Вимоги, поступки, покарання, фініш. Яким буде шлях України до членства в ЄС

За десять років після Революції Гідності і два з половиною року з початку повномасштабного вторгнення Росії розпочалися офіційні перемовини про вступ України (і Молдови) до Європейського Союзу, що президент Європейської ради Шарль Мішель назвав історичним моментом.

Це дійсно так. Дата 25 червня, коли у Люксембурзі відбулася перша Міжурядова конференція щодо інтеграції України до ЄС, справді буде записано до підручників історії. На жаль, на тлі війни, розв’язаної Росією, яка не полишає надій знищити нашу державу або принаймні завадити її рухові до європейської спільноти. При чому не тільки військовими методами, але й гібридними — через залучення різнобарвної групи агентів впливу, зокрема і на самому високому рівні.

Саме тому, до речі, перемовини розпочалися 25 червня — за тиждень до того, як головування в ЄС відійде Угорщині, чия відверто ворожа позиція щодо України не є таємницею.

Втім, варто зауважити наступні моменти.

По-перше, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в Люксембурзі запевнила Будапешт у готовності Києва виконати всі 11 вимог, висунутих угорським урядом у січні поточного року щодо захисту прав національних меншин. 

По-друге, певним чином політичний баланс забезпечує також і готовність власне ЄС вжити заходів через блокування Угорщиною низки ініціатив блоку, спрямованих на підтримку України. Загалом ідеться про сім відповідних рішень. І, за даними Financial Times, країни ЄС розробляють механізм для обходу вето Угорщини. Цю інформацію підтвердив також і Верховний представник ЄС з зовнішньої і безпекової політики Жозеп Боррель, за словами якого, відповідна законна процедура існує. 

З іншого боку, маємо теж враховувати те, що сам по собі перемовний процес про вступ України до ЄС буде тривалим і непростим, і окремі країни-члени матимуть можливості впливати на нього. Тож навіть нівелювання права вето не позбавить уряд Орбана інструментів тиску на ЄС та Київ. 

Процедура

Яким чином відбуватимуться перемовини між ЄС та Україною?

Вони базуються на статті 49 Договору про Європейський Союз з урахуванням всіх відповідних висновків Євроради, зокрема тих, що було ухвалено у Копенгагені у 1993 р.; і в переглянутій у 2020 р. методології розширення блоку на базі консенсусу, досягнутого Єврорадою у 2006 р.

Копенгагенські критерії вступу нових країн до ЄС містять наступні вимоги: стабільність демократичних інституції, що гарантують верховенство права, права людини і захист нацменшин; робоча ринкова економіка і конкурентоспроможність; виконання зобов’язань члена ЄС, в тому числі в межах досягнення цілей політичного, економічного та валютного союзу; імплементація і застосування acquis (тобто сукупності прав та обов'язків, які є обов'язковими для держав-членів) ЄС — надбання і доробку ЄС в межах дії Угоди про асоціацію (йдеться про політичну, економічну, правову, безпекову, культурну співпрацю). Або ж якщо простіше — ми маємо адаптуватися під засадничі норми і правила Європейського Союзу, тобто відповідати законам і цінностям ЄС.

Міжурядова конференція у Люксембурзі є формальним початком перемовин. Це передумови для вже предметної роботи за конкретними напрямками (або ж кластерами), яка, ймовірно, може розпочатися вже на початку 2025 р.

Відповідно до головної рамки, в якій прописані ключові моменти і напрями перемовин, загалом цих кластерів шість, відправні точки яких, тобто умови, будуть визначені Єврорадою за пропозицією Європейської комісії. Це має надати динаміки всьому процесу і внести в нього чіткий і зрозумілий порядок імплементації acquis ЄС. 

Отже. Перший кластер — fundamental, або засадничий. Він відкривається першим і закриватиметься останнім після виконання абсолютно всіх вимог.

Кластер містить наступні напрями імплементації acquis і реформ: судова влада та основні права людини; правосуддя, свобода та безпека; економічні критерії, функціонування демократичних інститутів, реформа державного управління, державні закупівлі, статистика, фінансовий контроль.

Другий — внутрішній ринок: вільний рух товарів, свобода пересування працівників, право розпочати власну справу та свобода її функціонування; вільний рух капіталу, права компаній, право інтелектуальної власності, конкурентна політика, фінансові послуги, захист прав і здоров'я споживачів.

Третій — конкурентоспроможність і інклюзивний розвиток: цифрова трансформація та медіа, податкова система, економічна та монетарна політика, соціальна політика та праця, підприємництво та промислова політика, наука, освіта і культура, митна політика.

Четвертий — "зелена" політика: транспорт, енергетика, транс'європейські мережі, навколишнє середовище та зміна клімату.

П’ятий — природні ресурси, сільське господарство: сільське господарство та розвиток села, безпека харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика; рибальство та аквакультура; регіональна політика; фінансові та бюджетні норми.

Шостий — зовнішні відносин: зовнішні відносини, зовнішня політика, політика безпеки та оборони.

Пріоритетним, знов-таки, вважається фундаментальний кластер, особливо в частині забезпечення верховенства права. Однак усі кластери є важливими, оскільки передбачають глобальну трансформацію України як держави, в тому числі з переходом на євро (втім, це не є обов’язковим, і Україна може приєднатися до інших семи країн поза єврозоною); чи приєднанням до Шенгенської зони, але після відповідного рішення Євроради про скасування заходів контролю на кордоні на підставі звіту ЄК. 

Важливий момент: досягнення достатнього прогресу в реалізації реформ, узгоджених під час перемовин, відкриває нам шлях прискореної і поетапної інтеграції до окремих сфер ЄС, зокрема до ринку й програм. Акцент насамперед буде на тих напрямах, де ми вже маємо істотний потенціал, виробництво і досвід з експорту товарів до ЄС; і, звісно ж, з огляду на стратегічні інтереси. 

Контроль

Виконання Україною вимог в межах зазначених вище кластерів буде аналізуватися під час Міжурядових конференцій на рівні міністрів за участі України і всіх країн-членів ЄС.

Такі конференції проводитимуться раз на рік, за потреби — частіше; і після ухвалення висновків Євроради і урахування пакетів вимог, розроблених Єврокомісією. На конференціях ухвалюватимуться рішення про відкриття або ж закриття того чи іншого кластеру з можливим коригуванням вимог. 

Головним же наглядовим органом є Єврокомісія, яка протягом всього процесу інтеграції проводитиме скрінінг наших реформ. Але також консультуватиметься з іншими країнами-членами, які до того ж мають можливість сприяти (або ж заважати) процесу вступу шляхом власних експертних оцінок виконання Україною визначених вимог.

Відтермінування і покарання

В разі виникнення складнощів у процесі імплементації acquis в межах того чи іншого кластера Європейський Союз може погодитися на певне відтермінування – на сукупність перехідних заходів.

Ці заходи нададуть більше часу на ухвалення і реалізацію рішень відповідно до вимог, прописаних в кластерах. Але можливі вони будуть лише за умови надання нами ЄС чіткого плану імплементації і часу, який це процес потребуватиме. І ніхто не дасть нам зловживати цим правом, бо, наприклад, в межах виконання вимог з кластеру "Внутрішній ринок", перехідні періоди мають бути короткотривалими. За виключенням вимог, які передбачають значних фінансових витрат (особливо під час війни). Тоді перехідні періоди можуть стати складовою більш широкого і детального плану імплементації.

Але знов-таки – перехідні періоди не будуть панацею для влади і не дозволять їй за ними ховатися.

У головній рамці чітко прописані більш жорсткі заходи ЄС в разі тривалої стагнації процесу реформ чи взагалі відкату, а також серйозного і постійного порушення Україною цінностей Європейського союзу.

Єврокомісія в таких випадках має право за власною ініціативою або за чітко обґрунтованим запитом держави-члена (і знов: привіт, Орбане) рекомендувати Єврораді призупинити перемовини і визначити конкретні умови для їх відновлення. Відповідне рішення Єврорадою буде ухвалено, якщо протягом 90 днів вона кваліфікованою більшістю після того, як отримає пояснення від нас, не відхилить таку рекомендацію ЄК.

Окрім призупинення перемовин Брюссель також має фінансовий важіль впливу – обсяг і інтенсивність фінансової допомоги, за винятком програм підтримки громадянського суспільства, можуть бути зменшені.

Залежить від нас

Приведення у відповідність до acquis ЄС не тільки законів і норм, але загалом всього життя в Україні – цей процес може бути вельми тривалим.

Попри те, що Європейський Союз постійно демонструє прагнення бачити нас в своєму складі і максимально сприятиме цьому, імплементація всіх шести кластерів залежить більшою частиною від української влади, але й також від суспільства, яке може і має впливати на неї в разі, якщо влада баритиметься і шукатиме якісь лазівки, тобто намагатиметься проскочити проміж крапельок. Відповідний досвід ми вже маємо.

Втім, безумовно, цей день, 25 червня, є вкрай позитивним для України, адже цементує наш європейський шлях, а разом з ним і євроатлантичний.

Коли ж Україна стане членом Європейського Союзу? Посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова в інтерв’ю "РБК-Україна" була налаштована вельми оптимістично. На її думку, інтеграція України до ЄС може статися за десять років, але вона також припускає, що цей процес може зайняти менше часу, аніж в інших країн, і ми можемо стати членом ЄС вже у 2030 р.

Та й загалом, попри війну, гібридний опір Росії євроінтеграції України, створення нової "вісі зла", поточна європейська кон’юнктура виглядає доволі позитивною: Урсула фон дер Ляєн збереже посаду президентки ЄК, наступницею Борреля може стати прем’єрка Естонії Кая Каллас, а Єнса Столтенберга на посту генсека НАТО змінить в.о. голови уряду Нідерландів Марк Рютте.

Плюс під початок перемовин про вступ України до ЄС союзники і партнери "насипали" нам подарунків у вигляді рішення ЄСПЛ на користь України у справі про порушення РФ прав людини в окупованому Криму; ордерів МКС на арешт ексміністра оборони РФ Сєргєя Шойгу і начальника Генштабу ЗС РФ Валєрія Гєрасімова; і прибуття до України першої партії пострілів в межах відповідної ініціативи Чехії.