Вільнюський суд засудив на 10 років екс-міністра оборони СРСР за військові злочини
Вирок винесено у справі про події 13 січня 1991 року, інформує "ДС" з посиланням на "Інтерфакс"
Головатова суд заочно засудив до 12 років позбавлення волі, а Язова - на 10 років.
Покарання позбавленням волі оголошуються та іншим обвинуваченим. Звинувачення в "здійсненої радянської агресії" пред'явлені 67 громадянам Росії, Білорусі та України. Більшість з них притягнуто до суду заочно, перед судом постали лише два громадянина Російської Федерації.
Нагадаємо, Генпрокуратура Литви вимагала засудити Язова до довічного ув'язнення за злочини проти людяності.
Як відомо, Верховна рада Литви 11 березня 1990 року оголосив про відновлення незалежності республіки. У січні 1991 року в Литві почалися акції протесту, в республіку були перекинуті бійці радянських спецпідрозділів. У ніч на 13 січня колона радянської бронетехніки попрямувала в центр Вільнюса. У ході зіткнень біля телецентру загинули 14 осіб, понад 600 було поранено.
Звинувачення у справі про січневі події у Литві були пред'явлені колишньому працівнику КДБ Михайлові Головатому, колишньому командувачу вільнюського гарнізону радянської армії Усхопчику, другого секретаря Литовської комуністичної партії Володимиру Шведу, колишньому секретареві центрального комітету Литовської комуністичної партії Альгимантасу Науджюнасу і іншим.
Як говорилося в обвинувальному акті Генпрокуратури Литви, 94-річний Язов звинувачується в створенні в кінці 1990 року організованої групи з 160 військових і політичних діячів з метою повернення Литви до складу СРСР. Язов створив організовану групу разом з нині покійними радянськими діячами - колишнім главою МВС СРСР Борис Пуго, голова КДБ СРСР Володимиром Крючковим, секретарем ЦК КПРС і членом Політбюро КПРС Олегом Шениным.
Язов діяв, знаючи, що в період часу між двома світовими війнами Литва була незалежною, а 11 березня 1990 року оголосила про відновлення незалежної держави. В обвинувальному акті говориться, що, залучаючи Компартію і створюючи різні організації, Язов зі своїми соратниками доручив іншим посадовим особам "підготувати план захоплення влади в Литві, скласти список стратегічно важливих об'єктів, що підлягають захопленню, включивши в нього державні органи влади і управління, об'єкти масової інформації, комунікації, шляхів сполучення".
Згідно з документом, "11 січня 1991 року при реалізації плану злочинних діянь за допомогою військових дій були розпочаті агресія з боку Радянського Союзу та збройний конфлікт в Литві". У документі описуються нападу у Вільнюсі і багато уваги приділено захопленню столичного Будинку друку.
1
3 січня 1991 року радянські власті намагалися силою повалити законну владу в Литві, яка 11 березня 1990 року оголосила про незалежність від СРСР. При занятті радянськими військовими частинами та спецпідрозділами Вільнюської телевежі і будівлі Литовського радіо і ТБ загинули 14 людей, більше тисячі постраждали.
По справі 13 січня 1999 року за звинуваченнями у створенні антидержавних організацій та вчиненні інших злочинів вже були засуджені шість осіб. Потерпілими у справі визнані майже 700 осіб, в якості свідків було опитано майже тисяча осіб.
Росія раніше відмовилася співпрацювати з Литвою в розслідуванні цієї справи і відхилила прохання допитати колишнього главу СРСР Михайла Горбачова.
Довідка. Дмитро Язов - радянський державний і політичний діяч, міністр оборони СРСР (1987-1991), єдиний нині живе Маршал Радянського Союзу - народився 8 листопада 1924 року в селі Язово Омської області. В даний час живе в Москві. Почесний громадянин Омської області.
