший інтерес представляють ті, кому ще не ліньки в черговий раз обговорювати путінські кривляння.

Отже, питання про те, що їм робити з правами та свободами не достукалося до свідомості громадян Росії. Що ж до питання, чи можна "забезпечити" будь-кому свободи і права, видавши їх, як пенсію, за місцем проживання, без жодної участі одержувача у їх виготовленні, то він був просто несвоєчасний. Його краще взагалі не піднімати до остаточної заміни ущербного російського інтелекту штучним. Ця заміна теж була проанонсована дідком Путіним. Штучні інтелекти для російських громадян, швидше за все, будуть закуплені державою на Аліекспрес, хоча про це Путін не поширювався.

Скориставшись здивуванням глядачів від кольору своєї папочки, Путін із павуковою спритністю перейшов до другого питання, і повідомив, що мир у Росії настане тоді, коли "ми досягнемо цілей", які "не змінювалися", а саме денацифікації, демілітаризації та нейтрального статусу України. І знову всі кивнули, і ніхто не запитав: хто ці "ми" і чи входять вони, що сидять у залі і біля телеекранів, до їх числа? І ще: хіба зараз у Росії не мир? Хіба "спецоперація" – це війна? А якщо війна, то коли, з якого числа вийшло розпорядження вважати її війною, і називати її війною в рамках дарованих російським права і свободи? Адже ще недавно, назвавши "спецоперацію" війною, можна було потрапити під кримінальну статтю і отримати реальний термін.

Ці найважливіші питання, як вода між пальцями, проникали повз свідомість російських глядачів, оскільки говорити про Росію в наші дні стало вже не просто важко, а практично неможливо. Спроби робити це як Путін, використовуючи російську новомову, розчиняють будь-які смисли в нескінченному морі навіть не брехні, а швидше небуття. Правдива і предметна розмова про Росію ще можлива тільки там, де не запанували "денацифікація, демілітаризація, нейтральний статус" на російських багнетах, і не страчені, не посаджені і не змушені емігрувати всі, хто в принципі здатний до такої розмови.

Але в цьому випадку, чесне та послідовне звернення до заборонених у Росії сенсів виявляє, що жодної Росії давно немає. Є лише підозрілий цирк, із кримінальним душком. У ньому, на арені, в центрі загального мовчання та злагоди, кривляється, скельиться і глумиться мерзенний карлик, а глядачі в залі тупо дивляться на це, доки не помруть. Більше в цьому цирку нічого не відбувається.

Які смисли та яку правду можна знайти у глумливій клоунаді? Більше того, будь-яка спроба такого пошуку веде до участі у добровільній масовці, на яку розраховували постановники цього шоу. Коли кілька десятків мільйонів васисуаліїв лоханкіних, верещачи від любові до власної проникливості, кричать, що "Путін проговорився про цифру втрат під час війни з Україною" (Яка війна? Це Україна воює зі миролюбною Росією, а Росія "проводить СВО") і шляхом нехитрою арифметики на рівні другого класу допоміжної школи виводять цифру в 322 тисячі, вони просто заковтують гачок із наживкою, яку їм закинули. Тепер колективний Лоханкін місяцями жуватиме цю цифру, яка не має, насправді, жодного значення. До речі, і свідомо неповну, оскільки до неї не входять втрати ЧВК, яких, за словами Путіна, згідно із законом у РФ не існує, а оплата йшла готівкою і нічого підрахувати вже неможливо. Саме так Путін відповів на запитання колишнього найманця, чому йому не видають посвідчення ветерана бойових дій.

Путін: Тут є проблема. Справа в тому, що ПВК у Росії заборонені законодавством. А виплати там були готівкою. Я все це знаю, бо в мене там знайомі та їхні діти служили.

Блискуча реприза, і крити її нічим. Клоун-карлик, виряджений у костюм "гаранта Конституції" ще раз предметно довів, що жодної держави в Росії немає, і законів немає, а є лише величезна ПВК, де платять готівкою та симулюють державу. Неможливо було б розмазати те, що називають "Росією", ще сильніше і ще більш відкритим текстом, але де ж оплески? Де хоча б сміх у залі?

А чи хоч якась цифра російських втрат має значення? Так. Значення має цифра втрат, починаючи з якої тваринний страх пересилить у російських Homo second їхню апатію та покірність, а також бажання заробити, вбиваючи та грабуючи сусідів. І ось тут уже є про що посперечатися та подумати з практичного боку. Чому Homo second? Тому що Росія та її мешканці, "Російська Темрява", абсолютно вторинні, будучи, по суті, потворним відображенням розрізнених шматочків різних культур у кривому та покритому мережею тріщин дзеркалі. Це відображення так далеко відійшло від оригінального Hомо sapiens, що, хоч, формально-біологічно Homo second і належать до одного з ними виду, і навіть можуть давати спільне потомство, вважати їх чимось єдиним вже неможливо. Нащадки, отримані внаслідок такого схрещування, зростають у представників або одного, або іншого виду, і нічого третього-середнього-компромісного не виходить. Це, до речі, цілком собі тема для обговорення. Але, зрозуміло окрема, і, притому, суворо між хомосапієнсами, без урахування думок хомосеків і їх ватажка, що кривиться, які не можна приймати всерйоз.

Саме в тому, що Путіна та його кривляння все ще сприймають серйозно, і полягає головна небезпека витіснення хомосапієнсів — хомосеками. Коли, попри очевидність, у Путіні і путінізмі досі бачать державу, а не гангстерський синдикат, що її імітує, це дозволяє синдикату розширювати сферу свого впливу. Це ускладнює і безвихідь становища мешканців цирку "Росія", які вірять у те, що шоу, яке їм показують, і є життя, і ніякого іншого немає. Більше того, саме це і є нормальне життя, а ті, хто не бажають так жити – ненормальні. Їх потрібно денацифікувати та змусити жити так само, а якщо вони не погодяться, їх треба вбити.

Немає сенсу ловити Путіна на брехні, розбираючи в деталях кожне питання. У порівнянні з нашою реальністю, Путін бреше завжди. Але в його реальності він не бреше, а просто відіграє відведену йому роль. Покликаний тридцять років тому з лав обслуги пітерського гангстера Собчака, щоб зіграти президента, замінивши Єльцина, що спився в нуль, Путін ніколи і не мислив у категоріях правди і брехні, щиро зневажаючи такий підхід. Сьогодні режисери, які вигадали його шоу, давно мертві, блазень постарів, хоча відчайдушно молодиться і обнулюється, але шоу продовжує тримати зал. Жодного відношення до правди та брехні воно взагалі не має. Шоу – це шоу, там інші закони та інші оцінки. Який сенс шукати брехню в путінських виступах, якщо вони, при співвіднесенні з реальністю, апріорі брехливі від початку до кінця? Адже вони і не розраховані на співвіднесення з реальністю, або на корекцію реальності в окремих місцях. Путінізм пропонує повну заміну реальності, він, як Матриця, або, як сарлакк зі світу "Зоряних війн", створює для своїх жертв інший світ, з іншими оцінками, іншою історією, іншими цінностями — чи не іншими фізичними законами. Версії подій, що циркулюють у такому світі, вже не брехня, а, швидше, вигадка, низькохудожня, під стать рівню глядачів. Сучасні російські успіхи, про які говорив Путін — вироби того ж сорту, що "льодове побоїще", "28 панфілівців" чи "великий подвиг радянського народу у великій вітчизняній ху війні".

Що зміниться від того, якщо якісь цифри, озвучені Путіним, випадково співпадуть із справжніми? Зрозуміло, що за тридцять років можуть бути такі збіги – але що це змінює? І який діалог можливий із тими, хто тридцять років дивиться це шоу не як шоу, а всерйоз, як справжнє життя, і намагається вірити, що Путін і справді президент, а Росія – і справді країна? Чимала частина російських глядачів народилася за Путіна, виросла за Путіна і обиратиме Путіна, тому що іншого вибору просто не може собі уявити — як кажуть, "нічого в житті солодше пареної ріпи не пробувала". Які істини та яку правду можна розкрити мешканцям такого світу, які заперечують саме існування нашого?

І що з того, що Путін звинувачував усіх, окрім себе, у проблемах країни та економіки, знімаючи з себе будь-яку відповідальність? Що тут обговорювати і чого ще можна було чекати від клоуна? Як може відреагувати нормальна людина, не пошкоджена спілкуванням з "Російським Тьміром" на фразу "зростання цін на курячі яйця стало результатом збою в уряді". Яка нормальна реакція, крім сміху, на це взагалі можлива? А коли Путін заявляє, що у слабкому рублі винні країни, з якими торгує Росія, нормальній людині нема чого його слухати, і згадувати, що російський рубль у 2023 році нібито "увійшов до топ-3 найслабших валют світу", тому що не можна порівнювати незрівнянне, і засунути російський рубль у "топ валют", навіть найненадійніших та інфляційних.

Натомість, подумавши на цю тему, можна побачити, що приставки "російська", "російська" просто змінюють сенс сказаного на протилежний. Ну, справді, давайте проговоримо вголос: "російські громадяни", "російська культура", "російська валюта", "російські кордони", "російський паспорт", "російські закони", "російський президент". Якщо зможете не розсміятися, спробуйте сказати "російська демократія", "російська освіта", а найстійкіші зможуть вимовити навіть "російська конституція". А потім, вдумуючись у смисли, проговоріть ті ж іменники, але вже без цього прикметника, що перевертає світ з ніг на голову. Як в анекдоті: "авокадо ми замінили картоплею, а креветок вареною ковбасою, але ваш рецепт салату нам дуже сподобався".

А реприза про те, що у складностях російської авіації, яка зіткнулася з триразовим зростанням кількості аварій після санкцій Заходу, що перекрив постачання запчастин, винні самі авіакомпанії, які закупили надто багато літаків іноземного виробництва – ну, погодьтеся, майже геніальна. Як ще тонше і зліше можна було підколоти російський авіапром? З цим порівняється хіба що пояснення нестачі вакцин від кору, захворюваність якої в Росії підскочила в 300 разів — у чому, знову ж таки, винні фармкомпанії, що пішли з російського ринку.

Карлик просто розмазав Росію за чотири години. Розтоптав і витер об неї свої копита, які ховає від сторонніх очей у замовні туфлі на спеціальній підошві. Що ще можна додати до цього приниження? Та нічого вже не можна, все було сказано. Потрібно просто вміти слухати.

Чотири години і шістдесят сім питань легко укладаються в загальний підсумок: Росія померла і карлик-некрофіл, який сидить у Кремлі, знущається над її трупом, демонструючи на манежі всі мислимі та немислимі способи глумлення та некрофільських збочень.

Росію при цьому анітрохи не шкода, але реакція зали означає проблему. Мертва "Російська Темрява", збіговисько нелюдів-хомосеків, кероване кремлівською бандою, прагне потягнути в свою яму всіх, до кого може дотягнутися. На жаль, це продовжиться доти, доки хомосеків не переб'ють досить багато, щоб розігнати тих, хто залишився, а труп Росії не поховають, або щонайменше не препарують для показу, помістивши у формалін. Саме цим хомосапієнс і потрібно займатися всерйоз. А докладний аналіз шоу, організованого для путінських зомбі, право слово — марна трата часу.