Російський апгрейд вісі зла. Чого ХАМАС навчив Північну Корею

З Ізраїлю продовжують надходити шокуючі новини про наслідки вторгнення терористів ХАМАС: кількість жертв зростає, у поселеннях знаходять нові тіла цивільних (дітей, жінок, чоловіків), часто зі слідами тортур. ЦАХАЛ продовжує мститися терористам за скоєні злочини.

Втім, тим часом інші країни вже починають аналізувати причини, результати, методи учасників цієї моторошно "ефективної" інвазії до Ізраїлю. Дехто, звісно ж, для мавпування досвіду, а дехто – для того, аби бути готовими протистояти аналогічної агресії з боку авторитарних режимів, які схоже де-факто вже сформували нову "вісь зла".

Наприклад, 10 жовтня голова Об’єднаного комітету начальників штабів збройних сил Південної Кореї Кан Сін Чоль доповів парламентарям про результати аналізу військовими дій ХАМАС в Ізраїлі, виведення з ладу його моніторингової прикордонної системи, тощо; і дійшов висновку, що КНДР цілком може використати методи цих терористів (застосування ракет, вторгнення численних малих груп на мотоциклах і автівках) вже щодо Південної Кореї, зокрема "покласти" системи стеження і контролю, окупувати прикордонні райони, захопити заручників і таким чином мати можливість висунути Сеулу певні вимоги.

Саме тому Кан запропонував конкретні контрзаходи на випадок такого вторгнення з того боку 38-ої паралелі з метою знешкодження артилерії ворога на ранній стадії, а разом з тим створити також міцну оборонну мережу у прикордонних районах, учасники якої діяли б спільно з ВМС, силами ППО і спецпідрозділами армії Південної Кореї.

Окрім військової складової підготовки до відбиття потенційної агресії з боку Пхеньяну, Національна агенція розвідки Південної Кореї актуалізувала потребу у захисті країни від політично-інформаційного втручання КНДР у хід виборів. Йдеться, зокрема, про парламентські, які мають відбутися наступного року. Спецслужба застерігає, що північнокорейські хакери можуть зламати системи голосування та підрахунку бюлетенів "у будь-який час", а отже КНДР зможе прямо впливати на результати виборів; і аби запобігти цьому, спецслужби вирішили провести перевірку системи кібербезпеки.

Побоювання ЗС і спецслужб Південної Кореї, зазначимо, абсолютно небезпідставні. Країна живе у стані перманентного військового конфлікту з КНДР більше 70 років. І Пхеньян був і лишається ворожим до Сеулу, США та їхніх союзників, регулярно проводячи показові ракетні випробування та організовуючи провокації проти Південної Кореї. Останній яскравий приклад – це п’ять північнокорейських дронів, що у грудні 2022 р. порушили повітряний простір Південної Кореї задля розвідки військових об’єктів, а один з них навіть спокійно долетів до північної частини столиці. "Спокійно" – адже збити їх не вдалося, навіть з використанням авіації (винищувачів і гелікоптерів), і БПЛА потім повернулися назад до КНДР.

Характерно те, що відбулося це авіавторгнення на тлі повномасштабної війни РФ проти України, що дійсно започаткувала нову еру у веденні війн, коли дрони отримали масове розповсюдження і застосування.

Попри те, що російська війна проти України опосередковано відійшла від гібридності і багато в чому подібна до Першої та Другої Світової, тобто є позиційною, з масовим використанням артилерії, бронетехніки, піхоти, мінних полів, тощо; гібридні елементи як складові агресії все ж було збережено.

При чому для застосування не тільки проти України, але й проти країн Європи з боку Росії, а це політичне, економічне, енергетичне і інформаційне втручання, операції спецслужб. Проте не тільки з боку Росії.

Підтвердженням є й добре спланована агресія ХАМАС проти Ізраїлю, що розпочалася 7 жовтня, з використанням масованих ракетних обстрілів і нечисленних мобільних (навіть вкрай мобільних) груп бойовиків, які ширили терор в ізраїльських кібуцах і містах.

І це дійсно не просто черговий кривавий і жорстокий напад ХАМАС на Ізраїль, оскільки компанію йому також склали одразу кілька інших сторін: атаки на північ Ізраїлю проводять терористи з ліванської "Хезболли", в тому числі за допомогою російських ПТРК "Корнет", а також повідомляється про обстріли з території Сирії – давнього союзника Москви.

За цим наступом зациклених на продовженні Голокосту терористичних угруповань на Ізраїль на кількох фронтах майорять постаті серйозніших гравців. Власне, Ірану та Росії. Але не лише їхні.

Розв’язана Росією проти України повномасштабна війна, а також і повномасштабна війна проти Ізраїлю одразу на декількох фронтах, разом із суттєвою геополітичною поляризацією свідчать про остаточне формування певної нової "осі зла".

Нова-стара "вісь зла"

Сам термін було введено в обіг ще 43-м президентом США Джорджем Бушом-молодшим у 2002 р. – під час його виступу за п’ять місяців після терактів 11 вересня. Він до неї включив Іран, Ірак і КНДР. Втім, якщо точніше, то термін вигадав його спічрайтер Девід Фрум. Він провів паралель між союзом Осі часів Другої світової війни, до складу якого входили Німеччина, Італія й Японія; і тодішніми авторитарними режимами-спонсорами міжнародного тероризму.

Втім, варто визнати, що Фрум не був новатором в цьому плані, адже переосмисленням світового зла із алюзіями на Другу світову займалися й інші інтелектуали. Ну, наприклад, ще у 1992 р. до складу "нового пакту Осі" Іран, Ірак і Сирію вводив американський політолог Йосеф Боданський (очільник робочої групи з питань тероризму та нетрадиційної війни Палати представників Конгресу у 1988-1994 рр.).

Тож, у принципі, той виступ Буша радше є наслідком багаторічного аналізу Боданським та його колегами тодішньої безпекової ситуації у світі. Хоча деякі американські посадовці, зокрема ексрадник Дональда Трампа з питань нацбезпеки Джон Болтон також 2002 р. (в якості заступника держсекретаря) до "вісі зла" зараховував окрім Ірану, Іраку, КНДР також Кубу, Лівію і Сирію, відштовхуючись від державного курсу і деструктивного характеру політики вищезазначених країн.

Минуло 20 років, але переважно характер їхніх дій не змінився. Так, з цього переліку порушників світової безпеки випали Ірак, Лівія та — майже — Куба, однак нова "вісь зла", яка, схоже, де-факто сформувалася, отримала інших учасників. Компанію Ірану, КНДР, Сирії склали Росія і Білорусь. Ну, і звісно ж підконтрольні Ірану та РФ проксі-сили на кшталт різноманітних терористичних угруповань (ХАМАС, "Хезболла", "Народний фронт визволення Палестини", "Палестинський ісламський джихад", єменські хусіти, тощо) і гіпотетично (принаймні цього дуже бажає Путін) певні країни Глобального Півдня. Наприклад, африканські держави Сахелю, де відбулися перевороти і посилилися позиції Москви: Малі, Буркіна-Фасо, Нігер, ЦАР, Судан, Гана; плюс Еритрея. Та й хунта в М’янмі не гребує співпрацею з Росією.

Подекуди учасники "вісі зла" діють і діяли окремо, а подекуди працюють спільно. Як от КНДР, яка взаємодіяла з Іраном в межах розвитку іранської ядерної програми і програми створення балістичних ракет, базою для яких стали радянські технології. Ще приклад: у 2007 р. після авіаудару Ізраїлю по ядерному об’єкту Аль-Кібар у Сирії, який мав фінансування Тегерану, там також загинули вчені-ядерники з КНДР.

Не виключено, що такого плану співпраця продовжується і в сьогоднішні буремні часи, коли низка авторитарних режимів об’єднала зусилля із розхитування світового порядку в різних локаціях нашої планети.

Так, Іран дестабілізує Близький Схід з метою завадити зближенню Ізраїлю, Туреччини і Саудівської Аравії.

Росія…Ну, Росія ж розхитує одночасно Європу, Африку, а тепер і Близький Схід. В цьому контексті дуже характерними є останні заяви Путіна щодо вторгнення ХАМАС до Ізраїлю, що пролунали під час "Російського енергетичного тижня-2023" у Москві. Російський диктатор, най і намагався приховати власний антисемітизм, опосередковано висловлював підтримку ХАМАС і зловтішався через трагедію Ізраїлю. І водночас дзеркалив політику США та Європи щодо України на прикладі Палестини, виставляючи Ізраїль інтервентом, а також покладаючи всю відповідальність за війну на Близькому Сході як на Єрусалим, так і на США; і за те, що вони, буцімто, роками пригноблювали усіх палестинців. Терористичну діяльність ХАМАС Путін свідомо ігнорує, оскільки це руйнує запропонований ним пропагандистський концепт, спрямований на підсилення конфлікту між Ізраїлем і сусідами; і загалом – на дестабілізацію Північноатлантичної спільноти та їх союзників, зокрема новими хвилями біженців.

Водночас, на тлі ще однієї війни, надходить інформація про намір Кремля підштовхнути лояльного до нього лівійського маршала-бунтівника Халіфу Хафтара укласти угоду, яка б формалізувала присутність ПВК "Вагнер" і надала Росії доступ до військових баз у Лівії, тобто на південному кордоні Європейського Союзу, через який знов-таки проходить великий маршрут нелегальної міграції з Африки до Європи. Тож не виключено, що у перспективі до складу нової "вісі зла" може повернутися Лівія, якщо "друзі Кремля" зможуть там посилити свої позиції.

І ще одне: додатковою ілюстрацією формування певної коаліції маргиналів та автократів є номенклатура озброєнь Росії, які вона отримує від "союзників" для продовження війни проти України.

Так, від Ірану Росія отримала БПЛА Shahed-129, Shahed-131, Shahed-136, Shahed-191, Mohajer-6; ПТРК Dehlaviyeh, бронежилети Rouin-3, шоломи NI J II, бомби "повітря-поверхня" Qaem-5, набої до стрілецької зброї, 40-мм гранати до гранатометів, 107-мм протитанкові ракети, 60-мм, 81-мм і 120-мм мінометні постріли, 122-мм, 130-мм і 152-мм реактивні постріли, 115-мм і 125-мм бронебійні постріли, 120-мм снаряди для танків, 122-мм артилерійські постріли OF-462.

Від КНДР: 122-мм постріли для "Граду" R-122. Ймовірно, що північнокорейських снарядів побільшає, оскільки днями було зафіксовано помітне збільшення трафіку вантажних потягів на станції Туманган у Расоні (межує з Приморським краєм РФ).

Ну, і зазначимо, що з М’янмою Росія змогла домовитися про 120-мм постріли до міномету 120ER і 120 HE MK II.

Від Китаю РФ отримала: 122-мм і 152-мм артилерійські постріли, 60-мм мінометні міни M-83A, набої для стрілецької зброї; гелікоптери Airbus, бронеавтомобілі ShaanXi Tiger, антидронові рушниці Texin.

До речі, недвозначна позиція КНР щодо війни РФ проти України і ХАМАС проти Ізраїлю спонукає замислитися над місцем, власне, Китаю у цій новій "осі зла". Чи він його там має взагалі? Чи просто спостерігає, спорадично надаючи підтримку в тих чи інших сферах, адже бачить зиск і нові можливості у наслідках дій збожеволівших реваншистів-ревізіоністів на кшталт Росії, Ірану, КНДР, та їх сателітів (Сирії, Білорусі, терористичних угруповань)?

Формально Пекін – за все добре і проти всього поганого; він є адептом сучасної глобалізації. Водночас він прагне суперництва з США за домінування у світі, чого, враховуючи залежність КНР від існуючої міжнародної системи, він прямими методами досягти не може. Проте гіпотетично здатен наблизити бажане майбутнє, власне, гібридними методами, спрямованими на ослаблення США та Європи через збільшення їх витрат на захист миру на планеті і тієї самої глобальної системи правил і законів.